Капітал Укрексімбанку найбільше постраждав від МСФЗ 9

«Негативний ефект для банківського сектора від впровадження МСФЗ 9 склав близько 10 мільярдів гривень. Саме на таку суму з початку року зросли збитки банків минулих років. Їх виникнення обумовлено формуванням резервів під очікувані збитки за кредитами, які оцінюються на першому і другому етапах відповідно до правилами МСФЗ, і формуванням резервів за знеціненими кредитами (третій етап)», — йдеться в звіті.

Згідно з даними, на Укрексімбанк доводиться 48,9% цього збитку, тобто 4,9 млрд грн. На ПриватБанк (близько 1,68 млрд грн) і російський Сбербанк (1,19 млрд грн).

Читайте також: НБУ прокоментував збитки банків від МСФЗ 9

Що відбувалося: Зниження значною мірою було компенсовано прибутком банківського сектору у І кварталі на рівні 8,7 мільярда гривень.

• Для багатьох банків збільшення резервів за МСФЗ не вплинуло на регулятивний капітал через те, що банки коректно та консервативно визнавали обсяги кредитного ризику (пруденційних резервів) відповідно до регуляцій НБУ про оцінку кредитних ризиків.
• Ризик достатності капіталу для сектору загалом наразі за оцінками НБУ лишається незмінним.

Як це працює: Основна особливість МСФЗ 9 полягає в тому, що банки мають формувати резерви за кредитами за принципом очікуваних збитків.

• Попередній стандарт, за яким працювали банки, передбачав формування резервів відповідно до збитків, яких банк вже зазнав.
• Відповідно до МСФЗ 9 банки мають оновити класифікацію активів – вона залежатиме від намірів та політики управління активами.
• МСФЗ 9 передбачає консервативний підхід до оцінки якості активів, банки мають відобразити не лише понесені збитки (визнати знецінення кредитів, яке уже відбулося), але й оцінити очікувані втрати від погіршення якості активів у майбутньому.
• Перекласифікація та переоцінка резервів може вплинути на фінансовий результат та капітал банків.