Воєнний стан: можливі ризики для економіки

Воєнний стан запровадили в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській та Вінницькій областях. Однак тема залишається топовою для більшості українців. Багатьох хвилюють питання, як відобразиться воєнний стан на курсі національної валюти та стабільності банківської системи, чи продовжаться перемови з МВФ тощо.

Як позначиться введення воєнного стану на економіці України, вивчили у редакції «Економічної правди». Публікуємо скорочену версію.

Падіння українських евробондів та акцій великих компаній

Новини про черговий виток конфлікту не залишились непоміченими фондовими ринками. У ціні впали як акції українських емітентів, так і державні боргові папери.

Зокрема, акції Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі (LSE) за перші 20 хвилин торгів у понеділок просіли на 2,14%. Курс акцій найбільшого українського виробника курятини МХП з відкриттям на LSE також знизився на 0,94%. Акції «Кернела» на Варшавській фондовій біржі після відкриття подешевшали на 1,44%. Майже всі бонди України показали негативну динаміку, втрачаючи в ціні в від 1 до 2 базисних пунктів. Це відбувалося на фоні зростання практично всіх головних світових фондових індексів. Тобто світову економіку проблеми в Азовському морі не дуже цікавили.

Кому паніка з введенням воєнного стану була «на руку», то це обмінникам. Деякі з них задерли курс гривні до 29,9 за долар. Ближче до вечора до них приєднались і комерційні банки, підвищивши готівковий курс долара на 50-80 копійок. Вони продавали долари по курсу близькому до 29 грн.

Посадовці запевняють – все під контролем

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко сказав, що всі і надалі продовжать отримувати пенсії. Голова Нацбанку Яків Смолій поспішив завірити, що банківська система працюватиме без обмежень. На зустрічі з головами найбільших 40-ка банків він озвучив ключовий меседж – у разі необхідності НБУ підтримає гривню інтервенціями.

Ліквідність банківської системи – 75 млрд грн. Але про всяк випадок попросив банкірів вчасно наповнювати банкомати, очевидно передбачаючи можливі панічні настрої населення.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян відрапортував журналістам про те, що його відомство перебуває в стані підвищеної готовності до виконання рішень РНБО й уряду в частині обмеження руху транспорту.

Бізнес налаштований менш оптимістично

«Важливо, що через Азовське море Україна експортує близько двох мільйонів тонн зернових. Тому в разі обмеження портової діяльності — перерозподіл вантажів у напрямку інших портів зробить роботу залізниці ще більш напруженою», — каже Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА).

Згідно з інформацією, яка є у розпорядженні УЗА, ситуація щодо руху кораблів із зерновими вантажами залишається невизначеною. Наразі близько 30-ти кораблів стоять в районі Керченської протоки в очікуванні виходу і заходу.

Воєнний стан може призвести до здорожчання як зовнішніх, так і внутрішніх державних запозичень, що призведе до зростання вартості обслуговування державного боргу. Відповідно, можуть подорожчати і запозичення для приватних компаній.

МВФ у заявах обережний, інвестори налякані

Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман вчора зробив таку заяву: «Ми спостерігаємо за останніми подіями, включно з введенням воєнного стану, і сподіваємося на невідкладну деескалацію поточної ситуації. МВФ не має юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною у цій ситуації».

«Очевидно, є ризик, що МВФ відкладе питання траншу до прояснення ситуації, яка призвела до введення воєнного стану. Як це вже було навесні 2017 року, коли рада МВФ відкладала рішення по траншу через введення економічної блокади окупованих територій» — вважає аналітик Concorde Сapital Олександр Паращій.

Рішення про воєнний стан може знизити і без того слабкий інвестиційний інтерес. І спровокувати черговий відтік капіталу з країни, чим збільшить дефіцит платіжного балансу і, як наслідок, призведе до зменшення золотовалютних резервів та падіння курсу національної валюти.

«Інвестори налякані, для них воєнний стан означає повну зупинку капіталовкладень. Ця ситуація особливо небезпечна тому, що в рішенні про воєнний стан можуть бути пункти про конфіскацію майна та мобілізацію людей, а це перетворює Україну в зону неконтрольованого ризику. Сам розгляд рішення про воєнний стан відкидає нас на 3 роки, в 2015-й, знищуючи всю накопичену відтоді репутацію. Особливо це сумно для східних областей, куди і так побоювалися інвестувати, досить подивитися публічну карту відкриття нових підприємств там», — каже інвестиційний консультант С-consulting Дмитро Бабаєв.

Мета воєнного стану не зовсім зрозуміла

Суттєвим питанням лишається те, що планує зробити влада за 30 днів воєнного стану, чого не могла зробити без нього. Складно зрозуміти, що зміниться за один місяць, і відповідно, повірити в ефективність таких інструментів.

На думку експертів, воєнний стан варто запроваджувати лише у крайніх випадках.

«В економічній історії є приклади, коли введення надзвичайного стану, переведення економіки з ринкових засад на командно-адміністративні, обмеження приватної ініціативи з метою мобілізації всіх сил держави задля спасіння, давали короткотерміновий ефект. Усе це має сенс тоді, лише коли стоїть питання фізичного виживання суспільства і відбувається за повної підтримки громади.

Коли надзвичайний стан стає звичайним способом економічного життя, це призводить до негативного ефекту. Чому? Ринкові методи стимулювання економічного розвитку не працюють, інвестор у воюючу країну не йде, а командно-адміністративні методи не діють. Отже, не досягається основна мета – мобілізація зусиль» — констатує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.