5 головних економічних підсумків 2018 року

Економічні підсумки 2018 року підбиває Віктор Пинзеник, колишній міністр економіки та фінансів. «Мінфін» публікує скорочену версію інтерв’ю економіста редакції LB.ua.

Рік закінчується з економічним зростанням. Можливо, навіть найбільшим за три останні роки. У 2016 році було 2,3%, в 2017 – 2,5%, цього року буде трохи більше 3%. Але тут треба зауважити два моменти. По-перше, темпи зростання не дозволяють за три роки перекрити той спад, який був у 2014-2015 роках. А по-друге, слід враховувати якість цього зростання. Вона викликає питання, оскільки головний внесок у це зростання продовжує давати торгівля. Причому торгівля імпортними товарами. Щоправда, у четвертому кварталі ми побачимо більший внесок агросектора, що в оприлюдненій статистиці ще не відображено.

Інфляція. Вона буде нижчою, ніж минулого року. І це стосується як споживчих цін, так і цін промисловості. У річному вимірі наразі інфляція складає 10%. Ще залишилося півмісяця до кінця року. Очевидно, що показник буде трохи більший. Минулого року інфляція становила 13,7%. Що стосується цін у промисловості, то цей показник буде трохи більше 16%. Проте обидва інфляційні показники перевищать закладені в бюджет. Особливо ціни в промисловості.

Курсова ситуація. Діапазон волатильності курсу був цьогоріч менший, ніж минулого року. Нагадаю, у 2017 курс виріс майже на 5%. Цього року майже не змінився. Зараз він на 1,5% вищий, ніж був у грудні минулого року, але менший, ніж у січні цього року.

Наші борги. Показники демонструють позитивну динаміку. Але варто подивитися на них глибше. Зовнішній борг зменшився на $3 млрд. Зменшився і державний борг – майже на 50 млрд грн. Звичайно, як показники – це позитивні речі. Проте відбулося це не як результат дій по усуненню причин зменшення боргу — нам просто не позичали гроші.

Цьогоріч бюджет стикнувся з серйозними борговими проблемами: позичено значно менше коштів, ніж передбачено законом для фінансування видатків. Тому державний борг зменшується. Хоча сам бюджет не дає підстав для зниження боргу, бо схвалений із дефіцитом. Упродовж року ми відчуваємо серйозне загострення боргової кризи, що проявляється в труднощах здійснення Урядом позик. Це традиційний супутник значного, вже накопиченого боргу, та не усунутої причини його подальшого зростання. Нам важко позичити на зовнішньому ринку. Не дуже легко це зробити і на внутрішньому.

Останнього вівторка Уряд позичив 20 млн грн. Трохи більше позичив доларів і євро. Разом — 1,6 млрд грн. А за моїми оцінками, на внутрішньому ринку Уряд має кожного тижня позичати більше 2 млрд грн. Щороку у грудні ми бачимо, як виконання бюджету впливає на курс. Можливо, через проблеми з фінансуванням цьогорічний вплив виявиться не таким, як раніше. Уряд просто не зможе позичити грошей. Лишається два тижні до кінця року для позик на фінансування видатків. Можливо, через наявні труднощі з позиками, певна частина видатків не буде профінансована. А значить, не буде емісійного (через бюджет) вливання в економіку. Наголошую: я не кажу, що не виконати зобов’язання – це добре. Бо це однаково залишиться зобов'язанням бюджету, яке необхідно погашати. До того ж, це б‘є по економіці.

Відсутність інвестиційного прориву. Обсяг інвестицій хоч і зростає, але в номінальному значенні, — без урахування інфляції. А якщо врахувати інфляцію чи інвестиції по відношенню до ВВП, то вони тримаються на рівні 15%, чого явно недостатньо для того, щоб наша країна вийшла на інвестиційне зростання і покращила динаміку економічного росту. Ось такі неоднозначні й суперечливі підсумки 2018 року.