Передвиборчий бюджет. За що проголосували депутати

Далі так просто вже не буде. Кабміну доведеться вирішити практично нерозв'язне завдання: з одного боку, зберегти помірні витрати заради продовження співпраці з МВФ, з іншого — «стимулювати» депутатів проголосувати за бюджет, збільшивши цікаві для них витратні статті. Хто точно в цей раз залишиться без «плюшок» — так це населення: чи не вперше в історії незалежної України у передвиборчий бюджет не закладено фінансове задобрювання електорату.

Підсумки попередніх торгів

У команді Гройсмана явно не очікували такого повороту подій. Адже ще напередодні розгляду в Раді достатньої кількості голосів за успішне проходження законопроекту в парламенті не набиралося. Та й основні торги за бюджет почнуться тільки зараз. Тому перед першим читанням роздали по дрібноті. По-перше, Кабміну довелося відмовитися від спочатку задекларованого в бюджетному законопроекті права самостійно розподіляти бюджетні гроші (наприклад, ті ж субвенції або фінансування окремих проектів в рамках бюджетних програм), допустивши до процесу і депутатів.

По-друге, Мінфін змушений був розщедритися. Вже до першого читання депутати подали правки загальною вартістю 2,2 трлн грн. З профільним бюджетним комітетом зійшлися на тисячній частці від заявленого. Для цього збільшили планові відрахування НБУ в бюджет з 45,6 млрд грн до 47,6 млрд грн. І перерозподілили 2,1 млрд грн бюджетних капіталовкладень. Завдяки цьому найспритніші мажоритарники вибили для своїх округів гроші на найнеобхідніше — проекти водовідведення, реставрацію навчальних закладів і т.д. Що тепер сміливо зможуть записати до свого активу.

Взагалі ж місцеві бюджети змогли відвоювати у Мінфіну в цей раз чимало. Наприклад, була реанімована субвенція на соціально-економічний розвиток, яку відомство Маркарової хотіло назавжди викреслити з держбюджету — на місця надійде ще 4.5 млрд грн., також депутати вигадали новий вид субвенції — на ремонт і будівництво спорткомлексів в регіонах та виділили на неї 150 млн.

Збільшили і витрати на медицину: на 60 млн грн більше дали на програму експериментального лікування, плюс 200 млн — на лікування громадян за кордоном, плюс 626 млн — на закупівлю ліків та медичних виробів для лікування серцево-судинних, онкологічних та онкогематологічних захворювань.

Подальше проходження бюджетного законопроекту через сесійний зал буде коштувати все дорожче. Однак резервів в уряду не так уже й багато. За оцінками Рахункової палати, зараз є можливість збільшити загальну суму доходів у проекті держбюджету як мінімум на 17,6 млрд гривень: за рахунок зборів від податку на прибуток підприємств — на 13,2 млрд грн, «імпортного» акцизного — на 4,4 млрд грн. А роздувати витрати для Кабміну в даній ситуації смерті подібно.

Ні копійки зайвої

Під наглядом МВФ Мінфін в цьому році проявив неймовірну скупість. Її апогей — скорочення витрат на органи влади. У поданому в парламент бюджетному законопроекті уряд запропонував скоротити витрати в порівнянні з нинішнім роком на Державне управління справами — на 397 млн ​​грн, на Верховну Раду — на 60,6 млн, на Кабінет Міністрів — майже на 156 млн грн.

Без довгоочікуваного підвищення зарплат залишаться судді — прикінцеві положення законопроекту припиняють відповідну статтю Закону «Про судоустрій і статус суддів». З 1 січня 2019 р згідно з цим законом оклад суддів місцевих судів повинен був становити 25 прожиткових мінімумів, тобто близько 46,3 тис. гривень, суддів апеляційних та вищих спецсудів — 40 прожиткових мінімумів (74 тис. грн).

Фактично заморожуються в наступному році і зарплати держслужбовців. Оскільки в проекті бюджету зроблено застереження, що заплановане в профільному законі підвищення «застосовується в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів». Що є безпрецедентним випадком для передвиборчого бюджету.

Чи варто говорити, що до підвищення соціальних стандартів уряд підійшов настільки ж стримано. Фактично підвищення заплановано на рівень очікуваної інфляції. Наприклад, 1 березня майбутнього року вперше повинна бути проведена автоматична індексація пенсій відповідно до інфляції та зростанню зарплати. У Мінсоцполітики вже повідомили, що зарплата, яка враховується у формулі перерахунку пенсій, збільшиться на 17%. Реально ж проіндексовані пенсії зростуть на 9-15%.

