Чому Україна цього року може залишитися без $2 млрд від кредиторів

У свіжому огляді Райффайзен Банку Аваль представлена аналітика щодо девальваційних ризиків та чинників, здатних спричинити відтермінування макрофінансової допомоги для України. «Мінфін» публікує скорочений варіант огляду.

Курс UAH до USD протягом лютого зміцнився на 2,58% у порівнянні з січнем (1,95% р/р). Цей тренд продовжився і у березні (-1,09% м/м, але +1,98% р/р). Відзначимо, що перші три місяці курс USD/UAH рухався переважно у коридорі ретроспективних котирувань 2017-2018 рр., повторюючи більшість сезонних патернів.

Зміцнення валютному курсу у березні забезпечили продажі валюти:

• нерезидентами — для купівлі ОВДП;
• аграріями — для фінансування весняно-польових робіт;
• підприємствами і організаціями — для сплати квартальних податків.

Сприятливим імпульсом надалі може стати запуск роботи «лінка» Clearstream, що істотно спростить нерезидентам доступ до ринку ОВДП. У відносно спокійних політичних обставинах це може стимулювати істотний приплив портфельних інвестицій. В очікуванні зниження ключової ставки НБУ і подальшого зниження загального рівня ставок інвестори зацікавлені у фіксації високого рівня дохідності.

Влітку очікується істотне зростання девальваційних ризиків

Серед можливих причин:

1. ймовірна відстрочка/зрив другого траншу від МВФ і пов'язаного фінансування;
2. подальше скорочення позицій нерезидентів за гривневими ОВДП з конвертацією в іноземну валюту;
3. конвертація гривневої виручки, яку отримали дрібні та середні фермери від продажу врожаю, у разі раннього старту кампанії з його збирання;
4. можливе погіршення цінової кон'юнктури на товари українського експорту.

Негативні наслідки для валютного курсу може створити втеча капіталів у разі реалізації таких політичних ризиків, як загроза незалежності НБУ та/або відмова від співпраці з МВФ.

Що може призвести до затримки макрофінансової допомоги

Ми оцінюємо ризик відстрочки отримання другого траншу від МВФ (близько $1,3 млрд на травень-червень 2019 р.), а також пов'язаного з ним фінансування в рамках макрофінансової допомоги від ЄС (0,5 млрд євро) як високий.

Читайте також: Мінфін назвав піки виплат за держборгом України

Серед структурних маяків найбільші побоювання викликає затримка прийняття Верховною Радою України закону «Про спліт». Цим законом передбачено посилення ролі НБУ у системі нагляду за небанківськими фінансовими посередниками.

Залишається невирішеною проблема скасування Конституційним судом України кримінальної відповідальності держслужбовців за незаконне збагачення. Це підриває всю антикорупційну архітектуру країни і порушує попередні домовленості з МВФ.

Соціально і політично складним залишається питання підвищення ціни на газ для населення. З моменту попереднього підвищення тарифів у жовтні 2018 р. по лютий 2019 р. заборгованість населення за житлово-комунальні послуги (без урахування електроенергії) зросла на 77% — до 63,4 млрд грн. У тому числі борг за газ виріс на +83% — до 33 млрд грн. Порівняно з лютим 2018 року темпи приросту зазначених показників становили відповідно 72% і 102% р/р.

Підвищення ціни на газ для населення на 15% з 1 травня 2019 р. було передбачено Меморандумом з МВФ, як один із попередніх заходів (у т. ч. для вже отриманого першого траншу). Однак Кабінет міністрів прийняв постанову про перегляд узгодженої з кредиторами формули розрахунку ціни на газ. Нова редакція формули фактично прив'язує ціну на газ для населення до ціни, яка передбачена для промислових підприємств. Остання, в свою чергу, залежить від ринкових котирувань. Таким чином допускається, що ціна на газ для населення може бути нижчою за ціну, яка закріплена домовленостями з МВФ. У квітні ціну на газ для населення буде знижено з 8,55 до 8,38 грн за куб. м.

З одного боку дане рішення є порушенням попередніх домовленостей з МВФ за одним з найбільш принципових питань і ставить під загрозу своєчасне отримання наступного траншу. З іншого боку, на наш погляд, затверджена прив'язка до ринкових котирувань у цілому відповідає вимогам МВФ щодо встановлення ціни на газ для населення.