Карти, гроші, термінал. Що відбувається на ринку еквайрингу в Україні

Українці позбавляються від готівки. Точніше, від усталеної звички повсюдно розраховуватися паперовими грошима. За даними НБУ, у першому півріччі 2018 року 77,6% операцій з банківськими картами були безготівковими. У грошовому вимірі на безнал довелося 44,1%. Тільки за перше півріччя 2018 року цей показник збільшився майже на 5 відсоткових пунктів.

Особливо вражає різниця з «ситим» 2013 роком, з яким тепер прийнято порівнювати багато економічних показників. Тоді обсяг безготівкових операцій з картами в грошовому вираженні становив лише 17,4%.

Слідом за зростанням популярності карткових платежів підтягується платіжна інфраструктура. За даними НБУ за перше півріччя 2018 року кількість торгових терміналів, за допомогою яких громадяни розраховуються картками в роздробі, збільшилася на 7,5% до 270,5 тис. штук.

Поширенню безготівкових платежів сприяє бурхливий розвиток технологій. Максим Генега, керівник управління розвитку бізнесу департаменту розвитку альтернативних каналів продажів Альфа-Банку Україна, серед тенденцій цього року називає масову заміну устаткування, яке дозволяє приймати всі форм-фактори безконтактної оплати: Apple Pay, G-Pay, PayPass, PayWave і такі смарт-пристрої, як годинник та кільця. Більше того — ринок вже тестує платежі за допомогою QR-коду (mVisa) та оплату з біологічною ідентифікацією (Touch-ID від Visa).

Однак поширення безготівки в Україні ще не можна назвати повсюдним. Переважно з готівкою продовжують працювати магазини в невеликих населених пунктах, малий та середній бізнес, кіоски, невеликі точки громадського харчування, маршрутний транспорт і т.п.

Такі підприємства за своє небажання йти в ногу з часом все частіше платять втратою клієнтів. Адже тепер, почувши про відсутність терміналу, деякі покупці розвертаються і йдуть до конкурента, дружнього до безналу. «Все більше покупців розраховуються тільки платіжною карткою. Не забезпечивши можливість прийняти її до оплати, точка втрачає як мінімум 30% покупців », — говорить Павло Хорошко, головний менеджер з продажу електронних банківських послуг Райффайзен Банку Аваль. На думку Хорошко, за останні п'ять років еквайринг з додаткової послуги перетворився на засіб першої необхідності для підприємців.

Під державним крилом

У сфері еквайрингу на сьогодні домінує кілька найбільших банків. «За останні 5 років ринок еквайрингу істотно сконцентрувався і три основні гравці (ПриватБанк, Ощадбанк та Райффайзен Банк Аваль) отримали частку у 85%», — говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. За його словами, багато гравців пішли з ринку через підвищення собівартості операцій на тлі падіння гривні і необхідності оплати послуг міжнародних платіжних систем в інвалюті.

КРЕДИТНІ КАРТКИ ВІД 10 ТОП-БАНКІВ. ЗАМОВИТИ ОНЛАЙН

Переформатуванню ринку також сприяло банкрутство кількох гравців через кризу 2014-2015 років. Тоді з ринку вивели кількох банків-еквайєрів — Фінанси і Кредит, Надра, Хрещатик та ін. В результаті, після націоналізації лідера ринку — Приватбанку та активного нарощування потужностей Ощадбанком, держава практично стала монополістом в еквайрингу.

Близько 62% ринку контролює ПриватБанк, який на кінець першого півріччя 2018 року встановив в торгових мережах близько 155,15 тис. терміналів. На другому місці — Ощадбанк, який покриває близько 16% ринку (40,75 тис. терміналів). Тобто частка держави становить 78%.

Ощадбанк, за словами Антона Тютюна, за перше півріччя показав найвищий серед усіх учасників ринку темп приросту термінального парку — на 5,2 тис. одиниць. Багато в чому цьому сприяв розвиток масштабних cashless-проектів — Atlas Weekend, Ulichnaya Eda та НСК «Олімпійський». По суті, Ощадбанк наростив частку ринку за рахунок впровадження безготівкових розрахунків там, де вони до недавнього часу практично були відсутні.

Приватна конкуренція

Деякі українські бізнесмени з тих чи інших причин не бажають мати справи з державою або побоюються співпрацювати з державними банками, наприклад, через приписувану їм бюрократію, нерозторопність і т.п. Такі підприємці цілком можуть знайти гідну альтернативу в приватному секторі.

Після націоналізації ПриватБанку найбільшим недержавним банком на ринку еквайрингу виявився Райффайзен Банк Аваль, який почав надавати цю послугу одним з перших в Україні. Його частка становить 9,3% ринку або 23,3 тис. терміналів.

Ще одним помітним гравцем на ринку еквайрингу стає Альфа-Банк Україна, який успадкував цей напрям від придбаного в кінці 2016 року Укрсоцбанку. «До 2018 послуга торговельного еквайрингу надавалася на майданчику Укрсоцбанку, а з літа цього року Альфа-Банк Україна став банком-еквайєром з власним процесинговим центром і активно проводить міграцію бізнесу на свою платформу», — розповів Максим Генега.

