Мінфін - Курси валют України

Встановити
30 жовтня 2018, 17:51

Долар і євро падають: що відбувається і куди рухається ринок

У вівторок на валютному ринку знову переважали «ведмежі» настрої по долару та євро. Причини зміцнення гривні залишаються тіж самі.

У вівторок на валютному ринку знову переважали «ведмежі» настрої по долару і євро.
Фото: flickr.com

По долару просідання курсу відбулося за рахунок гривневого голоду у більшості гравців на фоні активних розпродажів валюти великими експортерами. Їм потрібна гривня для розрахунків з українськими контрагентами на звітну дату і одних обов'язкових продажів їм не вистачило. Вчора і сьогодні Держказначейство не було особливо щедрим щодо відшкодувань ПДВ (після п'ятничного вливання відразу близько 5,6 млрд гривень) і компанії-експортери не хотіли залишати свої основні розрахунки на останній день місяця, вважаючи за краще продати валюту. Недолік вільної гривні у імпортерів призвів до надлишку пропозиції на міжбанку і зіграв на зміцнення нацвалюти.

Сценарій торгів по долару був схожий на вчорашній. Після короткострокового і явно спекулятивного збільшення котирувань на дрібних сумах з вчорашніх вечірніх декларативних 28,17/28,19 гривень до 28,215/28,25 в перші 40 хвилин сесії — вже на 11 годину курс просів до 28,16/28,18 гривень, а потім перебував в коридорі 28,14-28,15/28,16-28,18 гривень вже до самого закінчення активної фази торгів. Після 15 годин на поодиноких угодах курс трохи підтягнули на кінець сесії до 28,15/28,17.

По євро — продовжують працювати суто міжнародні чинники. Пару євро/долар знову лихоманило і валютні ралі по євровалюті негайно відбивалися на українському міжбанку через перерахунок котирувань по крос-курсу пар євро/долар і долар/гривня. Самий же міжбанк по євро був досить стабільний у частині співвідношення попиту та пропозиції і невеликий надлишок пропозиції не дуже сильно впливав на курс.За рахунок зовнішніх ралі та просідання долара на нашому ринку — котирування євро щодо гривні то просідали нижче психологічного рівня в 32 гривні, то підіймалися понад 32,04 гривні за євро. В цілому за вівторок євро впав на нашому міжбанку з ранкових 32,0635/32,1004 гривень до 32,0206/32,0321 на кінець дня.

Ми як і раніше не можемо говорити про стабільний тренд по зміцненню гривні. Триває ситуативне падіння долара і євро за рахунок вдалого для нацвалюти розкладу сил на міжбанку та гривневого голоду у більшості гравців. Головним для подальшого розвитку подій на валютному ринку є час отримання експортерами залишку великих сум відшкодувань ПДВ. Поки злагоджена робота Держказначейства (випуск на ринок відшкодувань ПДВ) і НБУ (відкачування ліквідності через депсертіфікати), а також Міністерства фінансів (через розміщення траншей ОВДП) — згладжують ресурсні перекоси як на валютному ринку, так і на міжбанківському кредитному ринку. Але загроза розбалансування ринку після виходу решти сум відшкодувань ПДВ поки зберігається.

Головні події 30 жовтня на міжбанку:

1. На фоні скорочення гривневої ліквідності в системі та ситуативного зростання пропозиції валюти перед закінченням місяця, а також стрибків пари євро/долар на міжнародних ринках — долар просів з ранкових декларативних 28,215/28,25 гривень до 28,15/28,17 гривень, а євро — з 32,0635/32,1004 до 32,0206/32,0321;

2. НБУ не виходив на міжбанк у більш публічному форматі аукціону;

3. Довідковий курс НБУ на 12 годин становив 28,1778 гривень за долар, а офіційний на 31 жовтня оголошено регулятором на рівні 28,164437.

Слідкуйте за цікавими і ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в Telegram

Автор:
Олексій Козирев
Аналітик Олексій Козирев
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі - 8

+
+45
Maleficarum
Maleficarum
30 жовтня 2018, 18:05
#
«Мы по-прежнему не можем говорить о стабильном тренде по укреплению гривны. Продолжается ситуативное падение доллара и евро за счет удачного для нацвалюты расклада сил на межбанке и гривневого голода у большинства игроков.» Я бы не сбрасывал со счетов фактор «отоварки» двумя ярдами зелени Украиной на внешних рынках. У НБУ будет таки более весомый ресурс для интервенций в случае нужды. Факт увеличения ЗВР может заставить экспортёров быть сговорчивей по курсам на МБ.
+
+30
bonv
bonv
30 жовтня 2018, 21:15
#
А банки закупилися баксом під зав«язку а ніхто не купляє…
+
+37
kozyrev
kozyrev
30 жовтня 2018, 18:19
#
Эти суммы не надолго задержаться в ЗВР. Уже ж озвучили на что они пойдут — большая часть на погашение ранее полученных траншей МВФ и взятых недавно коротких 725 млн долларов (считай перекредитовка, да еще и под большую ставку), а остальное на латание текущих бюджетных расходов. Де-факто опять на проедание. С чего тогда расти ВВП, если кредиты не идут в реальный сектор экономики, не создают рабочих мест, ни стимулируют роста экономической активности. Просто консервируют суть проблемы, да еще и под такой процент.
+
0
Maleficarum
Maleficarum
30 жовтня 2018, 18:23
#
Дело в том что это не все суммы. Разблокируются от ЕС и ЕБРР транши. Даже если МВФ застопорится со своими Что то да в ЗВР таки осядет… Пространства для «манёвра» у НБУ будет теперь поболее. Тренд на девал гривона конечно не сменится Но в интервале оный может уже быть более растянут.
+
+15
bonv
bonv
30 жовтня 2018, 21:45
#
Це відкриті двері до інвестицій в Україну.
+
+15
bonv
bonv
30 жовтня 2018, 21:17
#
Бизнес ждет от чиновников еще порядка 2-3 млрд. грн. (после выплаты около 7,6 млрд. грн.)
Виплатили а ми на курсі і не відчули — як дехто лякав:)…
+
+30
bonv
bonv
30 жовтня 2018, 21:17
#
превышение предложения валюты над спросом.....
+
+5
AleksandrBank
AleksandrBank
31 жовтня 2018, 9:41
#
Не хотелось вчера вечером писать, но как всегда многим не хватает настройки боярышника для полной фантазии.

Правильно один тут человек сказал, банки вложились в бакс, компании также держут, а подходит ситуация когда нужна гривна особенно в конце месяца, и особенно когда НБУ начал проводить более «умную» политику по гривнею

И еще, для создания рабочих мест не нужна денежные ресурсы с казны, нужна условия в виде законов, судов, решений и т.д., чтобы инвестор спокойно сам заходит с деньгами и работал, создавал рабочие места и был спокоен за свои инвестиции.
Государство должно только влаживать средства в развитие существующих гос.предприятий с целью увеличения производства, развития рынков сбыта, усовершенствования и т.д. Только тут нужно аккуратно, должна быть программа и четкие цели для чего это делается.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися