Скільки заробляють державні топ-менеджери

Нещодавно опубліковано рейтинг топ-30 керівників державних підприємств за рівнем зарплати.

Як і рік назад серед найвище оплачуваних управлінців — голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв, керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов та топ-менеджер «Енергоатома» Юрій Недашковський. Щорічно вони заробляють від 7 до 47 млн грн.

За що керівникам державних компаній платять такі гроші? Чи не зависокий це рівень винагороди для українських топ-менеджерів?

Довкола рівня зарплат топ-менеджерів державних підприємств завжди велися палкі дискусії. А рівень винагороди керівника «Нафтогазу» став причиною однієї з найбільш гучних суперечок в урядових колах.

Утім голова уряду — не єдиний противник «захмарних» зарплат, у нього чимало однодумців. Проте так само є і протилежний табір, в якому наполягають, що зарплати топ-менеджерів державних підприємств мусять бути конкурентними порівняно з приватним сектором. Наразі вони такими не є.

Історично склалося так, що в державних компаніях платять менше, ніж у приватних, тому хороші менеджери не йдуть працювати в державні компанії.

Хто і як нараховує зарплати топ-менеджерам держпідприємств

Процедура встановлення зарплат для топ-менеджерів у державному та приватному секторах приблизно однакова.

Відмінність лише у тому, що власником державних компаній є український народ, який керує підприємствами через представництва у вигляді Кабінету міністрів чи профільних міністерств.

За правилами OECD, винагороду топ-менеджеру державного підприємства повинна встановлювати саме незалежна наглядова рада. Вона призначається спеціальною конкурсною комісією.

Однак в Україні частину функцій наглядової ради на себе взяли політичні представництва — Кабмін та профільні міністерства. Тому держкомпанії часто стають заручниками політичних ігр.

Наприклад, за новим статутом «Нафтогазу», частину повноважень стосовно призначення керівника на себе взяв Кабмін. Така ж сама ситуація і в інших компаніях, де держава втручається в питання винагороди СЕО.

За що отримують зарплати керівники держкомпаній

Заробітна плата топ-менеджера складається з двох частин: фіксованої місячної ставки і нарахованих бонусів за виконання визначеного плану.

Зазвичай рівень винагороди прив’язується до певних показників, яких повинен досягти менеджер, таких, наприклад, як KPI — ключові показники ефективності. Вони дають розуміння власнику, чи відповідає заробітна плата менеджера завданням, які перед ним поставили.

Якими будуть KPI, залежить від планів власника та особливостей самого підприємства, або специфіки галузі.

За критеріями OECD, зарплата топ-менеджерів повинна бути тісно пов'язана з виконанням річного плану компанії. Якщо керівник чітко слідує стратегії підприємства, він отримує бонуси, які можуть становити більшу частину його заробітної плати.

Стратегії бувають короткострокові, на рік, та довгострокові — на п'ять років. Керівник на своїй посаді повинен реалізувати стратегію, затверджену наглядовою радою, наприклад, реструктуризувати компанію або побудувати завод. У кожної компанії свої цілі.

Проте в Україні такі стратегії є не у всіх державних компаній, тому наразі нема чітких критеріїв, за якими можна справедливо оцінити винагороду керівників.

Існує, правда, і інша популярна думка, яку часто ретранслюють опоненти вищезгаданої моделі — рівень винагороди топ-менеджера мусить бути прив'язаний до рівня зарплати середньостатистичного працівника компанії. Тобто бути прямо пропорційним до зарплати звичайного співробітника, але трохи вищим.

KPI для українських керівників

Аналізуючи успішність керівників, часто розглядають лише показник прибутковості компанії. Такий аналіз є помилковим. Не слід забувати, що більшість державних підприємств є монополістами на ринку, тому прибуток не може лягати в основу KPI керівника.

Нижче  продемонстровано, скільки заробляють топ-менеджери іноземних підприємств, в яких ключові фінансові показники, загальна вартість активів та кількість співробітників відповідають рівню українських держпідприємств.

Щоб правильно інтерпретувати ці суми, варто порівнювати співвідношення заробітної плати до об’єму компанії для кожного окремого випадку.

Наприклад, за структурою управління «Укрзалізниця» більша, ніж згадувана французька Engie, оскільки має удвічі більше працівників, але її показники доходу — втричі нижчі.

Важливо зважати також на те, що річні суми як українських, так і зарубіжних менеджерів, включають в себе нараховані бонуси за чітке дотримання стратегічних цілей компанії. А отже заробітна плата тісно корелює з виконанням поставленого плану перед керівниками.

Проте поки в Україні політика власності або стратегія запроваджена не у всіх підприємствах, справедливо оцінити винагороду менеджерів українських держпідприємств неможливо.