Трансформацію бізнесу в Альфа-Банку планують завершити до кінця поточного року. Частка ринку об'єднаного банку становить близько 3%, що відповідає четвертій позиції. У наступному році Альфа-Банк збирається наростити частку до 5% за рахунок сегмента малого та середнього бізнесу.

Нові обличчя

Місце вибулих в розпал кризи банків-еквайєрів поспішають зайняти нові гравці. «Ринок безготівкових платежів не заповнений і будь-який банк, готовий організаційно і технологічно, має шанс знайти свою нішу і розвиватися», — вважає Антон Тютюн з Ощадбанку. На його думку основними конкурентами на ринку торгового еквайрингу виступають аж ніяк не банки, а звичка населення знімати гроші в банкоматах таплатити готівкою, відсутність достатньої інфраструктури для безготівкових оплат і незацікавленість торговців приймати картки до оплати.

Дійсно, нові гравці не тільки з'являються на ринку, але і заявляють про свої конкурентні переваги перед його старожилами-гігантами. «Великі гравці не завжди можуть оперативно реагувати на потреби клієнтів. Багатьох з них дратує бюрократія в роботі з великими банками», — говорить начальник департаменту організації продажів корпоративним клієнтам Конкорд Банк Віктор Цикалюк.

За словами Цикалюка, невеликі гравці можуть оперативно пропонувати рішення для різних галузей і включати еквайринг в комплексний пакет обслуговування, що дозволяє коригувати вартість послуги. Також в невеликому банку на звернення клієнта можуть відреагувати швидше, ніж в неповороткомугіганті, і оперативніше вирішити проблеми.

Конкорд Банк вийшов на ринок еквайрингу відносно недавно і заявив про активний розвиток напрямку. Оскільки банк вийшов на ринок пізніше конкурентів, він зміг відразу впровадити найсучасніші технології, перед ним зараз не стоїть завдання модернізації устаткування, на відміну від великих гравців.

Ще один банк, який не побоявся вийти на цей сегмент в розпал кризи — Таскомбанк. «Фінустанова почалаеквайрингову діяльність у2014 році і за майже чотири роки сталаактивним гравцем на цьому ринку», — говорить Валерій Даниленко, заступник голови правління АТ «Таскомбанк». У банку на сьогодні понад 1 тис. активних терміналів і нові торговці продовжують підключатися. Запорукою успіху в цьому бізнесі в Таскомбанк вважають команду, сильне IT таклієнтоорієнтованість.

Нових гравців тапропозицій незабаром може додатися. За словами Олександра Поднебенного, керівникауправління оцінки та перевірки майна АТ «ОТП Банк», ця фінустанова зараз знаходиться на етапі оцінки можливості виходу на ринок еквайрингу. У ще одному банку на запит про еквайринг відповідати відмовилися, пославшись на те, що до кінця року в установі триватиме редизайн цього продукту. Тому після Нового року цілком можна очікувати анонс оновленої послуги.

Ціна питання

Один з найважливіших аспектів — вартість еквайрингу для підприємців. На сьогодні середня по ринку комісія складає близько 2% від операції, щомісячна абонентська плата — близько 300 грн. Підключення зазвичай безкоштовне. Пропозиції різних банків відрізняються незначно (дивіться таблицю).

Такі тарифи залишаються майже незмінними протягом кількох останніх років. Як зазначає Павло Хорошко з Райффайзен Банку Аваль, з урахуванням собівартості послуги, ціни практично досягли свого дна.

Однак нові гравці намагаються боротися за клієнтів не тільки ціною, але й більш вигідними умовами. Наприклад, в Конкорд Банку за словами Віктора Цикалюка, при комплексному обслуговування вартість еквайрингу стартує від 1,5% від суми транзакції, а абонплата становить від 50 грн.

Для невеликих підприємців банки можуть порадити особливі рішення. «Замість традиційних дорогих POS-терміналів, малому бізнесу пропонуються компактні мобільні термінали (М-POS), які можуть приймати в оплату всі види карт, але мають набагато меншу вартість», — говорить Максим Генега з Альфа-Банку Україна.

Справа техніки

Підключення до послуги — стандартизована і досить схожа процедура у всіх банках. Для початку клієнту потрібно відкрити поточний рахунок для зарахування коштів, а якщо він вже є, достатньо написати заяву і надати інформацію про бізнес (документи, що підтверджують правомірність знаходження торгової точки за вказаною адресою і т.п.). Протягом декількох днів після цього термінал встановлюють у торговій точці та інструктують персонал.

«Термін установки терміналу може складати від 3-х днів до 2-х тижнів. Наявність власного процесингу дозволяє банку вирішити питання більш оперативно», — робить висновок Віктор Цикалюк.

Умови торговельного еквайрингу в деяких українських банках

Дані: опитування банків, сайти банків

Автор: Марія Власенко