Чим загрожує Україні статус офшора

Конвенція MLI — частина Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting), який спрямований на протидію розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. Чому Україні потрібно підписати цей документ, і чим загрожує нашій країні потрапляння в офшорний список ЄС, «Мінфіну» розповів адвокат, керівник департаменту АФ «Грамацький і Партнери» Ігор Реутов.

Той факт, що Україна готова приєднатися до Багатосторонньої конвенції (далі — Конвенція) — позитивний індикатор того, що наша країна все ще на шляху співпраці зі світовою спільнотою в частині реалізації плану BEPS і знаходиться в фарватері ОЕСР (OECD). Станом на 22 березня 2018 року 78 країн підписали Конвенцію (більшість з яких зробили це ще в червні 2017 року) і ще 6 країн висловили намір її підписати. Причому, крім практично всіх цивілізованих країн-лідерів з боротьби з ухиленням від сплати податків (США, наприклад, в цьому списку відсутні), Конвенцію підписали такі країни і території, як острів Мен, Джерсі, Мальта, Кіпр, Сейшельські острови, а Свазіленд висловив готовність підписати.

Як не дивно, але України не було ні в одному, ні в іншому переліку країн. Тому, якщо наша країна підпише і ратифікує Конвенцію, це буде чітким сигналом про те, що Україна готова співпрацювати щодо податкових справ з усім цивілізованим співтовариством.

Як відомо, для тих країн і територій, які не демонструють такої готовності, в ЄС існує так званий «список офшорів».

Європейський «список офшорів» або Європейський Список юрисдикцій, які не співпрацюють у податкових справах, був вперше складений 5 грудня 2017 року. На той період часу перелік включав в себе 17 юрисдикцій, що не співпрацювали в форматі ОЕСР (OECD) або не виконували зобов'язання, наприклад, з автоматичного обміну інформацією. В нього входили такі країни і території як: Американське Самоа, Бахрейн, Барбадос, Гренада, Гуам, Республіка Корея, Макао, Маршаллові острови, Монголія, Намібія, Палау, Панама, Сент-Люсія, Самоа, Тринідад і Тобаго, Туніс, ОАЕ. Відносно таких країн застосовуються так звані захисні заходи, перетворюючи їх якщо не в токсичні території, то, щонайменше, в юрисдикції, з якими вкрай не бажано мати справу.

Захисні заходи включають в себе посилений моніторинг транзакцій, посилений аудит платників податків, які отримують доходи (або пільги) з таких країн і юрисдикцій, а також платників податків, які використовують структури або співпрацюють з такими юрисдикціями. Крім того, країни ЄС можуть застосовувати додатково заходи щодо невизнання витрат, застосування правил КІК, утримання податків всупереч двостороннім конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, встановлення спеціальних вимог щодо документального оформлення та ін. Країни також можуть запускати механізми, передбачені Директивою № 2016/1164 від 12 липня 2016 «Про правила проти практик щодо ухилення від оподаткування, які прямо впливають на функціонування внутрішнього ринку».

Про ефективність таких заходів може говорити той факт, що багато країн зі списку за такий короткий термін зробили все можливе, щоб їх виключили з Європейського списку офшорів якомога швидше. Вони взяли на себе зобов'язання в рамках ОЕСР, або виконали ряд необхідних вимог. Так, на даний час, список покинули Бахрейн, Барбадос, Гренада, Республіка Корея, Макао, Маршаллові острови, Монголія, Сент-Люсія, Тринідад і Тобаго, Туніс, ОАЕ. Але при цьому з'явилися нові нон-колабораціоністи, такі як: Багами, Сент-Кітс і Невіс, Американські Віргінські острови.

Необхідно відзначити, що Україна не фігурувала в документах ЄС як проблемна в податковому контексті юрисдикція або як країна, яку слід ретельно моніторити. Тому заява Мінфіну про таку можливість може свідчити про те, що Україна могла не дотримуватися інших регуляцій ОЕСР, а підписання Конвенції може нівелювати попередні недотримання.

Включення України в «офшорний список» надовго підірвало б довіру до нашої країни з боку європейського істеблішменту і фактично заблокувало б будь-які бізнес транзакції з Україною. Що, в свою чергу, завдало б непоправної шкоди як іноземним компаніям, які ще якось працюють в Україні, так і всім компаніям-експортерам.