Строкові депозити в гривні — оптимальний варіант, якщо є бажання відкрити банківський депозит та спробувати вберегти заощадження від інфляції. Але строковий вклад неможливо забрати з банку в будь-який момент, якщо гроші потрібні «на вчора». У такому випадку стане в нагоді безстроковий депозит.
160 млрд грн «під рукою»: навіщо українці несуть гроші на безстрокові депозити
Більшість строкових депозитних програм банків не передбачає дострокового розірвання договору. Іноді фінансові установи дозволяють забрати гроші раніше зазначеної дати, але відсотки за вкладом у такому випадку «згорають». При достроковому розірванні застосовується штрафна ставка — як правило, це 0,01% річних. Щоб завжди мати гроші «під рукою», і при цьому хоч щось заробляти, доведеться пошукати інші варіанти. Один з них — депозити на вимогу, з яких можна зняти гроші в будь-який момент і будь-коли поповнити.
Українці цінують переваги безстрокових депозитів та активно користуються цим інструментом. За даними НБУ, станом на 01 червня 2018 року, фізичні особи зберігали на таких рахунках понад 160 млрд грн.
Значна частина цих депозитів (98%) припадає лише на 31 банк. Найбільші суми — 137 млрд грн — були сконцентровані в 11 банках: «ПриватБанку», «Ощадбанку», «Райффайзен Банку Аваль», UKRSIBBANK, «ОТП Банку», «Укрексімбанку», «ПУМБ», «Альфа-Банку», «Креді Агріколь» та «Укргазбанку».
Банки не поспішають балувати вкладників. В НБУ кажуть, що ставки за депозитами у валюті вже давно на історичних мінімумах, в гривні — близькі до цих значень. Тому кожен додатковий відсоток — на вагу золота. Отримати до 2% бонусів до річної ставки можна через програму «Бонус до депозитів».
Абсолютний лідер за кількістю вкладів на вимогу — «ПриватБанк». За даними НБУ, станом на 1 червня, фізособи зберігали на рахунках держбанку 51 млрд грн. Цікаво, що частка безстрокових депозитів у загальному портфелі «ПриватБанку» (167 млрд) становить 32,78%. Але це не найвищий показник. Наприклад, в українських «дочках» західних банків — UKRSIBBANK, «Правекс-Банку», «ОТП Банку», «Креді Агріколь» та «Райффайзен Банку Аваль» — питома вага вкладів на вимогу перевищує 70%. А в UKRSIBBANK цей показник більш ніж 90%.
Банк | Вклади фізосіб на вимогу на 01.06.2018, млрд грн | Серед них гривневі вклади на вимогу, млрд грн | Серед них валютні вклади на вимогу, млрд грн | Частка вкладів на вимогу в загальному портфелі депозитів фізосіб |
54,757 | 43,411 | 11,345 | 32,78% | |
21,346 | 18,434 | 2,912 | 23,93% | |
15,010 | 10,618 | 4,392 | 70,77% | |
11,697 | 6,026 | 5,671 | 90,08% | |
7,616 | 2,932 | 4,684 | 74,75% | |
6,675 | 3,031 | 3,643 | 27,96% | |
6,191 | 3,429 | 2,762 | 39,06% | |
5,876 | 3,193 | 2,682 | 23,50% | |
4,872 | 1,931 | 2,940 | 73,14% | |
3,615 | 2,570 | 1,045 | 20,41% | |
3,176 | 1,013 | 2,163 | 38,42% | |
2,951 | 1,744 | 1,206 | 38,37% | |
2,109 | 1,046 | 1,063 | 44,12% | |
1,810 | 1,137 | 0,672 | 34,95% | |
1,482 | 0,622 | 0,860 | 21,23% | |
0,992 | 0,570 | 0,421 | 26,02% | |
0,977 | 0,437 | 0,539 | 39,49% | |
0,908 | 0,398 | 0,509 | 48,82% | |
0,896 | 0,442 | 0,454 | 75,77% | |
0,834 | 0,269 | 0,564 | 45,46% | |
0,684 | 0,391 | 0,292 | 27,57% | |
0,586 | 0,371 | 0,215 | 16,15% | |
0,440 | 0,333 | 0,106 | 25,68% | |
0,381 | 0,193 | 0,188 | 17,59% | |
0,361 | 0,230 | 0,130 | 5,95% | |
0,284 | 0,234 | 0,049 | 8,72% | |
0,267 | 0,179 | 0,088 | 12,03% | |
0,255 | 0,214 | 0,041 | 7,32% | |
0,206 | 0,122 | 0,084 | 18,89% | |
0,147 | 0,076 | 0,071 | 9,00% | |
0,109 | 0,093 | 0,015 | 7,59% |
* Банки розташовані за розміром загального портфеля вкладів на вимогу фізосіб у абсолютному вираженні — від більшого до меншого. Дані НБУ на 01.06.2018
Українців не лякає мізерна прибутковість безстрокових вкладів. «ПриватБанк», наприклад, платить за депозитами на вимогу 0,01% річних. Уявімо, що клієнт поклав на подібний рахунок 10 000 грн і щомісяця поповнює його на 2 000 грн. Гроші він не знімає, і вони зберігаються на рахунку аж 12 місяців. За цей час він накопичить 34 000 грн. А ось сума відсотків за вкладом становитиме всього 2 грн.
