НБУ розповів про схеми переведення в готівку мільярда в Укрсоцбанку

Нацбанк вирішив оприлюднити суть виявлених в Укрсоцбанку порушень, оскільки отримав офіційне повідомлення про оскарження Укрсоцбанком в судовому порядку листопадового рішення НБУ про накладення штрафу. Про це «Мінфін» писав раніше.

Що розповіли в НБУ

Нацбанк виявив в Укрсоцбанку ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу, а саме виявив факти зняття готівки в період з травня 2016 року по вересень 2017 року сумарно понад 1 млрд грн клієнтами банку — групою з 327 фізичних осіб та двома юрособами.

У готівку переводилося 98,73% коштів, які надійшли на їхні рахунки, зокрема тільки одна особа, яка передала паспорт невстановленим особам, зняла 107,1 млн грн.

Характер цих фінансових операцій дозволив НБУ вважати, що метою їх здійснення є легалізація злочинних доходів. Свою думку НБУ підкріплює тим, що банк визначив «незадовільний» фінансовий стан великої кількості фізосіб — клієнтів банку, проте зробив висновок про відповідність фінансових операцій їх фінансовому стану.

Нерідко клієнти здійснювали операції в сумах, що перевищують сотні тисяч або навіть мільйони гривень, тобто не могли володіти або розпоряджатися такими активами.

НБУ виявив невідповідність мети надходження коштів на рахунки фізосіб — клієнтів банку — інформації про їхню професійну діяльність.

Аудитори НБУ також виявили випадок зняття готівки фізичною особою, яка на момент здійснення цієї операції була померлою. А 99 осіб і 42 особи-контрагенти фігурують в кримінальних провадженнях.

Крім того, в НБУ стверджують, що окремі фінансові операції проводились з використанням документів з ознаками фіктивності або взагалі за відсутності підтверджувальних документів.

Висновок Нацбанку майже сходиться з висновками внутрішнього аудиту банку, зокрема, в ньому наголошується, що:

1) загальна система внутрішнього контролю у сфері боротьби з відмиванням коштів оцінена на недостатньому рівні;

2) недостатня організація системи контролю за проведенням ризикових операцій клієнтами через нестачу превентивних заходів і недостатню автоматизацію процедур аналізу та виявлення операцій, що не мають економічної обґрунтованості або мають ознаки фіктивності;

3) працівники банку не приділяли належної уваги якості вивчення клієнта.