Філіп Дюмель: український банківський ринок не буде в топ-списках інвесторів

На загальному тлі найкраще себе почувають «дочки» західних банків. Так, за підсумками 2017 роки тільки 4 банки змогли отримати прибуток понад 1 мільярд гривень. Всі вони — з іноземним капіталом: Райффайзен Банк Аваль, УкрСиббанк, Креді Агріколь та Сітібанк.

Як банки справлялися з проблемами і за яким сценарієм ситуація на ринку буде розвиватися надалі, «Мінфін» поговорив з головою правління UKRSIBBANK BNP Paribas Group Філіпом Дюмелем.

— Минулого року ваш банк посів друге місце за показником прибутку на ринку. Банк заробив 1,47 млрд грн., тоді як 2016 рік закінчив зі збитком 994 млн грн. За рахунок чого змогли поліпшити результат?

— Дійсно, минулого року банк отримав значний прибуток. Але я б сказав, що це результат істотних змін, які відбулися у нас раніше — 6−7 років назад, коли банк почав оновлювати бізнес-модель і, зокрема, поміняв підхід до ризиків. Колишні збитки були пов'язані з формуванням резервів під проблемні кредити, видані в минулому. Впровадження нової моделі і рішення проблеми непрацюючих активів дозволило банку стати прибутковим. Зараз ми вже можемо повертати дивіденди з Києва до Парижа.

— Яку суму дивідендів банк виплатить акціонерам за 2017 рік?

— Остаточна сума поки не узгоджена загальними зборами акціонерів.

— З яким фінансовим результатом банк планує закінчити 2018 рік?

— У два перших місяці року ми показали дуже хороші результати. Упевнений, що банк буде прибутковим в цьому році.

— Кожен квартал «Мінфін» готує рейтинг фінансової стійкості банків. За підсумками минулого року UKRSIBBANK посів в ньому другу позицію. На першому місці був Райффайзен Банк Аваль. Відразу за вами — Креді Агріколь та ОТП Банк. Чи згодні Ви з тим, що це ваші найближчі конкуренти в Україні?

— Так, це наші конкуренти. І ми раді бачити таку конкуренцію в Україні. Клієнти від цього тільки виграють. Всі перераховані банки з іноземним капіталом мають схожі бізнес-моделі, і це робить їх конкурентами. Цим же частково пояснюється і успішність західних банків на українському ринку. Навчені досвідом кількох криз, вони зуміли впровадити оптимальну бізнес-модель. Крім того, «дочки» західних банків отримують фінансову підтримку материнських структур і зобов'язані відповідати їх строгим правилам і стандартам. Це дозволило їм очистити свої баланси швидше, ніж зуміли зробити місцеві банки.

— Яким, на Вашу думку, буде 2018 рік для банківської системи? Які основні ризики Ви бачите?

— Упевнений, що найгірше вже позаду. Банки відчувають себе набагато краще. Кількість гравців на ринку істотно скоротилося, його покинули найбільш вразливі і слабкі банки. Це пішло на користь системі. Якщо не брати до уваги один з держбанків, можна сказати, що фінустанови почали працювати прибутково. Думаю, система покаже прибуток за підсумками цього року.

Я б виділив два основні ризики для банківської системи. Перший і найбільш очевидний — це інфляція. НБУ досить жорстко бореться з ростом цін, регулятор кілька разів підвищував облікову ставку протягом останніх місяців. Його мета — таргетувати інфляцію і привести її до цільового показника в 5% до кінця 2019 року. Але до цього поки що далеко. І це буде мати певні наслідки для банків. Більш висока інфляція автоматично вплине на збільшення витрат, особливо на оплату праці. Зростання цін формує відповідні очікування працівників, які, до того ж, підігріваються особливостями демографічної ситуації в країні. Багато українців зараз їде працювати в інші країни, зокрема, в Польщу. Це також вплине на показники прибутку банків, доход яких багато в чому залежить від рівня процентних ставок. Так що для мене інфляція — найбільш очевидний ризик в короткостроковій перспективі.

— Ви відчули приплив клієнтів, після того як половина банків була виведена з ринку?

— Кількість клієнтів в UKRSIBBANK залишається стабільною. Я б не став стверджувати, що ми отримали суттєві переваги в результаті «чистки». Так, якийсь приплив був. Але одночасно банк припинив обслуговування низки старих клієнтів через комплаенс. Для нас більш істотною є не кількість, а якість клієнтів. Саме тому ми зараз орієнтуємося на преміум-сегмент і працюємо саме в цьому напрямку.