Для порівняння: за строковим вкладом з виплатою відсотків наприкінці терміну і можливістю поповнення «ПриватБанк» наразі платить 10% річних. Якщо клієнт буде дотримуватися таких само сум та термінів, що і за вкладом на вимогу, після сплати податків він зможе заробити 5 980 грн.
Щоправда, державний банк пропонує компромісний варіант, котрий дозволяє і тримати гроші «під рукою», і щось заробляти. Цей внесок називається «Приват-вклад», дохід по ньому — 7% річних. Формально, цей депозит відкривається на рік і не відноситься до категорії «на вимогу». Але клієнт може закрити його і не втратити прибуток, оскільки виплата відсотків проводиться щомісячно. Хоча, в будь-якому випадку, отримає він небагато.
Уявімо, що клієнт покладе на «Приват-вклад» 10 000 грн. І щомісяця упродовж року буде додавати ще 2 000 грн. У підсумку він заробить лише 1 610 грн. А якщо відняти податки (18,00% ПДФО та 1,5% військового збору), то «чистими» вийде 1 296 грн.
Є банки, які готові платити більше за вклади на вимогу. Наприклад, «Райффайзен Банк Аваль» пропонує за такі гривневі вклади 10% з капіталізацією відсотків. За всіма зазначеними умовами, клієнт на такому депозиті може заробити 1 750 грн після відрахувань податків. Трохи більше, ніж у «ПриватБанку», але сума не вражає.
Що до валютних вкладів на вимогу, на них заробити ще складніше. Серед 31 банку найвищу ставку за доларовими депозитами (2,25% річних) пропонує «Сбербанк». Якщо покласти на такий рахунок еквівалент 10 000 грн, що приблизно становить $380, на 12 місяців, то в підсумку можна заробити $ 6 (158 грн). Однак, якщо правильно вгадати динаміку курсу, можна заробити додатковий відсоток за рахунок подорожчання валюти.
Ще один варіант
Зовсім не обов'язково відкривати депозит на вимогу, щоб накопичувати гроші та мати можливість їх зняти в будь-який момент. Достатньо просто тримати гроші на картковому рахунку, і банк буде автоматично нараховувати відсотки.
До прикладу, «Monobank» пропонує своїм клієнтам тримати на рахунку понад 100 грн. Якщо ця умова виконана, кожен день банк нараховуватиме на залишок 10% річних і виплачуватиме відсотки щомісяця. Щоправда, подібна схема «підходить» скоріше гривневим вкладникам. Власників валюти банки не балують. Але це зовсім не означає, що вони тримають гроші «під матрацем».
Наприклад, безстроковий депозитний портфель фізичних осіб UKRSIBBANK становить 11,6 млрд грн, за даними НБУ. Майже половина з них (5,6 млрд грн) — валютні заощадження.
«Дочка» французького банку ще 2015 року закрила всі депозитні програми на вимогу. Але, окрім таких депозитів, до статистики регулятора потрапляють залишки за картковими і поточними рахунками. Відповідно, вони формують безстроковий депозитний портфель фінансової установи.
UKRSIBBANK надає пакетні карткові пропозиції «All Inclusive». Вони поділяються на різні види в залежності від «класу»: стартовий, ультра, делюкс і т. д. Їх об'єднує одне — нарахування відсотків на залишок по рахунку. Прибутковість цієї пропозиції для валютних карток становить 0,01% річних, як в євро, так і в доларах. При цьому найдешевший пакет коштує 223 грн на рік. Відповідно, подібний «внесок» навіть не виправдає себе.
Вкласти та сподіватися
Ще один варіант для тих, хто хоче тримати гроші «під рукою», — різні скарбнички і дохідні сейфи. Їхній сенс у тому, що клієнт зі своєї карти декількома натисками може перевести гроші в «сховище» та отримувати з них відсоток.
Подібну послугу надає «Альфа-Банк» за своїми дебетовими картками. Залежно від їхнього класу, банк буде нараховувати від 8% до 10% річних на перераховану суму в гривні. У валюті прибутковість значно нижча: за доларові накопичення фінустанова заплатить 0,2%, а за євро — 0,1% річних.
Зручність полягає у тому, що клієнт може забрати гроші в будь-який час, а «Альфа-Банк» — не застосує штрафних санкцій у вигляді зниженої ставки за дострокове зняття. Такий депозит лежить на окремому рахунку. Для вкладника це зручніше, оскільки він не плутає його із залишком за картковим рахунком.
«ПриватБанк» був першопрохідцем у наданні цієї послуги. 2012 року він представив її на ринку і назвав «Скарбничка». Наразі за подібний внесок держбанк платить 11% річних. Проблема лише в тому, що термін «Скарбнички» фіксований — 12 місяців. Клієнт може достроково забрати гроші. Але тоді нараховані відсотки згорять і банк поверне лише тіло вкладу.
Можна зробити так, аби щоразу, як гроші зараховуються на картку, певний відсоток перераховувався до скарбнички. Уявімо, що клієнт отримує зарплату на картку «ПриватБанку» у розмірі 10 000 грн на місяць. Він налаштує опції так, щоб із цієї суми до скарбнички йшло 10%. Але якщо гроші не пролежать на рахунку 12 місяців, усі нараховані відсотки банк анулює. Наприклад, за 11 місяців клієнт зможе накопичити 11 000 грн.
Також послугу скарбнички надає «ПУМБ». Цей банк, як і «ПриватБанк», відкриває вклад на рік. При достроковому розірванні угоди, він перераховує відсотки за ставкою у розмірі 0,01%. Однак платить трохи менше, ніж державний банк — 10,5% річних.
Олексій Рябуха
Коментарі - 34
Если будет укрепление гривны — оно будет незначительным и временным.
Зато гораздо чаше случается ослабление гривны. Данная тенденция даже заложена в гос. бюджет.
Кроме того, мобильность валютных сбережений намного выше чем в банке.
Понадобились тебе гривны в три часа ночи — поехал в круглосуточный обменник и поменял.
А банк надо уведомить, пойти забрать (найти отделение/банкомат) или вывести на карту, за что с тебя ещё и проценты слупят.
Еще и перед выборами расценки подняли)
как вы уже надоели со своими вещаниями…
да придут рептилоиды и всех сьедят. Вернется из ада Сталин и конфискует вклады… все вам будет.
И не рептилоиды. Ещё неизвестно все ли получили компенсации от фонда гарантирования вкладов.
Так что играть в «депозит» с банками многим перестало быть интересно.
Дело не в проценте или удобстве, а в доверии к банковской системе, точнее в отсутствии этого доверия.
Это сугубо моё мнение.
Желающие могут нести в банк хоть всё до копейки. Это же их деньги — им и решать.
Зрадоголики отличаются от этих самых людей, имеющих деньги, тем, что денег у них нет и решать нечего. Они просто кукарекают « все рухнет» годами, да и все.
Ни в 1996, ни в 2005 ни в 2018, чуть что он повторяет заученную фразу «вот банки сейчас ненадежные».
И да, иметь вклад в банке на 200 000 и не знать про принципы гарантий ФГВФЛ...)