Всього на 9% виростуть в наступному році вчительські зарплати. При тому, що запланований на майбутній рік рівень інфляції — 7,4%. Але навіть таке підвищення викликає приховане невдоволення у викладачів вузів. Адже за останні два роки завдяки урядовим ініціативам зарплати вчителів середніх шкіл повинні були зрости на 75%. А ось викладачі вузів залишилися за бортом цього підвищення. Не передбачається також зростання зарплат медперсоналу. Дещо згладити ситуацію може хіба що розпочата медична реформа, відповідно до якої зарплати сімейних лікарів поставлені в залежність від кількості укладених з пацієнтами договорів на обслуговування. Але ось лікарі інших спеціальностей зустрінуть новий рік зі старими зарплатами.

Цього разу уряд приділив особливу увагу військовим. По-перше, після масового перерахунку загальних пенсій в цьому році Кабмін запустив «осучаснення» пенсій військових, яке буде відбуватися в кілька етапів. За даними Мінсоцполітики, в цьому році пенсії військових в середньому збільшаться на 1476 грн, в наступному році — ще на 738 грн. Крім того, прем'єр вже пообіцяв, що в наступному році мінімальна зарплата для людей в погонах складе 10 тис грн.

Втім, тут згадується ще одне прем'єрська обіцянка — до кінця року середня зарплата по Україні доросте все до тих же 10 тис грн. За підсумками серпня цей показник склав 8977 грн. (скоротившись в порівнянні з липнем, коли було зафіксовано 9170 грн). І до кінця року навряд чи доросте до обіцяної планки. Мінфін же стимулювати прискорене зростання зарплат теж не має наміру: в наступному році зарплатна мінімалка зросте на 12% (до 4173 грн).

В цілому ж в наступному році соціальні витрати будуть дуже і дуже скромними. Наприклад, витрати зведеного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення у 2018 р склали 165,4 млрд. Наступного року — майже на 10 млрд менше. Що цілком зрозуміло: на наступний рік припадає одна з пікових виплат за зовнішніми боргами. За інформацією Мінфіну станом на 1 жовтня, у наступному році платежі з погашення та обслуговування державного боргу складуть 356,98 млрд грн., тобто чи не третину бюджету-2019.

Звідки візьмуть гроші

Підлеглі Оксани Маркарової вельми акуратно підійшли і до формування дохідних статей. В цілому приріст надходжень в казну складає трохи більше 10%, що знову-таки легко досяжно за рахунок, як мінімум, все тієї ж інфляції та подальшої девальвації гривні. Зокрема, доходи від податку на прибуток повинні зрости на 12%. Це означає, по-перше, що влада остаточно відмовилася від ідеї ввести з наступного року податок на виведений капітал.

По-друге, щоб виконати такий план, податковій не доведеться особливо старатися — надходження з цього податку і без того завжди перевищують планові показники. Зокрема, за даними Державної казначейської служби України, за січень-серпень до загального фонду держбюджету було зібрано майже 72,4 млрд грн, що майже на 21% більше планових показників на цей період. Таким чином, щоб фіскали виконали план з цього податку і в наступному році, підприємствам досить буде зберегти відрахування на нинішньому рівні.

А ось плани щодо зборів від податку на доходи фізосіб виконується практично один в один. При цьому в наступному році податковій доведеться зібрати від цього податку на 16,6% більше. Почасти, додаткові надходження будуть забезпечені за рахунок зростання зарплат. Але вони підростуть всього відсотків на десять. Очевидно, решту розраховують отримати за рахунок детінізації ринку праці. Що це означає, пояснювати не потрібно.

До слова, від імпортного ПДВ скарбниця, згідно з планами Мінфіну, в наступному році повинна отримати 339,4 млрд грн, всього на 39,4 млрд більше, ніж в поточному році. Це означає, що з помпою задекларована урядом боротьба з контрабандою, потихеньку зійшла нанівець. І ніяких додаткових сотень мільярдів від перекриття контрабандних схем скарбниця, як мінімум, в наступному році, не побачить.

Втім, головне завдання, яке доведеться вирішувати уряду в наступному році — погашення старих боргів перед МВФ. І робити це Мінфін збирається за рахунок залучення нових боргів: за зовнішніми боргами у 2019-му Україна має виплатити 165,39 млрд грн (для порівняння: в 2018-му — 91,34 млрд грн). При цьому позичити на зовнішніх ринках Мінфін збирається 143,9 млрд грн. Безумовно, зробити це буде простіше і дешевше при наявності нової кредитної програми з МВФ. Але, очевидно, перші надходження ми побачимо після того, як буде прийнятий і схвалений експертами кредитора бюджет.

Тамара Звірухо