— Останні роки були дуже непростими для банківської системи. Подейкували, що всі «дочки» західних банків були готові піти з України, в тому числі і материнська структура UKRSIBBANK- BNP Paribas. Справа була лише в ціні, яку довелося б заплатити за вихід. Чи так це? Чи розглядають зараз акціонери банку можливість продажу українського активу?

— Думаю, те, що ми все ще тут — це і є відповідь. Завдяки новій бізнес-моделі, яку ми почали впроваджувати в 2010 році, банку вдалося вирішити проблеми, з якими він зіткнувся в минулому. Результати, які ми маємо зараз, підтверджують, що ми праві. UKRSIBBANK підтримує дуже тісні зв'язки з групою. Підтвердженням тому — наша активна робота з міжнародними компаніями. Що стосується сфери HR, наші співробітники дуже часто беруть участь в програмах по обміну. Наприклад, працюють в підрозділах банку в інших країнах — Франції, Польщі, беруть участь в різних семінарах і т.д. Я думаю, це показує, як група ставиться до України.

— Якщо припустити, що акціонери захотіли б зараз продати українську «дочку», на Вашу думку, наскільки б просто було знайти покупця на банк?

— Я не можу відповісти на це питання, навіть гіпотетично. Ми не розглядаємо можливість продажу банку.

— Чи цікавий український банківський ринок в принципі для інвесторів?

— Я думаю, потрібно говорити окремо про місцевих та іноземних інвесторів. Що стосується місцевих інвесторів, я не беруся судити — про це потрібно питати їх. Що ж стосується міжнародних інвесторів, то для них, безумовно, тут є цікаві можливості. Але все залежить від того, з якими країнами ми порівнюємо. Незважаючи на зміни, які відбуваються в Україні, місцевий банківський ринок не буде в топ-списках інвесторів. Я не думаю, що вони будуть поспішати сюди, як, наприклад, в 2006 році. У всякому разі, найближчим часом.

— НБУ включив UKRSIBBANK в список 25 найбільших банків, які повинні пройти стрес-тестування в 2018 році. Ви готові до «іспиту»? За Вашими прогнозами, банку може знадобитися докапіталізація?

— Так, ми готові до стрес-тестів. І — ні, капіталізація нам не буде потрібна. Банк повністю капіталізований. Упевнений, стрес-тести це підтвердять.

— При стрес-тестуванні Нацбанк буде використовувати два сценарії. Песимістичний передбачає інфляцію в 2018 році 20,8%, падіння ВВП — 3,3%, девальвацію гривні на 23%. Чи достатньо жорстокий такий сценарій для тестування? Чи не варто було регулятору закласти більш «кризові» показники?

— Думаю, що для початку це непогано. Завжди можна взяти більш песимістичний сценарій. Всі знають, що три роки тому показник інфляції наближався до 45%, це в 2 рази більше, ніж зараз закладає регулятор. Але, думаю, з огляду на поточну ситуацію, взяті НБУ показники досить «стресові».

Один з вкрай несприятливих ефектів, з яким зіткнулися банки в останні роки, був пов'язаний зі зміною обмінного курсу. Причина в тому, що на той момент у банків були значні портфелі валютних іпотечних кредитів. Але зараз вони вже не такі великі. Тому баланси більшості банків, в тому числі і з іноземним капіталом, не настільки вразливі до цього фактору. Саме тому я так впевнений в успішності проходження UKRSIBBANK стрес-тесту, так як найбільш несприятливий фактор, що діяв в минулому, більше не представляє для нас загрози.

— Згідно з нашим рейтингом, показник лояльності вкладників до іноземних банків, в тому числі і до UKRSIBBANK, досить високий. І це при тому, що ці банки пропонують одні з найнижчих ставок за депозитами на ринку. З чим пов'язаний цей парадокс?

— Тут немає парадоксу. У всьому світі депозитні ставки не ростуть, якщо є довіра. Навпаки, вони падають. Високі ставки пропонують ті, кому потрібно компенсувати дефіцит довіри. І люди повинні дуже уважно ставитися до цього. Високі ставки — це високі ризики.

— Але на даний момент ставки в банках навіть не захищають гроші вкладників від інфляції …

— Ви знаєте, що НБУ підвищив облікову ставку, і UKRSIBBANK наслідував його приклад — ми вибірково підвищили ставки за депозитами, в основному, для корпоративних клієнтів. Але, згідно з останніми прогнозами регулятора, ставки далі рости не будуть. Ми очікуємо, що облікова ставка знизиться на 1−1,1 п.п., як тільки темпи інфляції сповільняться.

— В кінці минулого року один з банків з іноземним капіталом попередив клієнтів про введення негативних ставок за рахунками в євро. Тобто в Україні, як в Європі, клієнти починають доплачувати банкам за розміщення грошей. У планах UKRSIBBANK числяться негативні ставки?

— Ми не вводили негативних ставок в євро і не плануємо цього робити.

— Але, наприклад, щоб оформити в UKRSIBBANK валютний депозит, є тільки одна можливість — відкрити валютну карту. Відсотки на залишок по рахунку там не нараховуються, але при цьому тариф на обслуговування картки досить високий. Чи не є це де-факто негативною ставкою?

— Дійсно, ми не намагаємося залучити додаткові валютні вклади, нам це зараз не потрібно. У банку є значний портфель валютних депозитів. Набагато більше, ніж це нам необхідно для кредитування клієнтів у валюті.

— Які плани банку з кредитування на 2018−2019 рр?

— На роздрібному ринку ми вже досить активно працюємо в ніші споживчого кредитування. В цьому році ми також відновили автокредитування. Ми працюємо і за партнерськими програмами з автодилерами, але також видаємо звичайні кредити на покупку авто. Хоча, за нашими оцінками, проникнення автокредитування в Україні нижче, ніж в інших країнах. Можливо, це пов'язано з високим рівнем інфляції і завищеними ставками за кредитами — люди вважають за краще оплачувати авто за рахунок власних коштів, а не брати в кредит. Ймовірно, в майбутньому ця ситуація буде змінюватися.

Що стосується корпоративного сегмента, ми активно розвиваємо кредитування малого і середнього бізнесу. Велику увагу приділяємо агросектору, оскільки це один з головних видів діяльності в Україні. Особливу увагу ми приділяємо фінансуванню великих міжнародних компаній, які є клієнтами групи по всьому світу. Саме на них припадає левова частка в нашому корпоративному кредитному портфелі.

— Сегмент споживчого кредитування зростає зараз дуже високими темпами, конкуренція між банками досить висока. Чи не є така політика ризиковою?

— Ні, мені так не здається. Минулого року зростання номінальних зарплат досягло 37%. Відповідно, споживання, що «підігрівалося» споживчим кредитуванням, також зросло. Не можна забувати і про те, що в попередні роки ВВП України показав значне падіння, і тепер економіка відновлюється. Хоча я не думаю, що номінальні зарплати продовжать рости колишніми темпами — удвічі швидше за інфляцію. Бюджети компаній, в тому числі і держструктур, не витримають такого навантаження. Тому динаміка буде знижуватися. Ми уважно стежимо за ризиком, пов'язаним зі споживчими кредитами, і ризики повністю контролюються. Люди просто отримують вищу заробітну плату, і вони використовують цю купівельну спроможність для здійснення покупок, які вони не могли зробити в 2014 — 2015 роках. Ми не бачимо ніяких приводів, які могли б змусити нас знизити темпи споживчого кредитування.

— Після кризи частка проблемних кредитів у портфелях банків стрімко зросла. Ця проблема була досить болючою і для UKRSIBBANK, який свого часу активно видавав валютні кредити. Як вирішувалося це питання? Які методи виявилися найбільш ефективними?

— Немає єдиного чарівного рішення. Довелося задіяти найрізноманітніші методи і підходи. Якщо говорити про валютну іпотеку — то ми запропонували конвертацію валютних позик в гривню на прийнятних для позичальників умовах. Ми також реструктуризували деякі кредити, оцінивши труднощі, з якими стикалися наші позичальники. Крім того, деяким позичальникам ми «пробачили» частину боргу. А також переуступали портфелі проблемних кредитів. Все це дозволило нам очистити портфель.

До сих пір мораторій залишається відкритим питанням, який блокує такі види кредитів, тобто не дає нам можливості стягувати заставне майно позичальників. Ми вітаємо ідею створення інструменту для вирішення питань з проблемними активами. Його можна було б ввести паралельно з усуненням мораторію, що дозволить банкам вийти з цього «складного» періоду історії.

Спілкувалася Тетяна Очимовська

Автор:

ex-Головний редактор Тетяна Очимовська (Делл)

Пише на теми: Макроекономіка, банківський ринок, небанківські фінансові ринки