Такие депозиты «до востребования»или текущие счета физиков в 90% являются гарантиями некоторых кредитов «юриков», а также для операций по скупке-продаже ОВГЗ и валюты.
То есть, это маленький кусочек большой «схемы» очень состоятельных людей, когда нужно что-то быстро порешать для получения максимального гешефта. Бизнес и только бизнес.
Простые люди в заначке хранят доллары
Популярны „овернайты“.
А остальные истории и страхи, которые некоторые нагнетают, скорее связаны с незнанием. Люди остались в 2012-2015
году
Своего рода сейфовая ячейка, за которую не ты платишь банку, а он тебе.
Кстати, отличная услуга, когда заканчивается срочный вклад, и «тело» с % идет «до востребования».
Насчет статистики — у «Привата» «до востребования» — чисто технический вклад, на который попадают средства с срочных вкладов по их окончанию.
Никто так деньги по факту не хранит, они там просто задерживаются на день-два.
«ПриватБанк был первопроходцем в этой услуге. В 2012 году он представил ее на рынке и назвал «Копилка» — ничего подобного.
»Копилка" — обычный срочный вклад, с правом досрочного расторжения (с потерей %).
Бессрочные вклады существуют давно, их «расцвет» пришелся на 2009-2009 год, во время депозитного моратория.
Насчет «европейцев», даже говорить смешно.
Под те же 0,001%, тупо средства з\п клиентов на текущих счетах, которые не успели потратить/обналичить.
Насчет «Аваля» и 9%, с сайта:
https://www.aval.ua/ru/personal/accounts/main_table_dep/
«Вклад по требованию «Универсальный» — для пакетов «Премиальный 3.0», «Оптимальный», «Оптимальный плюс», «Активный», «Легкий», «Пенсионный Оптимальный», «Пенсионный Легкий» Бессрочный 10%.
Т.е эта услуга не для весх (обычным клиентам 0%), а только для отдельных групп клиентов.
Вроде раньше „
«У „Монобанка“ % на минимальный постоянный остаток., „Альфа“ — помойка.
25 миллионов х 0,7 = 17,5 млн. бедных и нищих людей
25 — 17,5 = 7,5 миллионов человек
160 млрд. гривен: 7,5 миллионов человек = 21,333 тысячи гривен…
Это, скажем так, та средняя «заначка», что наши люди смогли отложить на случай чего. Смог отложить каждый третий… Может, у кого-то сумма больше 30-40 тысяч, у кого-то — меньше 10.
Но… подавляющее большинство людей не могут себе даже такое НЗ отложить… И это очень печально!
средств на всех депозитах населения — 491 миллиард.
491 миллиард поделить на 25 миллионов взрослого активного населения =19640 гривен на человека.
В статье как раз говорится, что на депозитах, просто до востребования!
А где вы сумму в 491 миллиард нашли? Посчитали, сколько чиновники декларировали?
Вот что было по декларации Порошенко за 2016 год: «Более миллиона долларов Порошенко внес в 2016 году на счет в Rothschild Bank (Швейцария), а в Международный инвестиционный банк – 393 фунта стерлинга.
Также на счетах в МИБ у него 25,9 миллиона долларов (в предыдущем отчетном году было 26,3 миллиона), 9,9 тысяч евро (было 14,4 тысяч) и 80,8 тысяч гривен (было 540,5 тысяч).У жены президента − 4,3 тысячи евро (было 8,9 тысяч) и 115,2 тысяч гривен (была 71 тысяча)». Материал отсюда https://korrespondent.net/ukraine/3834570-poroshenko-podal-e-deklaratsyui-za-2016-hod и вот еще есть https://ru.tsn.ua/groshi/poroshenko-podal-e-deklaraciyu-26-millionov-dollarov-na-schetah-i-beschislennoe-kolichestvo-kompaniy-833458.html.
Да и так — 491 миллиард это 18,18 млрд. баксов. Если посчитать, сколько в стране олигархов всех уровней, то подавляющую часть этих денег можно отнести к их кошелькам.
порошенко миллионер не первый год, так что — не удивили.
если вы считаете олигархом хозяина овощного ларька в среднем райцентре — то да, их множество.
Или вы не различаете эти ЦБ?)
Лучше уж в стартапы вкладываться.