Життя в борг: українці почали активніше брати кредити

Такі дані опублікував Нацбанк в останньому звіті про фінансову стабільність. «Мінфін» вибрав найцікавіші моменти звіту щодо перспектив та ризиків ринку кредитування.

Кредитування населення стрімко зростає

З 4-го кварталу минулого року обсяги кредитування фізосіб зросли більше, ніж на третину. Востаннє темпи приросту гривневих позик були вищими у 2007 році — понад 80%. 

75% нових кредитів видаються на поточні потреби. Це найвищий показник у регіоні: він характерний для країн із подібним рівнем розвитку фінансового сектору, де переважають незабезпечені споживчі кредити на короткий період і з високими ефективними ставками.

Переваги споживчого кредитування для банків очевидні: дохідність цього напряму значно вища за корпоративне кредитування, а регуляторні вимоги до оцінки кредитного ризику не такі жорсткі. Єдиний критерій, який відстежують банки, – це рівень прострочки. Для споживчого кредитування характерна коротка строковість: у половині випадків кредити видають менше ніж на рік. У банків, які займаються цим видом кредитування, немає суттєвих розривів у строковості активів та пасивів.

Послуга споживчого кредитування концентрується у банках з широкою мережею відділень. Деякі фінустанови отримують понад половину своїх процентних доходів від кредитування фізосіб. Таких в Україні одинадцять, включаючи Приватбанк, і на них припадає майже третина загальних активів банківської системи. Наприкінці листопада 2018 року частка п’яти найбільших гравців у цьому сегменті становила 73%.

Конкуренція у напрямку споживчого кредитування зростає. Це, в свою чергу, веде до зниження вимог до позичальників. Щоб знизити ризики, НБУ планує посилювати регуляторні вимоги: банки будуть зобов’язані використовувати дані з кредитного реєстру, щоб погіршувати клас боржників, які не обслуговують боргів у інших банках.

Ймовірно, що високі темпи зростання в цьому сегменті збережуться надалі. У жовтні 2018 року майже 70% фінустанов прогнозували збільшення кредитування населення у наступні 12 місяців.

Обсяги кредитів на іпотеку та придбання авто зростають повільно

Іпотечні кредити вперше від початку кризи помітно зросли, проте їхні обсяги поки незначні. За 10 місяців видано кредитів на понад 2 млрд грн, тобто за рахунок кредитних коштів у середньому купується лише кілька сотень квартир на місяць.

Обирайте вигідні пропозиції житла в столиці від забудовників

Іпотечне кредитування й надалі розвиватиметься мляво та переважно зосередиться в спільних програмах банків та забудовників. Нині активні в іпотечному сегменті банки прагнуть зберегти або збільшити свою частку на ринку, щоб мати конкурентну перевагу в майбутньому. Однак для зростання іпотеки потрібне дешеве довгострокове фондування, якого зазвичай бракує в країнах, що розвиваються.

У 3 кварталі автокредити активно видавали 17 банків, іпотечні – 21 фінустанова. У 2018 році державні банки, зокрема Приватбанк, видали трохи більше половини іпотечних кредитів.

Небанківський ринок кредитування теж стрімко розвивається

У минулому році обсяги нових кредитів зросли на 50%, а у першому півріччі 2018 року – подвоїлися. Небанківські фінансові установи (НБФУ) кредитують на коротший термін, ніж банки, тому у них більша оборотність кредитів та високі показники видачі. Після періоду пожвавлення банківського кредитування фізичних осіб частка небанківського сегмента на ринку стабілізувалася: на кінець березня співвідношення між заборгованістю за наданими кредитами НБФУ та банків становило лише 6%.

Кредитування корпорацій – надійних позичальників – зростає

На кінець жовтня чисті гривневі корпоративні кредити зросли на 1%, а без урахування Приватбанку – на 4.8%. Позики в іноземній валюті скоротилися на 0.9% у доларовому еквіваленті.

Динаміка кредитного портфеля відрізняється для різних груп позичальників. Кредити сумлінним корпоративним клієнтам, що не мали дефолтів у 2014–2018 роках, зростають високими темпами: на чверть у гривні та на 32% в іноземній валюті. Валютні позики зазвичай беруть компанії з тих галузей, у яких переважають доходи в іноземній валюті.

Іноземні банки найбільше кредитують малі та середні підприємства (МСП): 17% від усіх бізнес-кредитів на кінець жовтня. За останні три роки частка найбільших кредитів, із сумою основного боргу більше 60 млн грн, скоротилася з 80% до 61%.

Жорстка монетарна політика НБУ у другому півріччі спричинила подорожчання гривневих ресурсів для банків. Натомість валютні депозити дешевшали, тож відсотки за валютними кредитами зараз перебувають на історично найнижчому рівні.

Наприкінці вересня 2018 року три чверті банків планували наростити кредитування у корпоративному сегменті. Починаючи з 2016 року, банки почали пом’якшувати стандарти та умови кредитування, особливо для МСП.