Історія банкрутства «Дельта Банку» майже перетворилася на легенду. Системний банк, четвертий за розміром активів у країні, «луснув», заборгувавши кредиторам 54 млрд грн. Це стало найбільшим банкрутством банку за всю історію незалежної України. «Переплюнути» «Дельту» міг хіба що «Приват». Проте уряд і НБУ вирішили не грати з вогнем та націоналізували його.
Ліквідатор «Дельта Банку»: Банкрутства «Дельти» можна було уникнути
НБУ визнав «Дельта Банк» неплатоспроможним 2 березня 2015 року. Одразу ж після введення тимчасової адміністрації відкрилася неймовірна афера. За півроку до банкрутства, під носом куратора НБУ, з банку вивели десятки мільярдів гривень. Тимчасовий адміністратор, а потім і ліквідатор «Дельти» Владислав Кадиров говорить, що схеми у банку сягали небачених раніше масштабів.
Він розповів «Мінфіну» про те, що коїлося у банку три роки тому та що відбувається наразі. Це перше ексклюзивне інтерв’ю Владислава Кадирова для ЗМІ за більш ніж 3 роки.
— Скільки за три роки Фонд виплатив вкладникам «Дельта Банку»? Чи залишилися ті, котрі ще не отримали гарантованої суми з ФГВФО?
— Гарантоване повернення до 200 000 грн ще не отримали 311 000 вкладників, котрі з тих чи інших причин не звернулися до Фонду. ФГВФО винен їм близько 515 млн грн.
Мова йде про невеликі суми вкладів, і Фонд готовий виплатити їх людям, якщо вони звернуться. Сумарно Фонд виплатив вкладникам «Дельти» 15,7 млрд грн. Компенсацію отримали 455 000 вкладників.
Приблизно 8,5 млрд грн повернули ще в період тимчасової адміністрації: ці гроші отримали більш ніж 360 000 осіб. Інші 7,2 млрд грн було виплачено вже у період ліквідації банку. За увесь час, що банк виводився з ринку, нам вдалося погасити заборгованість перед Фондом гарантування у розмірі 6,5 млрд грн. У цю суму, перш за все, входять суми виплат. Нам вдалося це зробити за рахунок поточних кредитних погашень, примусового стягнення заборгованості по кредитах, продажу майна боржників у рамках процедури банкрутства та, звичайно ж, за рахунок продажу активів банку.
— Залишилися ще великі вкладники, у котрих в «Дельта Банку» є депозити на суму більшу, ніж гарантовані 200 000 грн…
— Так, це вкладники 4-ї черги. Їм потрібно повернути 8,8 млрд грн.
— І приблизно таку ж суму банк винен НБУ за кредитами рефінансування. Як мені відомо, вкладники та Нацбанк сперечаються через ці кошти?
— Борг перед НБУ — близько 9,3 млрд грн. Ця сумма вже зменшилася до 6,6 млрд грн. Вкладники «Дельти» позиваються до Національного банку та намагаються визнати договори застави для рефінансування «Дельта Банку» недійсними. Якщо суд оголосить вирок з будь-якої застави на їхню користь, Нацбанк перетвориться у справі цього кредиту з забезпеченого кредитора на кредитора 7-ї черги. Це в декілька разів підвищить шанси вкладників. У такому випадку банк буде перераховувати кошти, отримані від продажу кредитів, що були предметом застави в Нацбанку, на погашення боргів кредиторів 3-ї, а потім і 4-ї черги — до останньої належать і вкладники «200 000 +».
— Три роки тому, коли Ви прийшли до «Дельти» у якості тимчасового адміністратора, що Вас вразило найбільше?
— Масштабність та цинізм, з яким з банку виводили кошти. Таких масштабних схем, як в «Дельті», я не бачив ще ніде. Аудитори, яких залучили до аналізу ситуації в банку, з’ясували, що звітність не просто перекручувалася, її, по суті, останніми роками, перед тимчасовою адміністрацією, «малювали». Я не розумію, як регулятор цього не помітив? Адже в банку працював куратор НБУ. Куди він дивився? У 2014 році банк повинен був знаходитися під посиленим контролем НБУ у зв’язку з виданими кредитами рефінансування, а потім — визнання його проблемним. Куратор НБУ працював понад 4 місяці в «Дельті». Здавалося, що ті люди, котрі виводили кошти, діяли з відчуттям абсолютної безкарності, з упевненістю, що потім усе вдасться «вирішити».
— Якою була ситуація в банку на момент введення тимчасової адміністрації?
— За даними звітності, яку подавав банк на момент визнання його неплатоспроможним, активи «Дельти» складали більш ніж 74 млрд грн, а сума вкладів лише фізичних осіб перевищувала 31,4 млрд грн. При цьому, як з’ясувалося, балансова та оціночна вартість активів принципово відрізнялися, а кредитний портфель банку мав глибокі системні проблеми.
Коли ми провели інвентаризацію та сформували ліквідаційну масу, то побачили, що балансова вартість активів банку складає 87,5 млрд грн, а оціночна вартість втричі менша — 29,2 млрд грн. Якою виявиться реальна, ринкова, вартість цих активів — з’ясують лише торги.
Сума, котру банк винен кредиторам — як фізичним, так і юридичним особам — сягає майже 54 млрд грн. Близько 9 млрд грн — це заборгованість перед кредиторами 4-ї черги, 15 млрд грн — перед кредиторами 3-ї черги (тобто саме перед Фондом), 9 млрд грн — перед НБУ і т. д.
Відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ми були зобов’язані перевірити законність операцій, які проводилися в «Дельті» за рік до введення тимчасової адміністрації. Ми побачили, що сотні договорів не просто були укладені з порушенням законодавства, вони говорили про навмисне виведення коштів. З «Дельти» вивели активи (чи намагалися вивести, як у випадку з незаконними заставами) на суму більш ніж 20 млрд грн за рахунок укладення нікчемних угод.
— Які схеми при цьому використовувалися?
— Їх надзвичайно багато. Керівництво банку укладало угоди застави з великими кредиторами — юридичними особами на шкоду інтересів інших кредиторів. Наприклад, якась фірма має поточний рахунок у банку. Одного чудового дня вона хоче забрати кошти. Банк має явні проблеми, тому менеджмент пропонує компанії взяти замість грошей активи. Це автоматично перетворює її в забезпеченого кредитора. Де-юре це означає, що у випадку введення тимчасової адміністрації з наступною ліквідацією банку компанія отримає гроші поза чергою.
Такою схемою користувалися також держкомпанії — в тому числі ДІУ, котра підписала договір застави на 3,9 млрд грн, та «Ощадбанк» з сумою застави більш ніж 1,7 млрд. На той момент уже всі розуміли, що відбувається з банком і намагалися цьому зарадити.
Одні й ті ж активи «Дельти» неодноразово передавалися під заставу різним кредиторам, в тому числі і НБУ. Загальний обсяг активів, котрі були декілька разів передані Нацбанку під заставу — близько 100 млн грн. Наприклад, під подвійну заставу, з різницею в 1 місяць, було надано пул карткових кредитів понад 97 000 фізичних осіб. Гадаю, що оцінювати дану ситуацію повинні правоохоронні органи. Банк подав відповідну заяву про виявлене порушення.
Неодноразово застосовувалося так зване «згортання». Наприклад, у фізичної чи юридичної особи на рахунку в «Дельта Банку» зберігалися кошти. Проблемний банк вже не міг їх повернути. Тому підписувався договір поруки, та за рахунок депозитів гасилися кредити. Банк «живих» грошей не отримував, а право вимоги за кредитом переходило до поручителя.
Банк перекредитовував компанії: старі забезпечені кредити гасилися за рахунок нових, котрі видавалися вже без усілякого забезпечення. А потім ці кредити позичальники викуповували через підставні фірми за копійки.
Коли ми виявили ці схеми, ми подали до суду сотні позовів. Більшість справ, особливо великих, ми виграли. Суд став на наш бік і у справі ДІУ, і в суперечці з «Ощадбанком», і в конфліктах з іншими аналогічними забезпеченнями вимог окремих кредиторів. Нагадаю, що у «Ощадбанка» була схожа ситуація: він взяв у «Дельти» під заставу активи на суму більш ніж 1,7 млрд грн. Ми визнали ці договори нікчемними та виграли справи, у тому числі, у Верховному суді. Зараз ми займаємося поверненням документів, що були передані «Ощаду» перед тимчасовою адміністрацією, та продажем повернутих активів.
— Чому держустановам було так важко домовитися між собою? Чому питання довелося вирішувати через суд?
— Не забувайте, що у них згоріли активи у «Дельта Банку». Звичайно, і ДІУ, і «Ощад» захищалися, як могли, адже б вони за це відповідали. «Дельта» хоч і був системоутворюючим банком, однак не державним. А держструктури, виходячи з невідомих нам міркувань, вклали туди мільярди гривень.
— Я чула про якийсь «чорний» список.
— Так, був такий black list. Упродовж 2012-2013 років «Дельта» переводив у готівку гроші через фізичних осіб, які не мали жодного поняття про те, що стали учасниками схеми. Працювало це дуже просто: наприклад, у якогось громадянина Іванова був картковий кредит на 5 000 грн, виданий 2008 року, котрий він не погасив. Банк, не попереджаючи Іванова, підвищував кредитний ліміт за картою до 100 000 грн та через підставних осіб знімав ці кошти. Таких операцій було проведено на 4,5 млрд грн. У результаті, більш ніж 50 000 громадян потрапили до «чорного» списку боржників.
— Як вирішується це питання?
— Звичайно, такі кредити ми не продаємо і не позиваємося до цих боржників, адже мова йде про системне кримінальне правопорушення з боку співробітників банку. Фонд подав заяву до правоохоронних органів, тепер ми чекаємо на рішення. Сподіваємося, що ситуація вирішиться на користь клієнтів. Проте, у нас залишиться проблема: адже заборгованість у розмірі 4,5 млрд грн нікуди не подінеться.
— Як ще виводили кошти?
— На момент введення в «Дельту» тимчасової адміністрації на його коррахунках в банках-нерезидентах — «Майнл Банк», «Вінтер Банк», «Фрік Банк» — начебто знаходилося близько $ 250 млн. Ми звернулися до цих банків з вимогою їх повернути. Але у двох випадках з’ясувалося, що гроші, відображені в обліку, насправді вже були списані напередодні визнання банку неплатоспроможним. Третій банк негайно запустив таке договірне списання з коррахунку за кордоном, яке український банк не в змозі зупинити. Всі ці мільйони були списані в рахунок погашення кредитів іншим нерезидентам. При цьому, в обліку та звітності для НБУ ці гроші позначалися не як забезпечення: договір застави ніде не відобажався. Отже, можна говорити про спотворення пруденційної звітності, обдурювання. Безумовно, свого часу це вплинуло на прийняття рішення Нацбанком під час видачі рефінансу. По суті, це було ні що інше, як приховане кредитування нерезидентів, виведення коштів.
— Те, про що Ви говорите, звучить неймовірно…
— Повірте, це ще не найвитонченіші схеми. Коли тимчасова адміністрація увійшла в «Дельту», ми побачили, що у банку на рахунку в одному з банків-нерезидентів є гроші — близько $ 220 млн. Мова йде про «живі» гроші, які відображалися в обліку і звітності для НБУ. Але коли ми подали запит до банку з вимогою повернути ці кошти, нам дали відповідь, що рахунок було закрито ще 2013 року, він має нульовий залишок. Тобто,«Дельта», фактично, «малював» первинні документи, що нібито підтверджують зарахування неіснуючих грошей на рахунки банку та його клієнтів. У тому числі, показував НБУ, що ці фіктивні кошти зайшли в банк. З ними йшли оборудки на сотні мільйонів доларів. Цими неіснуючими коштами гасили кредити. На них нараховували відсотки. Ними оплачували купівлю активів. НБУ, перевіряючи окремі операції, в яких, як потім з'ясувалося, були використані фіктивні гроші, чомусь не помітив шахрайських операцій. Це безпрецедентна за рівнем цинізму схема.
-Тобто банк знищували цілеспрямовано? Причина банкрутства — глобальне виведення грошей, а не нежиттєздатна бізнес-модель?
— «Дельта» був досить молодим банком, який спочатку орієнтувався на роздрібне кредитування. Якийсь час цей бізнес працював успішно. Простий приклад: за період тимчасової адміністрації (тобто за три роки) ми зібрали «живими» грошима близько 10 млрд грн. З них 6,5 млрд грн ми віддали Фонду, понад 2,5 млрд грн — повернули Нацбанку. Частину цих грошей ми отримали від продажу портфелів кредитів, але левова частка — це платежі фізосіб за картковими позиками. Коли ми увійшли в «Дельту», у банку було 2 тис. корпоративних і 1,3 млн. роздрібних позичальників. Тобто кожен 35 громадянин України був винен «Дельті». Цей портфель гасився, і ми працювали над тим, щоб не зупинити ці бізнес-процеси.
Чи можна було уникнути банкрутства банку? Гадаю, так. Якби з нього не вивели активи на десятки мільярдів гривень, а банк працював би чесно: видавав споживчі кредити, фінансував МСБ, все було б гаразд. Можливо, налагодити його роботу знову було б нелегко. Напевно, десь довелося б зробити реструктуризацію, десь заощадити, поміняти менеджмент, але питання про ліквідацію банку все-таки б не піднімалося.
Головною умовою порятунку банку могла стати своєчасна реакція регулятора на перші проблеми, наприклад, із затримкою платежів, у такому великому системному банку, як «Дельта».
Навіть якби тимчасову адміністрацію у банк ввели раніше, ми точно змогли б зберегти більшу частину активів. І нам не довелося б вплутуватися в судові тяганини. Масове виведення активів почалося за півроку до введення тимчасової адміністрації. Чому НБУ так пізно її ввів — це питання не до мене.
— А корпоративний портфель «Дельти» генерує якісь потоки?
— На жаль, ні. Його тільки умовно можна назвати корпоративним. Приблизно 51% — це куплений портфель. «Дельта» купував кредити у різних банків, причому, зазвичай, без аналізу рентабельності, правильності купівлі. Деякі з позичальників-юросіб до цього часу вже були ліквідовані. Іноді кредит купувався як іпотечний, а де-факто іпотеки не було. Корпоративні позичальники намагалися «згорнути» свої кредити, вивести їх через продаж фінкомпаніям, розриваючи при цьому договори ліквідних застав. Наразі ці активи ще більш впали в ціні. Ми докладаємо усіх зусиль для повернення активів і, в більшості випадків, виграємо такі судові справи. Але повернути назад забезпечення, яке часто змінило вже кількох господарів, набагато складніше і довше.
— Які великі процеси вже встиг виграти «Дельта Банк»?
— Наприклад, ми виграли суд у Укргазвидобування на 215 млн грн. Підприємство брало участь у схемі «згортання» кредиту: його нібито погасили за рахунок коштів поручителів-фізичних осіб, які перебували на депозиті в банку. Ми наполягли на тому, що це погашення було незаконним. Ще 2014 року, до введення тимчасової адміністрації до «Дельта Банку», НБУ прийняв постанову, за якою кредити повинні гаситися виключно живими грошима. А в цьому випадку заборгованість повертали грошима поручителів всередині банку. Тобто «Дельта» залишався без великого активу, який в майбутньому можна було продати. Він також втрачав заборгованість, яку можна було стягувати, щоб перерахувати гроші кредиторам банку. Ми побачили цю схему, відновили кредит на баланс, нарахували відсотки і подали до суду. Суд підтвердив нашу правоту, визнав «згортання» незаконним і стягнув з Укргазвидобування 215 млн грн. Вони вже надійшли на рахунок банку.
— Яка загальна кількість суперечок, які вже виграв у суді «Дельта Банк»? Активи на яку суму вдалося повернути на баланс?
— Окрім уже згаданих суперечок з Укргазвидобуванням, «Дельта» виграв більш ніж 75 судів, пов'язаних з визнанням недійсними угод із продажу кредитів за заниженою ціною, а також з незаконними погашеннями кредитів. Вже вступили у законну силу рішення судів за 25% спорів, ініційованих банком щодо нікчемних угод.
Позитивні рішення виносяться і у спорах, пов'язаних з закріпленням активів банку за окремими кредиторами. Як приклад можу навести позов до фінкомпанії про заставу, яку ми не могли визнати нікчемною через терміни, встановлені законом. Ми виграли цю справу: визнали договір недійсним в судах і звільнили з-під застави активи банку на суму майже $ 16 млн.
«Дельта» виграв численні процеси за незаконними заставами. Окрім уже згаданих «Ощадбанку» і ДІУ, було ще кілька контрагентів. Балансова вартість кредитного портфеля (звільненого в результаті таких рішень судів), цінних паперів і нерухомості перевищує 10 млрд грн.
Виграні справи дозволять нам продати ці звільнені активи і за рахунок отриманих грошей гасити вимоги кредиторів за чергою.
За період керування тимчасової адміністрації та ліквідації банку позитивні результати отримали понад 350 спорів щодо стягнення заборгованості з корпоративних позичальників.
Ще сотні позовів розглядаються судами різних інстанцій. Основна проблема полягає у тому, що отримати позитивне рішення суду у справі виведеного кредиту — тільки початок. Для формування ринкової ціни на актив необхідно повернути заставу. А виграш у суді щодо стягнення заборгованості ще треба реалізувати, реально стягнувши борг.
— Які з великих справ ви програли?
— Іноді ми програємо справи, пов'язані з нікчемністю угод: суди не завжди вважають норми статті 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основними для оцінки таких угод.
Велику проблему становлять суперечки, пов'язані з незаконними діями нотаріусів. Так, останніми роками було чимало випадків, коли приватні нотаріуси за підробленими рішеннями судів забирали право володіння нерухомістю у його власників. З аналогічними проблемами зіткнулася і «Дельта»: у зв'язку з незаконними реєстраційними діями було втрачено кілька великих об'єктів нерухомості, які були у власності банку.
Є кілька тривожних процесів. Так, існують проблемні категорії справ, пов'язані з бажанням позичальників розірвати кредитні договори і договори застав через суд. Наприклад, у Верховному суді України слухається справа про недійсність пулу кредитів пов'язаних між собою позичальників — власників великого бізнесу — і виведення з іпотеки комерційної нерухомості (приміщень у центрі Києва). У цих приміщеннях розміщуються офіси і магазини одягу та аксесуарів luxury-сегмента.
Сума заборгованості за цими кредитами — понад 450 млн грн. Незважаючи на очевидну незаконність вимог, суди різних інстанцій ухвалювали різні рішення за даними суперечками. Останнє, позитивне для «Дельти» рішення, позичальники оскаржили у суді касаційної інстанції, а Верховний суд уже декілька разів переносив слухання справи.
— Чи подавали позов до екс-власника «Дельти» Миколи Лагуна?
— Фонд і банк уже подали понад 500 заяв про скоєння кримінальних злочинів. З них 177 — ті, що стосуються осіб, пов'язаних з банком, та його власників, у тому числі й пана Лагуна. Справи й досі розслідуються. У цих справах Фонд і банк визнано потерпілою стороною з правом подачі цивільного позову в рамках кримінальної справи після передачі кримінальної справи до суду. Банк також проводить колосальну роботу зі збору доказів, щоб Фонд гарантування міг подати позов за фактом недостатності майна до власників і колишніх топ-керівників банку, дії яких завдали шкоди кредиторам «Дельти».
Коментарі - 84
Кстати, статья отлично показывает, что до 2015 отчетность банков была такова, что ничего не показывала, и ее банально рисовали.
Что в ''Дельте'', что в ''Форуме'' и др.банках.
И отличить надежный банк от финансовой пирамиды было невозможно.
А изменения и стали причиной тех рек помоев, которые вылили на Гонтареву.
Насчет Кубива — а к нему какие претензии?
Заметила, что его наши проплаченые журналисты и прочие ''срыватели покровов'' на службе у олигархов вообще не трогают.
Т.к. он не реформировал так кардинально систему банковской отчетности.
И в сущности особо не мешал системе ''пылесосов''.
''Если из ''Дельты'' воровали деньги, то платить налоги не нужно'', отличная выдумка.
А ''клятый жиробас Фурса'' таки прав, в каментах так сочно забомбило)
26 июля 2018, 10:43
#
+15
Как будто эти банки при Юще и Кучме не существовали и всё у них было хорошо. Видно у вас память стирается каждые новые выборы.
Результат работы Гонтарёвой — монополизация государством банковского сектора. А государство — это клуб кредиторов наркоманов.
И только больной на голову мог пустить их в банки распоряжатся активами. Говорить, что банки были помойки, пирамиды или нет — это всё из области фантазий — никто не публиковал списки активов которые находились у банков с введённой временной администрацией и ликвидируемых банков.
Этот ликвидатор пишет про какие-то судебные тёрки с гос. компаниями — типо я за вкладчиков. Это бред — он гос. служащий и работает в интересах государства, так что все значимые суды с кредиторами банка — гос. компаниями будут проиграны с его подачи, и гос. компании ничего не заплятят. Управляющие из ФГФЛ устраивают аукционы только по какой-то части активов. А кто знает что там за реальные активы и что с ними сделали. Самый простой пример — в Привате они задекларировали 150 млрд кредитов как безнадёжные и куда-то их дели -и что это были за активы? Может их продали за 1 гривну какомунить Ощаду, который с них получает прибыли или вообще кому-то левому.
Толку с той новой отчётности, если их вкладчики не читают и если деньги в гос. банках. Пусть государство смотрит и читает и рассказывает, что всё пирамида или нет — мы налоги на фин мониторинг даём.
Если из Дельты ворует деньги государство, то платить налоги не нужно.
Жесткая там у вас дурь.
В нашей параллельной реальности оставшимся имуществом банкрота распоряжаются его главный должник.
Поеду к брату Добкина -может чего даст, чтобы забыться- мне тут не далеко.
Есть такой термин ''токсичные активы'', загуглите, что он значит.
И не пишите ерунды.
«государство решило кинуть собственных граждан на бабло» — уже читала, даже лень комментировать написанную вами кашу.
«не трогать банки агрессоров» — как предлагаете их трогать?)
Я вам не кашу, а настоящий стейк тендерлоин описал — скушали и спасибо скажите.
Если у государства только в гривне долгов 2 трлн, при том, что у нас активов в банках всего на 1.3 трлн. Конечно все банки были по уши забиты ОВГЗ и кредитами для гос. предприятий. Физ лицам выдали всего 180 млдр. кредитов — где-то 9 раз меньше. Или вы думаете так много зарубежом идиотов, которые покупали в гривне гос. долг? Это банки наши покупали, за счёт депозитных денег.
И Гонтарёва это спец по гос. долгу — она продавала ОВГЗ банкам(их почти пол триллиона) и знает всех директоров в лицо — они просто встретились и договорились как сделать по сути дефолт, но чтобы никто ничего не понял, а также что и как будет с акционерами, не гос. кредитами и всем остальным при временной администрации.
Россияне тоже кстати много банков вскрыли — значит денег действительно было мало и дефолт у них тоже был по факту.
Как можно было прировнять в выплатах ФГВФЛ Ф.Л. и Ю.Л?!..
Можете помочь с выплатами для Ю.Л по 200 тыс грн через фонд?
Предложение ликвидировать ''русские'' банки и выплачивать вклады из ФГВФЛ и не трогать их, чтоб русские акционеры докапитализировали банки?
Лучший вариант очевиден)
И надеюсь, всем известно качество кредитного портфеля ''ВТБ Украина''?
Дельта, Хрещатик, Фидобанк и другие были в топах по сделкам с ОВГЗ, а теперь вдруг оказывается в активах безнадёжные кредиты и денег мало.
Невозможно существовать банку помойке в Украине больше нескольких лет с такими депозитными ставками. Эти банки в основном не были помойками.
О чем можно дальше говорить?! Это то же саммое что обсуждать книгу не умея читать :) ) )
Человек живет в волшебном мире ''зрады'', где государство украло деньги из ''Приватбанка''.
В ''Хрещатике'' ОВГЗ распродали и накупили мусорных корп.облигаций.
С какого перепугу они вдруг это сделали? Был нормальный перспективный банк. Он бы как пирамида был намного более перспективный не на этом уровне.
За подробностями — перенаправляю вас в ФГВФЛ.
''Вы виделиих'' — вы наверно не в курсе, что ЦБ сейчас в бездокументальной форме?)
''С какого перепугу они это сделали'' — собственники ''Хрещатика'' почему-то забыли отчитаться передо мной)
Значит вы подробностей не знаете, но утверждаете, и отправляете меня опять же к тем, кто был заинтересован обнулить свои долги.
Я ещё поверю что банки продали гос. облигации, но про кредиты гос. компаний- я не поверю. Облигаций там до 500 млрд. Да и облигации бы не продали — нет в системе столько денег, чтобы их кто-то купил. Это надо было чтобы кто-то нашёл 300 млрд. А если продавали по заниженой цене — сразу это можно фин мониторингом зафиксировать.
Если банки купили облигации однодневок, то почему не сидят люди из кредитных коммитетов?
>>ЦБ сейчас в бездокументальной форме?)
Значит увидить на мониторе их нельзя?
Уже поняла, что вы хороший манипулятор, хотите чтоб вам взяли и достали инфу по кредитному портфелю ''Хрещатика'', а потом так же раскопали инфу по эмитентам облигаций.
Это работа, которой стоит заняться самому, для подтверждения свих гипотез.
''Облигаций там там до 500 млрд. Да и облигации бы не продали — нет в системе столько денег, чтобы их кто-то купил'' — вы уже окончательно запутались с ОВГЗ и корпоративным мусором.
''Если банки купили облигации однодневок, то почему не сидят люди из кредитных коммитетов?'' — а НБУ у нас может орган, котороый может вести следствие и суд?)
Переадресую вопрос к нашим ''антикоррупционным'' организациям по имитации бурной деятельности.
''Значит увидить на мониторе их нельзя?'' — напишите запрос в ФГВФЛ, чтоб они делально расписали ЦБ, количество, балансовую и фактическую стоимость)
Но в НБУ сидят далеко не идиоты)
Пусть русские и дальше создают резервы по этим кредитам.
В идеале — до конца ООС.
>>— вы уже окончательно запутались с ОВГЗ и корпоративным мусором.
Что ж там такого запутаного? Чтобы вывести деньги — надо их сначала получить от продажи активов банка и потом купить на них что-то у однодневок. Нельзя продать столько, сколько было украдено — это больше трети денежной массы(если приват не учитывать, а то и больше будет). Многие банки и так по жизни пытаются всё время спихнуть эти ОВГЗ, не много покупают.
На счёт однодневок — ФГФЛ и должен подавать в суды, т.к. он управляет банками — вон в интервью даже пишут про это. Следовотельно если ФГФЛ рассказывает про однодневки, но не подаёт в суды на кредитный коммитет, и никого не садят — значит из вашей же логики это коррупционный орган и доверять ему не стоит.
Да нет обязательства у ФГФЛ разбиратся с банком до конца. Могут зайти, могут и выйти.
Но доказать преступления менеджмента банков непросто.
Выглядит, как просчет в риск-менеджменте.
Так они выводились с 2010-11 года.
Про эмиссию ''схемных'' облигаций — недано видела статью, возможно позже найду.
По мусорным облигациям — это конкретно случай ''Хрещатика'', не надо про 1/3 денежной массы.
''И как я могу гарантировать, что ФГФЛ всё не подделал уже?'' — мне интересно, вы так уверены в мошенничестве со стороны ФГВФЛ, и почему-то не считаете возможным мошенничество со стороны владельцев?
''нужен закон, по которому будут публиковать все активы перед вводом временной администрации — хотя бы для тех кому не хватило ликвидационной массы'' — не против. Скажите, вкладчики сильно разбираются в их качестве?)
И толпы проплаченных экспертов будут убеждать, что активы качественные, как те кредиты в ''Приватбанке'')
А потом будем ныть про курс доллара и инфляцию?)
Ну в случае с ОВГЗ и кредитами гос. компаний всё было бы просто.
Было бы сразу понятно кто виноват и не платит по кредитам.
Был ещё например занимательный китайский кредит от 2012 г., который получила
«Державна іпотечна установа» — выпустила евробонды, дальше она, как инвестор засунуло его в наши банки для выдачи ипотек. По идее и ДІУ/ГИУ уже должна была лежать лапками кверху, ждать своей очереди на получение остатков денег, а китайцы злобно грозить кулачком из-за бугра, но нет — платит по облигациям исправно, достают ипотеки -«честными» судами в том числе: https://www.ipoteka.gov.ua/node/2492
>>ФГВФЛ бесприрывно судится
с кредиторами и должниками, но не с директорами(кроме Михайловского). Опять же, если суды плохие, то государство хорошее?
Вот ещё люди с фин мониторинга — работают там с ещё тех вермён — они что прошляпили вывод трети денежной массы? Никто им ничего не сказал даже.
http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2017/20170626/Biography.ru.htm
http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2017/20170927/biografiya%20Zubriy%20rus.htm
Почему в ФГФЛ должны быть люди лучше и в нац банке?
30 июля 2018, 19:00
#
«скинуть на кого-то необслуживаемые кредиты „
Да нет обязательства у ФГФЛ разбиратся с банком до конца. Могут зайти, могут и выйти.»
Что за бред сивой кобылы???!!!
ВА может зайти и выйти оставив банк продолжать работать!
ФГВФЛ это уже последняя стадия, он работает над сбором погашений, продажей активов и расчетами с выплатами согласно очередей!
Действительно, ингода лучше промолчать чем нести откровенную чушь…
Все же зрадофилы неизлечимы.
http://fakty.ua/22049-nacionalnyj-bank-vyvel-vremennuyu-administraciyu-iz-ukrgazbanka
Andrey M — вы как близкий к разборками с имуществом банкротов должны были первый увидеть прямой конфликт интересов -государства, директоров, инвесторов — с одной стороны и вкладчиков с другой. Назначать главных должников директорами предприятия — это маразм. Арбитражный управляющий не должен действовать в интересах должников.
Я уже чётко говорю, что мне всё равно какие у них там процедуры, какой Вася будет назначен и кем — это всё де-факто(а не де-юре) одна контора с 2 трлн долгов — и НБУ и правительство. Есть нормальный обкатаный справедливый порядок разрешения подобных вопросов с банкротствами, кредиторами и должниками. А то что произошло — и те законы которые есть разрушают этот порядок.
Было бы сразу понятно кто виноват и не платит по кредитам'' — вы думаете найти подтверждения вашей смешной гипотезе?
По ГИУ — ''кто на ком стоял?'' ©
Выпустили еврооблигации? Я читала о том, что банально размещали депозиты.
И да, это гос.контора, которую в любом случае докапитализируют.
''если суды плохие, то государство хорошее?'' — для вас будет очередным открытием, что сукды у нас независимые, а судьи принимают решения на собственное усмотрение.
А насчет государства, попахивает 2014 годом.
У фин.мониторинга были инструменты контроля?
Адекватную отчетность стали только в 2015 году подавать, напомню)
Было 2 случая, когда ВА ввели и вывели — ''Надра'' и '' Укргазбанк''.
''Надра'' при этом так и остался фактическим банкротом.
''прямойконфликт интересов -государства, директоров, инвесторов — с одной стороны и вкладчиков с другой'' — это просто феерично.
Предлагаете вкладчикам выдать в собственность необслуживаемые кредиты юр.лиц, через которые выводились деньги?)
Которые на деле ничего не стоят.
Или корп.облигации ООО ''Рога и копыта'', которые на бирже не торгуются, купоны по ним не платятся, а ООО не ведет деятельности, и отвечает лишь уставным капиталом в 1000 грн?)
«И да, это гос.контора, которую в любом случае докапитализируют.»
Зачем, если можно использовать деньги вкладчиков :)
>>Адекватную отчетность стали только в 2015 году подавать, напомню)
Бедные, бедные глупые чиновники и налоговая без каких либо инструментов, обмануты кучкой банкиров.
И опять же говорить не о чем — рога могли и быть, а могли и не быть и даже про рога вам не имел права никто ничего рассказывать.
Я видел много раз в Киеве «тренинги» где набирают студентов в «директора», но это не тот масштаб -и государство это видело невооружённым взглядом и ничего не делало.
Хотя бы с нормальным арбиражным управляющим
В УкрГазБанке — осталось государство!
Вот и разница в дальнейшей судьбе и сливе.
То что в Приват зашло государство, я считаю правильным, даже с учетом суммы что заплатили «виртуальные», но все равно. Приват в силах рассчитаться.
Вот если б банкротили Ощад и УкрЭксимБанк, я считаю что их нужно было слить бы. Их модель не заслуживает жизни. Одни потери бюджета.
Да, для любителей зрады даже самый превосходный управляющий бутет априори плох.
Доводов как всегда нет.
''Бедные, бедные глупые чиновники и налоговая без каких либо инструментов, обмануты кучкой банкиров'' — именно.
Достаточно вспомнить историю с ''Приватом''.
''Я видел много раз в Киеве «тренинги» где набирают студентов в «директора» — я тоже видела много забавных тренингов, и общалась с их выпускниками (тренинги по страхованию жизни).
И что?
Это всё истории и байки из склепа, и если вы такие не дилетанты — могли бы и знать, что реального доступа нет и должносным лицам банка запрещено об этом рассказывать кому попало.
На счёт Бени — начали у меня появлятся мысли, что он не просто так на вид старый жид, которого никто жалеть не будет и тем более сомневатся в его жульничестве. Вот он оказалися самыми полезными человеком для государства — настоящая «консерва» чёрной икры с 90-х годов на 150 млрд.
Прошу огласить.
Или согласиться с тем, что ваши утверждения — те же байки)
Изучите закон об ИСИ, посмотрите на требования, предъявляемые к КУА.
Верю, у вас получится)
Я уже писал откуда это исходит — у государства долг здоровый был и есть, сейчас только облигаций 461 млрд у банков(это из соседней новости). Внутренний долг — облигации и гарантированые кредиты -750 млрд + ещё не гарантированые долги гос. компаний. Долг и так еле вмещается во все активы всех банков Украины. Поэтому государство основной должник банков — даже сейчас. И выбора у банков особого нет и не было.
Sabre
31 июля 2018, 12:07
#
Приват по вашей логике должен быть ликвидирован, но что-то не так"
А что в Приват ФГВФЛ зашел?
Там как раз была ВА. Как я и говорил ВА может быть и выведена и банк продолжит свою деятельность, а может и закончиться банкротством и Фондном
http://www.dsnews.ua/economics/vremennym-administratorom-privatbanka-naznachena-likvidator-19122016144700
Не путайте грешное с праведым!
Ну пусть и был из НБУ, но он везде из ФГФЛ и сказать что ФГФЛ там не было уже нельзя.
По процедуре ВА которую назначает НБУ это не обязательно из ФГФЛ — это так.
сейчас, скорее уже даблпопс… или даблпупс… :)
Со дня введения ВА начисление % прекращается.
Удивляют такие факты:
1. «Гарантированное возмещение до 200 000 грн еще не получило 311 000 вкладчиков, которые по тем или иным причинам не обратились в Фонд. ФГВФЛ им должен порядка 515 млн грн.» — кто эти мертвые души?:) Немалая сумма!
2. «Аудиторы, которых привлекли к анализу ситуации в банке, установили, что отчетность не просто искажалась — ее, по сути, в последние годы перед временной администрацией «рисовали». Я не понимаю, как регулятор этого не увидел? Ведь в банке работал куратор НБУ. Куда он смотрел?» и
3. «Поверьте, это еще не самые изощренные схемы. Когда временная администрация вошла в Дельту, мы увидели, что у банка на счету в одном из банков-нерезидентов есть деньги – около $220 млн. Речь о «живых» деньгах, которые отображались в учете и отчётности, подававшейся на НБУ. Но когда мы дали запрос в банк с требованием вернуть эти деньги, нам ответили, что счет был закрыт еще в 2013 году, по нему нулевой остаток. То есть фактически Дельта «рисовал» первичные документы, якобы подтверждающие зачисление несуществующих денег на счета банка и его клиентов. В том числе, показывала НБУ, что эти фиктивные средства зашли в банк. С ними шли обороты на сотни миллионов долларов. Этими несуществующими деньгами гасили кредиты. На них начисляли проценты. Ими оплачивали покупку активов.» — ТОЛЬКО ПО ДВУМ 2 И 3 ФАКТАМ, МОЖНО БЫЛО ПОСАДИТЬ ПАРУ ДЕСЯТКОВ ЧЕЛОВЕК ЗАМЕШАННЫХ, ПОЧЕМУ ОНИ НЕ СИДЯТ??
И с судьями у нас до сих пор несложно договориться.
Решения судов о незаконности ликвидации ''Михайловского'' например.
''кто эти мертвые души?'' — с оккупированных территорий например.
Правда, многие из них уже получили выплаты из АСВ.
— «ТОЛЬКО ПО ДВУМ 2 И 3 ФАКТАМ, МОЖНО БЫЛО ПОСАДИТЬ ПАРУ ДЕСЯТКОВ ЧЕЛОВЕК ЗАМЕШАННЫХ, ПОЧЕМУ ОНИ НЕ СИДЯТ??» — ПОТОМУ ЧТО ОТ-КУ-ПИ-ЛИ-СЬ! не задавайте наивно-глупых вопросов!
И те, кто сидит в НБУ и те, кто сидит в прокуратурах, МВД, судах и т.д. — тоже хотят кушать, ездить на дорогих авто, отдыхать на мальдивах и т.п… Вот потому и… одни «не видят», другие «не могут».
Потому и такая ненависть.
Я вас поздравляю!!!
70% думают что Гонтарева, 23-25% — что 50/50 со всей власть все виноваты.
И государство не собирается никак просвящать это стадо дураков — ему выгодно, бизнесу уже нет.
Это б лишило «пылесосы» привлекательности.
ФГВФЛ я не считаю «способом обогащения», это скорее фонд токсичных активов.