Багатії зі Сходу. Китайський капітал готується заходити в Україну

У грудні та ж BOCE завершила покупку УБРР — самого маленького держбанку. Вона виклала за нього 83 млн грн. Тоді ж китайські інвестори цікавилися ще одним фондовим майданчиком — Українською біржею, але далі переговорів справа так і не пішла.

Навіщо китайцям українські фондові біржі, та які ще активи в Україні можуть привернути їхню увагу, розбирався «Мінфін».

Прагматичний Схід

ПФТС — друга за розміром біржа України. Майданчик спеціалізується на торгівлі облігаціями, в першу чергу — ОВДП. Оборот держоблігацій на ПФТС досяг минулого року 57,99 млрд грн. Торги акціями і корпоративними облігаціями були в рази менші: 3,16 млрд і 3,19 млрд грн відповідно.

«У ПФТС більший торговий оборот, вона має більше клієнтів, ніж Українська біржа, якою китайці цікавилися раніше. Майданчик, ймовірно, буде використаний BOCE як додаткова інфраструктура для інвестицій або операцій з українським боргом», — допускає аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

Перемовини Bohai з ПФТС поки далекі від конкретики: китайці тільки вивчають цей варіант. Але для цього їм знадобився попередній висновок АМКУ, без санкції якого угода буде неможливою.

На самій біржі ситуацію поки не коментують. «Правлінню нічого про це невідомо. Нас не повідомляли про якісь конкретні результати або рішення», — розповів «Мінфіну» член правління ПФТС Андрій Коломієць.

Учасники ринку відзначають досить високу зацікавленість BOCE в покупці біржового активу в Україні. Проте це не означає, що китайці готові платити за нього будь-які гроші. За словами співрозмовника «Мінфіну», знайомого з ходом переговорів Bohai з Українською біржею, інвестори вирішили, що ціна, на якій наполягали власники УБ, була завищеною.

Про те, що BOCE не схильна до непродуманих витрат в Україні, говорить той факт, що вона проявляє інтерес лише до 25% акцій ПФТС. За словами директора корпоративного департаменту рейтингового агентства IBI-Rating Ігоря Дикого, це ознака того, що китайці поки «обережні», і намагаються глибше вивчити український ринок.

Як зазначає китаєзнавець Олесь Коваль, це характерна риса для більшості китайських інвесторів. Зокрема, вона проявляється при їх покупках в Європі: вони вважають за краще заходити в актив, купуючи невелику частку акцій. А потім поступово збільшують свій вплив до контрольного пакета.

«Скорочений розмір пакета однозначно не пов'язаний з фінансовими можливостями китайських покупців. Сам факт входження в капітал ПФТС — це проміжна мета для них. В подальшому частка BOCE цілком може збільшитися », — вважає Дикий.

Слова та справи

Bohai з самого спочатку не приховувала своїх планів з розширення в Україні. За словами гендиректора BOCE Ян Дунг Шенга, китайці хочуть бачити УБРР в топ-10 українських банків за розміром активів.

«Ми плануємо інвестувати в банк суму, яка далеко переввищує капітал в 500 млн грн (вимога НБУ про мінімальний розмір статутного капіталу банків до 2024 року). Сподіваємося, що банк УБРР увійде в десятку найбільших, може навіть в кінці 2018 року» — говорив у грудні Шенг в одному зі своїх інтерв'ю.

Правда, на практиці китайці поки так нічого і не зробили в плані розвитку банку. Він залишається одним з найменших в Україні (менше активи тільки у банку Альпарі). Особливої комерційної діяльності УБРР, як і раніше, практично не проводить.

У першому кварталі 2018 року банк отримав 1,813 млн грн прибутку (у 2017 році був збиток 1,4 млн). Основна стаття доходу УБРР — відсотки від порівняно великого портфеля ОВДП в 118 млн грн. Кредитного портфеля у банку немає взагалі. Обсяг клієнтських коштів в УБРР (гроші юросіб до запитання) за квартал скоротився на 2,3 млн грн — до 218 тис.

Відділень у банку немає, хоча Шенг заявляв про те, що УБРР буде переорієнтуватися на універсальну бізнес-модель. Новий менеджмент китайські власники так і не призначили.

Як зазначає Олесь Коваль, УБРР привертав китайців не тільки і не стільки з комерційного інтересу до нашого ринку. Купівля банку розвитку в Україні дозволила їм збільшити свій вплив в рамках ЄБРР.

«УБРР — це досить цікава інвестиція з боку китайців, оскільки в неї є міжнародний слід: купивши саме цей банк в Україні, китайці збільшили свою частку в ЄБРР на 1%», — пояснює Ковальчук.

За словами Максима Пархоменка, на першому етапі BOCE навряд чи буде інвестувати великі суми в розвиток біржі в Україні. Швидше за все, вона сконцентрується на косметичних змінах і впровадить лише деякі нові продукти.

Купити не можна відмовитися

Україна — одна з шести десятків ринків, в які Китай має намір збільшити фінансові вливання найближчими роками. За даними члена НКЦПФР Дмитра Тарабакіна, за останні роки китайці купили в Європі 600 компаній, вклавши в них $300 млрд.

Все це відповідає концепції інвестпрограми «Один пояс — один шлях», в рамках якої уряд Китаю має намір вкласти $1 трлн у активи 60 країн світу. Мета глобальна: відновити так званий «Великий шовковий шлях» — один з найбільших торгових маршрутів давнини.

«Ми, як банк і як біржа, повинні забезпечити прихід цих інвестицій в Україну. Без цього інвестори не будуть знати, як завести і як вивести звідси капітал», — говорив у грудні Шенг.

Зараз як таких китайських інвестицій в Україні практично немає, каже Олесь Ковальчук. Пряма купівля українських активів для китайців нерідко ускладнюється регуляторними обмеженнями. До того ж, вона несе і навколополітичні ризики (свіжий приклад — арешт акцій компанії Мотор Січ, після того як Dragon Capital сакумулювала їх для китайського інвестора).

За словами Ковальчука, за допомогою фінансових інструментів — акцій і облігацій — китайцям було б простіше заводити сюди свій капітал. Як зазначає Ігор Дикий, інвестори з Піднебесної орієнтуються на створення в Україні повноцінної фінансової групи, яка могла б стати певним фінансовим шлюзом для їх інвесторів. Мова йде не тільки про покупку фінансових активів, Китаю цікаві різні галузі, в тому числі «сировинні» контракти з українськими виробниками.

«Вони давно говорили, що хочуть розвивати у нас саме товарні інструменти. Мова, зокрема, про ф'ючерси на зерно. Китай дуже активний в АПК, багато купує пшениці, кукурудзи і т.п. З Україною товарообіг у КНР вже перевищив $1 млрд. Можливо, через біржу в Україні вони хочуть впроваджувати товарні інструменти для роботи з нашими аграріями», — вважає Ковальчук.

Як додає Максим Пархоменко, мотивувати китайців буде перспектива скасування мораторію на продаж землі. Крім класичного АПК, їх може зацікавити також будівельний сектор.

«Угода з купівлі УБРР, а також її результати активно моніторяться іншими потенційними інвесторами. Прийняття рішень іншими інвесторами з Піднебесної буде залежати, в тому числі, і від успішності проектів BOCE», — каже Ігор Дикий.

Зараз прихід китайського капіталу в Україну стримує кілька факторів. «Щоб Китай був зацікавлений робити інвестиції в капітал українських компаній, необхідно впровадити очевидні кроки — просте адміністрування податків, які при цьому повинні бути конкурентними в порівнянні з іншими країнами. Потрібна прозора і об'єктивна система захисту прав кредиторів і права власності, ефективна система регулювання. Іншими словами, ми маємо зробити Україну конкурентоспроможною для інвестицій в порівнянні з іншими країнами. Тому що поки буде вигідніше і безпечніше вкладати в інші юрисдикції, інвестори так і будуть робити», — зазначає менеджер відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні Андрій Усенко.

Є і суто «країнові» ризики: війна на Сході, політична настабільность і періодичні загрози дефолту. В іншому, за словами Ян Дунг Шенга, в сприйнятті Китаю не існує галузей і країн, в які він не хотів би вкладати гроші.

Ольга Терещенко