Мінфін - Курси валют України

Встановити
18 січня 2019, 14:32

Глобальні загрози для українських банків

Банківська система завершила 2018 рік із прибутком, однак поточний рік не обіцяє бути простим. Окрім внутрішніх загроз, стабільності системи загрожує ціла низка глобальних «чорних лебедів».

Заместитель исполнительного директора МВФ Владислав Рашкован в своем блоге на Facebook проанализировал, насколько точными были его прогнозы касательно развития банковской системы на 2018 год.
ФОТО: НБУ

Заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован у своєму блозі на Facebook проаналізував, наскільки точними були його прогнози щодо розвитку банківської системи на 2018 рік. «Мінфін» публікує скорочений варіант блогу і колонки автора на «НВ».

1. Оптимізм був виправданий: розсудливість запанувала і рік закінчили досить добре. Про це говорив Голова НБУ в декількох нещодавніх виступах: економіка показує зростання, інфляція падає, валютні резерви зростають, дефіцит бюджету знижується, рівень держборгу знижується, кредитування та депозити зростають, програма співпраці з МВФ значно знизила системні ризики, які могли порушити макрофінансову стабільність.

2. Як і передбачалося, в кінці року банків на ринку стало менше, ніж на початку: було 82, стало 77. Пішли ВТБ, БМ, Центр, ВіЕс та ДіВі Банк. При цьому тількиВТБ був визнаний неплатоспроможним, два банки приєдналися до інших (Центр — до МТБ, а ВіЕс — до ТАС), а два пішли за власним бажанням. Я прогнозував, що банків буде не більше 75 — думав, що буде більше злиттів, але сподіваюся, побачимо в наступному році.

3. Топ 20 банків за чистими активами на кінець третього кварталу займали частку в 91%, а за загальними активами — 92%. За Індексом Херфіндаля-Хіршмана на рівні 960-980. Думаю, що на кінець року, після всіх коригувальних проводок ці показники особливо не зміняться. Це також відповідає моєму прогнозу, але варто відзначити, що рівень концентрації припинив зростати в другому півріччі, хоча поки не зрозуміла загальна тенденція. Швидше за все, Приват зростає менше, ніж ринок, що позначається на показниках Топ20, а деякі середні банки почали зростати трохи швидше. Але це треба перевіряти вже у травні, коли вийдуть річні аудійовані дані банків.

4. Банки у 2018 році скорочували відділення, і навіть великими темпами. Я думав, що є потенціал для закриття 400 відділень з 9700 на початок 2018 року, а банки в підсумку закрили майже в 2.5 рази більше — 980 відділень. На кінець 2018 року на ринку працює трохи більше 8500 відділень банків. Хоча не варто забувати, що Укрпошта отримала право проводити операції за картками і валютні операції, залишилося тільки дати дозвіл відкривати рахунки.

Найбільше зниження відділень показали державні Ощад і Приват (як і планувалося), які спільно все ще володіють кожним другим банківським відділенням в Україні. Група Альфа в підсумку закрила 113 відділень: Укрсоц закрив 178 відділень, а Альфабанк перевідкрив 65 відділень під своїм ім'ям. Також 32 відділення за рік відкрив ТАС в результаті злиття з ВіЕс. Індустріал навпаки, закрив 52 із 71 відділень, взятих на баланс після злиття з Експресом в кінці 2017 року.

Серед банків в топ 10: Укрсиб закрив 25 відділень, а ПУМБ розвивав мережу: до своїх 165 відділенням додав у 2018 році ще 15. Напевно, окремо варто відзначити два невеликі банки: Укрбудіінвестбанк та А-банк, що відкрили 20 і 14 відділень відповідно.

5. Чотири держбанка (Приват, Ощад, Ексім, Укргаз) продовжують домінувати на ринку, займаючи близько 55% ринку активів і вкладів клієнтів, а також 58% всіх відділень. Судячи за даними НБУ, вони також володіють більшою часткою проблемних кредитів банківської системи. Як я і припускав, Парламент проголосував у кінці року закон про корпоративне управління в держбанках. Кабмін прийняв постанову про комісію з пошуку членів наглядових рад. Так що варто чекати змін у держбанках після виборів.

6. За результатами 2018 року видно, що прогноз стосовно російських банків теж виправдався — вони скорочують свою участь. БМ банк вийшов з ринку, ВіЕс був проданий, ВТБ не встиг згорнути свій баланс і був визнаний неплатоспроможним. Фактично залишилися Сбербанк та ПІБ з сукупною часткою на ринку близько 3.5% (проти понад 15% на піку зростання російських банків до 2014 року).

7. Збувся прогноз і за іноземними банками— нових банків не з'явилося. Як я і припускав, іноземні банки з прозорою структурою власності, зрозумілою бізнес моделлю і адекватним ризик менеджментом показують дуже хорошу дохідність своїм акціонерам. Консолідовано Райффайзен, Укрсиббанк, ОТП, Кредит Агріколь та Сіті заробили за 11 місяців близько 12 млрд грн прибутку. Непоганий рік.

8. Непогано розвивалися деякі локальні банки — ПУМБ, ТАС, МІБ, Восток. Напевно, до цієї групи тепер варто додати ще Банк Львів, МТБ Банк, Південний, Індустріал, Акорд, Авангард і стежити, як вони будуть розвиватися.

9. Малі банки особливо нічим не виділилися в цьому році — немає проривних ідей, не злетіли ніякі нові бізнес-моделі, а шкода. Їх стратегія продовжувати нічого не робити і втрачати частку ринку поки залишається домінуючою. Але злиття все ж можливі.

10. Не з'явилися нові проривні фінтех-проекти, хоча рух в цьому секторі збільшився.

11. Не було особливо просвіту в системному вирішенні питання проблемних кредитів, хоча НБУ і Мінфін зробили кілька кроків. НБУ створив Кредитний реєстр, розроблені рекомендації щодо роботи з проблемними кредитами для держбанків — це важливо, тому що в них сконцентровано 70% NPLs.

12. Єдиним аспектом, який я спрогнозував невірно, виявилися ставки за депозитами. Я розраховував на більш раннє рішення питання з МВФ, а отже, зниження облікової ставки в другій половині 2018 року, а за нею і ставок за депозитами. Цього не сталося. Більш того, вартість депозитів зросла в системі. Будемо чекати тепер кінця 2019.

Вкладайте гроші вигідно разом з програмою «Бонус до депозитів»

13. Банківська система за підсумками року стала прибутковою, навіть більш того — показала рекордний прибуток. Остаточні результати будуть на початку травня.

Що чекає банківську систему у 2019 році

Багато що залежить від двох стадій виборів у країні та продовження програми співпраці з МВФ. Я отпиміст, тож впевнений, що Україна пройде 2019-й без значних потрясінь і продовжить посткризовий розвиток.

Нацбанк у рамках реформи фінансового сектора стане підштовхувати банки до побудови стійкіших систем ризик-менеджменту, зокрема через інструменти стрес-тестування. Особисто я не бачу великих проблем із відсотковими (маржа все ще дуже приваблива), валютними (курс гривні стабільний, хоча і плаваючий) або кредитними ризиками, але звернув би увагу на зростання ризику ліквідності банків.

Ставки за депозитами у гривні дуже залежатимуть від облікової ставки НБУ (очікується поступове зниження із другої половини 2019-го паралельно зі зниженням рівня інфляції). Ставки за депозитами у доларах, навпаки, можуть показати зростання через підвищення попиту на валюту з боку держави у період пікових виплат за зовнішнім боргом.

Найбільших змін у 2019-му я очікую від державних банків. Ощадбанк і ПриватБанк закрили близько 700 відділень у 2018-му, продовжили тренд останніх років, викликаний турботою про підвищення ефективності витрат на тлі процесів діджіталізаціі (багато клієнтів банків і елементарні транзакційні операції були переведені в онлайн-канали). Тенденція збережеться, але меншими темпами: на кінець року мережа всіх чинних банків налічуватиме 8.100-8.300 відділень.

Парламент схвалив довгоочікувані зміни до законодавства про корпоративне управління у держбанках, тож до весни 2019 року ринок може розраховувати на зміну спостережних рад основних держбанків, а за ними — на потенційний вхід до капіталу Ощадбанку та Укргазбанку ЄБРР і МФК. Такий крок буде важливою віхою на шляху оздоровлення і розвитку банківського сектора.

П'ять найбільших іноземних банків отримають близько $450-500 млн чистого прибутку в Україні. У 2019-му рівень їхнього прибутку залишиться зі збереженням високої маржі (на рівні 7-10%). Можливе збільшення прибутку локальних банків, особливо групи, яка ще формується, стабільних середніх і великих локальних банків (ПУМБ, ТАС, МІБ, Південний, Схід, Індустріалбанк, МТБ). Решті (особливо регіональним) необхідно консолідуватися і змінювати свої бізнес-моделі. Загалом це буде ще один гарний рік для банківського сектора, рік, коли потрібно створити подушку безпеки перед потенційними глобальними проблемами 2020-го.

Вплив глобальних «чорних лебедів»:

  • Brexit – ми вже спостерігаємо невизначеність в Британії, яка впливає на європейські ринки.

  • Волатильність, що збільшилася, на ринках цінних паперів, в першу чергу в США та Китаї. Ринок Китаю — найгірший в світі у 2018. Грудень був найгіршим місяцем для США.

  • Уповільнення зростання Китайської економіки — вже прогнозується.

  • Можливий колапс якихось регіональних валют (як було в 2008 році) — в результаті масштабного руху капіталів з ринків, що розвиваються, яке ми вже спостерігаємо слідом за підвищенням облікової ставки в США.

  • Посилення торгової війни між США і Китаєм, яка може призвести до охолодження світової торгівлі.

  • Потенційна боргова криза в країнах з низьким доходом (low income countries), але з високим боргом, спред для цих країн почав зростати у 2018 році, а в 2019 таким країнам треба виплатити досить багато.

  • Політична криза в Італії, яка створює турбулентність в Європі на тлі локальних турбот Меркель і Макрона.

  • Слабка європейська банківська система, в т.ч. в Італії та її exposure в суверенні цінні папери.

Всі ці локальні землетруси різного рівня можуть накластися один на одного, і першою слабкою точкою в цьому ланцюзі можуть виявитися європейські банки, в тому числі ті, що представлені в Україні. Так що будемо дивитися на ці ринки і сигнали з них — Україна все більше інтегрована в світову систему.

Коментарі - 2

+
+88
AleksandrBank
AleksandrBank
18 січня 2019, 15:01
#
Хорошее и интересное мнение. При этом стоящее.
+
0
igor75
igor75
18 січня 2019, 18:10
#
Головне обєктивно!
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися