Перші підсумки: Лібералізація змінила валютний ринок

Про досягнення минулого року, перші підсумки лібералізації і можливості, які з'явилися в зв'язку з нововведеннями, розповів на Валютному Форумі директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко.

«Мінфін» публікує ключові тези його виступу.

Нові підходи

Головне, що змінилося — це філософія Нацбанку. Раніше регулятор у багатьох питаннях посилався на Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в якому було багато обмежень і заборон. Зараз Нацбанк може самостійно встановлювати правила гри та регулювати валютний ринок.

Валютний міжбанк стає «глибше»

Міжбанківський валютний ринок поступово «поглиблюється» на тлі валютної лібералізації. Він показує хорошу динаміку. В першу чергу — за рахунок збільшення обсягів операцій імпорту-експорту. Але і банки почали активніше торгувати на міжбанківському ринку.

Передумовою для зростання обсягів і ліквідності валютного міжбанку стало збільшення денного ліміту покупки на валютну позицію з 0.5% до 1% в серпні 2017 року. А також скасування денного ліміту в кінці березня 2018 року.

У період кризи НБУ був змушений обмежити можливість банків купувати валюту на власну валютну позицію — спочатку до 0,1% від регулятивного капіталу. Потім цей показник підіймали до 0,5%, потім — до 1%. На даний момент денних лімітів немає, банки діють в межах лімітів відкритої валютної позиції, тобто на рівні 5% регулятивного капіталу. І це сприяє активізації торгів.

Важливе нововведення минулого року — поява системи Matching (електронна склянка). Ця система торгів, запропонована компаніями Refinitiv та Bloomberg, значно підвищила прозорість валютного ринку. Тепер актуальний курс долара до гривні доступний онлайн, що дозволяє банкам транслювати ціни в автоматичному режимі.

Крім того, систему «електронної склянки» НБУ використовує під час інтервенцій на валютному ринку, в першу чергу — для збільшення валютних резервів. Нацбанк купує до 15 млн доларів в день в умовах мікрофінансової стабільності. Щоб не порушувати загальну динаміку торгів, НБУ проводить операції в період найвищої ліквідності ринку — з 10 до 13 годин.

Система «електронної склянки» дозволяє НБУ закуповувати валюту анонімно, на тих же умовах, що й інші учасники торгів. Контрагенти не бачать, хто знаходиться з іншої сторони, і не можуть домовитися про спеціальні ціни. Це дуже прогресивний формат торгів, який повністю змінив наш валютний ринок.

Поглиблення валютного ринку посилює його здатність до самобалансування. Крім того, це створює умови для зниження впливу НБУ на його роботу в майбутньому.

Активність НБУ

Згідно з опитуванням, центральні банки присутні на валютному ринку в діапазоні від 0.5% до 40% торгових днів на рік. Там, де діють умови режиму гнучкого курсоутворення, центробанки втручаються в діяльність ринку не надто часто: в середньому 4,5% торгових днів на рік.

Що стосується Нацбанку, поки що він дуже активний гравець валютного ринку. НБУ присутній на ньому приблизно 40% торгових днів на рік, тобто майже кожен другий день. Але такого завдання у Нацбанку немає, тому з ростом резервів і стабілізацією умов участь регулятора буде скорочуватися. На даний момент НБУ збільшив обсяг купівлі валюти з 10 млн до 15 млн доларів на день, але і знизив свою присутність на ринку для згладжування коливань.

Плаваючий курс

НБУ керується політикою плаваючого обмінного курсу, тому курс гривні коливається під дією фундаментальних факторів.

У 2017 році знецінення гривні до долара США (-3.2%) було більш помірним, ніж у 2016 році (-13.3%). У 2018 році гривня зміцнилася до долара США (1.4%).

Однак відносно інших валют країн-основних торгівельних партнерів України, зміцнення гривні у 2018 році було вельми значним: євро — 5.3%; злотий — 8.0%; казахський теньге — 14.1%; рубль — 18.2%; турецька ліра — 28.7%

Що принципово змінилося після 7 лютого

Збільшився граничний термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами з 180 до 360 днів.

З 1 березня норма обов'язкового продажу валюти знизиться з 50% до 30%. Ідея не в тому, щоб збільшити обсяг валюти на ринку, а в тому, щоб в умовах кризи забезпечити постійний оборот валюти. Адже ситуація, коли на ринку немає валюти — це зовсім інший рівень ризиків, аніж купівля за поганим курсом.

Зараз валютний ринок значно виріс, і обсяги продажів в піковий період перед Новим роком досягали майже 1 млрд дол. США на день.

7 лютого НБУ скасував вимогу Т+1, коли покупці були зобов'язані резервувати валюту за день до запланованої покупки. Раніше це було потрібно для планування торгів і контролю операцій. Зараз, коли ЗВР більше 20 млрд доларів, такої необхідності вже немає.

Скасовано індивідуальні ліцензії як клас. Замість них створена система е-лімітів для інвестицій за кордон: 50 тис. євро для фізосіб і 2 млн євро для юросіб на день. З 7 лютого е-лімітами скористалися 246 фізосіб — на суму 3 млн євро і 25 юросіб — на суму 850 тис. євро.

Бізнес може репатріювати дивіденди за 2018 рік — до 7 млн ​​євро на місяць.

Скасування ліміту на дострокове погашення зовнішніх зобов'язань, а також розширені можливості використання форвардних контрактів. Раніше їх застосовували тільки при зовнішньоекономічних операціях, а зараз також можна хеджувати зовнішні кредити і кредити від українських банків в іноземній валюті. Це нововведення дозволить значно розширити коло потенційних клієнтів.

Банки отримали можливість здійснювати операції СВОП, які раніше розглядалися як купівля та зворотний продаж валюти. Зараз це ресурсна операція, яка з часом стане конкурентом кредитів під заставу.

Банки можуть продавати державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, своїм клієнтам як в гривні, так і в іноземній валюті. Але купувати такі цінні папери у своїх клієнтів (крім банків) банки можуть тільки в гривні.