Мінфін - Курси валют України

Встановити
9 квітня 2019, 11:21

Обмін інформацією між країнами: курс на прозорість

Одна з нових «страшилок» для власників бізнесу та розпорядників за рахунками — автоматичний обмін податковою інформацією (Automatic Exchange of Information) між державами. Його мета — боротьба з ухиленням від сплати податків шляхом приховування рахунків в офшорах.

Коли Україна приєднається до системи, і як скоро інформація про рахунки українців за кордоном стане доступною податковим органам, «Мінфіну» розповіла аналітик Практики МБА ЮК Juscutum Лілія Басюк.

Клієнтам швейцарських банків вже надходять «листи щастя» про те, що з 30 червня 2019 року банки будуть подавати інформацію щодо рахунків клієнтів до Федерального податкового управління. Це означає, що в подальшому відомості про рахунки українців в швейцарських банках стануть доступними українським податковим органам.

Автоматичний обмін інформацією AEOI здійснюється згідно стандарту CRS (Common Reporting Standard), тобто правил обміну інформацією між податковими органами різних країн.

Основні поняття, які встановлює CRS — це:

— критерії підзвітності рахунку (тобто за якими рахунками буде надаватися інформація);

— визначення податкової резидентності власника рахунку;

— безпосередньо процедуру обміну інформацією.

Метою процедури обміну є виявлення прихованих (незадекларованих) доходів і їх подальше оподаткування в країні податкової резидентності вигодонабувача (бенефіціарного власника).

До прийняття CRS податкові органи могли запитувати інформацію про фінансові активи своїх громадян у інших країн лише в рамках укладених міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, і при цьому:

  • запит необхідно було ініціювати в ручному режимі;
  • податковій службі потрібно було знати в якій країні у платника податків є рахунки і в якій конкретно банківській установі;
  • запит подавався виключно в рамках укладених двосторонніх угод, зокрема про уникнення подвійного оподаткування (офшорні юрисдикції зазвичай не входили до кола запитів);
  • виконання запиту іншою країною займало тривалий час і виконувалося виключно при дотриманні процедури ініціювання запиту.

Нововведення за CRS

Тепер CRS кардинально змінює ситуацію. Так, наприклад, якщо у кіпрської торгової компанії відкриті рахунки в Швейцарії, при цьому обидві країни є учасниками CRS — Кіпр з 2017 року, а Швейцарія з 2018, в рамках Стандарту обміну інформацією податкові органи Кіпру будуть щорічно отримувати інформацію про стан рахунку кіпрської компанії на кінець року. А якщо кіпрська компанія отримує в основному пасивні види доходів — дивіденди, відсотки, роялті, дохід від управління нерухомістю, то відомості про залишки на рахунках будуть відправлені в країну кінцевого бенефіціара (контролера) кіпрської компанії.

Інформація буде збиратися фінансовими установами — а це банки, фінансові компанії, депозитарні, брокерські, страхові компанії.

В рамках збору такої інформації банки (та інші фінустанови) надсилатимуть Форму підтвердження статусу податкового резидента для юридичних осіб. У Формі, крім загальних даних щодо компанії, визначається тип юридичної особи (за аналогією з формами для цілей FATCA).

Компанії повинні бути класифіковані як:

Фінансова установа — інвестиційна компанія (як опція — з місцем знаходження в  юрисдикції, яка не бере участь)
Фінансова установа — депозитна, депозитарна або страхова компанія

Активна NFE — корпорація, акції якої торгуються на ринку цінних паперів, або афілійована з нею особа

Активна NFE — урядова організація

Активна NFE — міжнародна організація
Активна NFE — така, що не потрапляє під три пункти вище (наприклад, некомерційна або новостворена NFE)

Пасивна NFE — інші види компаній. Зазвичай це холдингові компанії і власники IP-прав. В них більше 50% валового доходу за попередній рік або за інший відповідний період є пасивним доходом, при цьому більше 50% активів, що належать компанії, генерують пасивний дохід.

Список країн, які погодилися на введення AEOI постійно оновлюється на сайті: http://eoi-tax.org.

І хоча українців ці нововведення поки безпосередньо не стосуються, оскільки Україна ще офіційно не задекларувала дату приєднання до стандартизованого автоматичного обміну, кулуарно говорять, що інформація за 2019 рік вже потрапить в обмін. На сьогоднішній день серед «аутсайдерів» залишилося всього 45 країн, в т.ч. Вірменія, Грузія, Молдова, Чорногорія, Македонія, Сербія, Домініканська Республіка, Єгипет, Філіппіни, Таїланд і Україна. Оскільки наша держава тримає впевнений курс на євроінтеграцію, рішення про початок обміну може бути прийнято блискавично.

Завдяки Стандарту автоматичного обміну податковим відомствам України стане відомо про рахунки в зарубіжних банках, що прямо або побічно належать резидентам України, та суми залишків на цих рахунках. Змінами до Податкового кодексу передбачена звітність за Контрольованими Іноземними Компаніями (КІК). Разом з нею (в рамках законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування») фіскальні органи отримають колосальний масив даних про платників податків. Це дозволить не тільки виявити обсяг фінансових коштів українців на закордонних рахунках, а й вжити заходів щодо стягнення податків у разі виявлення незадекларованих доходів. А це може стати суттєвою частиною доходу бюджету країни на 2020 рік.

Коментарі - 2

+
+59
vlad9486
vlad9486
9 квітня 2019, 12:12
#
Если бы не внешний мир, сидели бы ми в пещерах и го*не, и умирали бы в 30 лет от холеры. Нужно заткнуть свою гордость и учиться у западных соседей как вести дела.
+
+40
semenvekselberg
semenvekselberg
9 квітня 2019, 14:33
#
Полицейские государства объединяются — житы буде весело, житы буде хорошо…
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися