Політика та економіка. Що буде з обліковою ставкою

Однак головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик вважає, що знижувати облікову ставку ще рано. Чому — читайте в його колонці для «Мінфіну».

Інфляція знижується і ніхто не чекає сюрпризів

Як раніше неодноразово зазначав Національний банк України, передумовами пом’якшення монетарних умов є стійка тенденція уповільнення інфляції до цілі та покращення інфляційних очікувань.

Інфляція наразі демонструє тенденцію до уповільнення. Так, у липні індекс споживчих цін знизився до 8,8% рік до року з 9,2% р/р станом на початок року, а базова інфляція скоротилася до 7,4% р/р з 8,3%р/р. Покращились і інфляційні очікування.

Читайте також: Reuters спрогнозував інфляцію в Україні на 2019 рік

Згідно з останнім квітневим опитуванням, домогосподарства очікують протягом наступних 12 місяців 10,9% інфляції, тоді як на початку року очікували 12,1%. Інфляційні очікування аналітиків з початку року покращилися до 7,2% з 7,5%, а підприємств до 9%р/р у 1 кв 2019 р. з 9,5% у 4 кв 2019 р.

Читайте також: У НБУ розповіли, що може уповільнити інфляцію

Також слід пам'ятати, що за поточного рівня облікової ставки, високі реальні процентні ставки в Україні залишаються суттєвою перешкодою для відновлення кредитування корпоративного сектору та нарощення темпів економічного розвитку.

Політичні ризики та вплив попиту

Нещодавні позови та судові рішення, пов’язані зі справою ПриватБанку, а також спробами впливати на кадрову політику Національного банку України підвищили загрози фінансовій стабільності.

Зросла і політична нестабільность через дострокові вибори, ризик розгортання урядової кризи, активізацію дискусій щодо можливого дефолту за державними зобов’язаннями. Ці явища вже призвели до відтермінування фінансової підтримки з боку МВФ та інших міжнародних партнерів, охолодження інтересу нерезидентів до подальшого нарощення інвестицій в ОВДП, ускладнення доступу уряду, державних та недержавних підприємств до міжнародних фінансових ринків. На тлі пікових виплат за державним боргом у поточному і особливо наступних роках це створює додатковий девальваційний тиск, що негативно відобразиться на інфляційній динаміці.

Додатково варто зазначити, що інфляційний тиск із боку чинників попиту та виробничих витрат залишається відносно високим.

Продовжують зростати зарплати і в номінальному +21,1%, і в реальному вираженні +11,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Надходження від трудових мігрантів зросли на 17,7%. Індекс споживчих настроїв (InfoSapiens) у квітні повернувся до історичних максимумів (71,6). Все це сприяє активізації споживчого попиту, про що свідчить активне зростання обороту роздрібної торгівлі — на 7,9% у січні-квітні 2019 року.

У той же час, внаслідок зростання фонду оплати праці на 18%, а також очікуваного підвищення цін на паливо внаслідок ускладнення поставок з РФ дизпалива та скрапленого газу, варто очікувати зростання інфляційного тиску з боку факторів пропозиції.

Отже, формальні передумови для продовження циклу зниження облікової ставки на 0,5-1,0 в.п. виконано. Однак в умовах зростання політичних ризиків, збереження високого інфляційного тиску споживчого попиту та курсової динаміки, «пробуксовки» програм співробітництва з міжнародними фінансовими донорами на тлі пікових виплат за державним боргом, доцільним є збереження ключової ставки на поточному рівні.