Банківська система 2018: результати року

Вітчизняним банкам наразі вдалося з відносним успіхом оминути потенційні системні шоки, яких протягом року було чимало. Мова й про невизначеність у фінансуванні від МВФ, і про вимушено жорстку грошово-кредитну політику НБУ, й про складне політичне становище всередині країни тощо. Причому навіть всупереч таким умовам за деякими показниками ринок стабілізувався та почав набирати обертів.

Системні шоки та їх подолання

Однією з головних загроз для банківського ринку був ризик інфляції та, як наслідок, вимушене підвищення Нацбанком облікової ставки протягом року до 18%. Таке підвищення стало відповіддю НБУ на посилення зростання цін ще 2017 року. Якби цей інструмент жорсткої монетарної політики не було використано, банки і вкладники наражалися б на значні втрати. Без такого стримування темпів інфляції в банках знецінювався би й кредитний портфель. Те саме було б і з реальною вартістю депозитів вкладників.

У підсумку: темпи росту цін знижено з близько 15% у листопаді 2017 до 10% у листопаді 2018. Щоправда, разом з цим, банки були вимушені підвищити середньозважені ставки за гривневими кредитами (з 17,5% до 20,6%) і депозитами (з 9,6 до 13,3%) за 10 місяців 2018 р.

Дестабілізувати ситуацію на банківському ринку могла ще одна проблема: високі виплати за зовнішніми боргами і осіння невизначеність з траншем МВФ. Ситуацію врятувало те, що після тривалого переговорного і законотворчого процесу попередня програма фінансування була замінена на «standby agreement», а влада врешті виконала обіцянки щодо прийняття бюджету та підвищення ціни на газ.

У підсумку: золотовалютні резерви України зросли лише за листопад на 5,8% і досягли $17,7 млрд. Це стало можливим завдяки реалізованій можливості для уряду залучити $2 млрд через розміщення єврооблігацій та $82,9 млн через продаж облігацій внутрішньої державної позики. Все це було би малоймовірним без позитивних меседжів від МВФ.

Ще одна надзвичайно важлива загроза ринку виникла вже наприкінці року, а саме ‒ введення воєнного стану на частині території України. Однак це хоч і призвело до часткового курсового стрибка і певного зняття вкладів у прикордонних областях, втім мало тимчасовий і обмежений за потужністю характер, в тому числі і завдяки ефективній комунікаційній політиці НБУ.

У підсумку: курс долара за тиждень-два повернувся до позначки 28 грн/долар. За оперативними даними Нацбанку, істотних відтоків вкладів населення не було зафіксовано. Більше того, за підсумками листопаду, НБУ навіть зумів поповнити золотовалютні резерви на $232,8 млн. Регулятору вдалося це зробити через чистий викуп іноземної валюти на ринку, незважаючи на вимушений продаж $125,0 млн для задоволення попиту населення під тиском новин про воєнний стан.

Результати року: прибутки, кредити, депозити

Загалом за підсумками 10 місяців 2018 року банківська система виявилась прибутковою. Обсяг чистого прибутку склав 14,8 млрд грн, що майже в сім разів більше, ніж показник аналогічного періоду минулого року (2,2 млрд грн). Такі результати пов’язані не тільки з ростом операційної ефективності, а саме чистих процентних і комісійних доходів, а й зі зниженням відрахувань до резервів за активними операціями. Втім не варто передчасно радіти, так як остаточна сума чистого прибутку в системі стане відомою лише за підсумками року. Як свідчить попередній досвід, найбільші відрахування до резервів здійснюються в грудні, і це негативно впливає на загальну прибутковість.

До позитивних змін потрібно віднести і збільшення обсягів регуляторного капіталу в системі на 7,4 млрд (+6,4%). Також варто відзначити збереження прийнятних нормативів ліквідності Н4-Н6 і суттєве покращення нормативів концентрації кредитного портфелю за розмірами та пов’язаними особами (Н7-Н9). Таке посилення надійності разом із очищенням системи від слабких неплатоспроможних банків робить її більш стійкою до шоків в майбутньому.

Динаміка депозитів населення від початку року теж була позитивною і склала +6% (до 506,6 млрд грн станом на 01.11.2018 р). Проте цей ріст вкладів фізичних осіб попри не надто високі темпи характеризувався відносною постійністю. Це свідчить про стабілізацію ринку в порівнянні з панічними відтоками коштів з системи під час 2014-2015 років.

Залишити заявку на «Мінфіні» та отримати бонус до депозиту 

А от обсяги кредитів населенню зросли аж на 17,7% (до 201 млрд грн), а кредити бізнесу ‒ на 9,7% (до 948,7 млрд грн). При чому швидке відновлення споживчого кредитування привернуло уваги НБУ, хоч цей ріст можна пояснити і простою арифметикою через низький рівень кредитування, на який воно впало під час кризи («ефектом низької бази»). Після цього будь-який ріст може видаватися високим у процентах, навіть якщо він не надто значний у гривневому вираженні. Попри це така ситуація стала предметом для моніторингу Нацбанком в якості одного з джерел системного ризику у формі потенційної «кредитної бульбашки».

Водночас бурхливого відновлення кредитування корпорацій поки не спостерігається, зокрема й через боротьбу з інфляцією шляхом підвищення процентних ставок. Доступність кредитних ресурсів у 2018 році була принесена в жертву потребам забезпечення макрофінансової стабільності. І це видається досить логічним з огляду на низьку частку відповідальних позичальників, яким банки були б готові видавати кредити навіть за гіпотетичних умов наднизьких ставок у системі. Ситуація ускладнюється й тим, що проблемними виявились позичальники з найбільших бізнес-груп, і саме на них припадає більшість токсичного кредитного портфелю. Через це банки переорієнтовуються на кредитування малого і середнього бізнесу.

В цілому банківська система повільно відновлюється після кризи. Один із доказів цього в тому, що рівень банкрутств на ринку наразі мінімальний за останні 5 років. З гучних подій передачі банку в управління тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можна згадати хіба оголошення неплатоспроможним ВТБ Банку з російським державним капіталом.

Показники надійності системи суттєво покращились, а ризики втрати ліквідності та інсайдерського кредитування взяті під контроль. Однак при цьому всьому наявні темпи росту кредитної активності залишають бажати кращого через низьке зростання реальної економіки, жорстку монетарну політику та недосконалість судової системи. Все це заважає процесу врегулювання проблемної заборгованості, що є необхідним для очищення балансів та повноцінного виходу українських банків на новий рівень розвитку.