3 грудня 2018, 13:50 Читать на русском

Рожкова розказала про ризики для фінансової системи України

Серед потенційних ризиків для фінансової системи України — стрімке зростання споживчого кредитування, перетікання операцій та клієнтів з банківської системи до небанківських фінустанов та висока частка непрацюючих кредитів. Про це заявила перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова в ході презентації стратегії макропруденційної політики.

Фото: censor.net
Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова

Рожкова зазначила, що світовий досвід визначає перелік ризиків для фінансової системи.

«Але, коли ми говоримо про нашу макропруденційну політику, розуміючи, що вона базується на загальних принципах, все ж таки ми її застосовуємо до конкретної фінансової системи і тому вже говоримо про конкретні ризики, які ми бачимо в нашій системі. По-перше, це фондування, яке носить короткостроковий характер. На сьогоднішній день, фондування нашої банківської системи, а також сегменту страхових компаній – носить короткий характер. Хоча криза 2014-15 рр. сприяла певним чином зниженню рівня доларизації – все ж таки, на сьогоднішній день, за підсумками нашого останнього стрес-тесту, ми все ще фіксуємо, що рівень доларизації, особливо в активних операціях, досить високий. Це підвищує вразливість банківської системи і вразливість позичальників і залежить від потенційних змін курсу», — пояснила вона.

Також Рожкова відзначила стрімке зростання споживчого кредитування.

«Воно може з одного боку негативно впливати на якість портфеля, тому що там дуже висока конкуренція. І не лише з боку банківських установ, але й з боку небанківських фінансових інституцій, які активно сьогодні працюють на цьому сегменті. З іншого боку, на сьогоднішній день ми констатуємо, що переважна частка цих кредитів спрямовується на придбання товарів імпортного виробництва, що таким чи іншим чином може впливати, в залежності від обсягів і темпів, на наші макрофінансові показники», — додала вона.

Ще один ризик, за її словами, це перетікання операцій, клієнтів з банківської системи до небанківських фінустанов.

«І тут дуже серйозним є використання небанківськими фінансовими установами регуляторного арбітражу. Тому, що там вимоги щодо бізнес-поведінки не є такими жорсткими і це може викликати деякі дисбаланси через те, що соціально вразливі верстви населення користуються цими послугами і це може мати негативний вплив на фінансову систему. Висока концентрація кредитних ризиків в розрізі секторів і окремих позичальників. Наші стрес-тести і аналіз кредитних портфелів банків свідчать про те, що концентрація в кредитному портфелі дуже висока: доларова і за галузями», -додала вона.

Також серед ризиків Рожкова виділила будь-які коливання і погіршення фінансового стану, що автоматично і дуже швидко переноситься на погіршення фінансового стану самих банків.

«Висока частка непрацюючих кредитів – це дуже серйозний фактор, який стримує можливість відновлення цілих галузей промислових груп, оскільки ці позичальники не мають можливості сьогодні будь-якого фінансування, не мають можливості поповнити свій оборотний капітал для того, аби відновити свій фінансовий стан. Тобто, ми зосередимось на цих основних вищезазначених ризиках. Звичайно, вони не є вичерпними і по мірі того, як буде відновлюватися економіка та розвиватися фінансова система, можуть виникати інші або похідні ризики. Ми будемо працювати за допомогою цих інструментів і намагатимемося мінімізувати їх наслідки», — сказала Рожкова.

Нагадаємо, голова Нацбанку Яків Смолій заявив, що реалізація НБУ макропруденційної політики сприятиме посиленню довіри до банків і підтримці подальшої макроекономічної стабільності.

За словами Катерини Рожкової, інструменти макропруденційної політики носять стримуючий характер і запобігають виникненню дисбалансів, в результаті яких виникають кризові явища і втрати фінансової системи від цих явищ.

Чому макропруденційна політика необхідна?

Макропруденційна політика вирішує питання, як підвищити запас міцності всієї банківської системи. У макропруденційних регулювання є дві перехресні завдання: захистити фінансову систему від решти економіки і решту економіки захистити від фінансової системи.

Коментарі - 1

+
0
bonv
bonv
3 грудня 2018, 16:54
#
ПриватБанк за январь-октябрь 2018 года заработал чистую прибыль в размере 7,068 млрд грн…
Еще по итогам 9 месяцев прибыль ПриватБанка составляла 5,093 млрд грн.
И это был максимальный показатель среди других банков.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися