Кабінет міністрів ввів монетизацію пільг на проїзд усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах.
Кабмін ввів монетизацію пільг на проїзд
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, передають Українські Новини.
Фінансування витрат з надання пільг здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.
Розмір щомісячної виплати готівкових коштів протягом двох місяців з дня набрання чинності постанови затверджують обласні та Київська міська державна адміністрація.
Їх розмір визначається шляхом множення середньої вартості проїзду в міському комунальному транспорті на 30 поїздок.
Також Кабмін затвердив порядок надання таких пільг у готівковій формі.
Його дія поширюється на окремі категорії громадян, які мають право на пільги на проїзд.
Органи місцевого самоврядування можуть розширити перелік таких осіб.
Для осіб, які мають право на кілька пільг, призначається щомісячна готівкова виплата за найбільшою з них.
Розмір таких виплат не враховується при розрахунку загального доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги.
Для осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду на міжміських маршрутах, розмір виплат збільшується на 20%.
Для осіб з інвалідністю 1-й, 2-й групи і дітей з інвалідністю, які навчаються у вищих навчальних закладах, закладах загальної середньої та професійної освіти, розмір виплати подвоюється.
Коментарі - 37
Моя соседка не инвалид, но регулярно, сейчас ежедневно, ездит в поликлинику на ул.Вербицкого,
Прямого транспорта нет. Два вида транспорта в одну сторону, два вида в другую- ей никаких льгот не хватит.
Причем, один коммунальный- метро, а другой-маршрутка, что в 2 раза дороже коммунального.
Компенсацию же предлагают только из расчета коммунального тарифа.
Необходимо доработать решение Кабмина с учетом реальности.
Например, компенсировать весь проезд по предоставлению в управления соцзащиты льготчиком подтверждающих документов об амбулаторном лечении
и прочее.
Не понятно почему надо привязывать льготу к реальному количеству поездок. Зачем тогда вся эта монетизация? Те кто жили в селах все так же останутся без льготы ибо выехав один-два раза в год в город получат пятерку или червонец компенсации за год. Те кто жили в городе все так же могут на условиях безлимита ездить хоть круглый день. И где тут социальная справедливость льготы?
А у немцев за чей счет ты уточнял?
Чем больше людей пользуются общественным транспортом тем меньше пробок. Поэтому для городов где пробки это проблема выгодно сделать транспорт бесплатным — меньше выхлопов и меньше пробок идет на пользу ВСЕМ жителям. Даже если ты перемещаешься исключительно на собственном автомобиле, тебе всё равно выгодно иметь возможность проехать быстро а не стоять в пробках.
1) непонятно с расчетом. а как найти средний талончик? например, билет на последний выживший трамвай стоит 3 грн, а на 20 маршрутах убитых тарантаек, которые захватили все маршруты в городе — 10 грн. в среднем (3+10)/2=6,5 грн или же (1*3+10*20)/21=9,67 грн?
2) а если это село — что брать? средний по области?
3) непонятно с пригородом. если в условной области средний талончик 5 грн, то дадут 5*30=150 грн всем + льгота на пригород — 150*0,2=30 грн. бабушкам может не хватить даже раз в неделю сьездить на рынок/в супермаркет/в больницу в город (например, условные 20-40 км на автобусе туда-обратно будут стоить порядком 30-60 грн)
Но в целом, всё будет зависеть от местной власти, по идее необходимо в каждом регионе ждать отдельных распоряжений.
в общем-то да, через одно место все. как обычно
Слишком много отдельных льгот, если смотреть в целом. Пособия (пенсии итд) должны включать в себя необходимый минимальный набор, остальное всё и всем отменить.
И, так сказать, рынок всё расставит на свои места.
Итак:
1. «проезд в городском коммунальном транспорте на 30» И вот в Днепре это — 1.50. То есть моей матери дадут 45грн.
2. А ведь главный камень преткновения был — «маршрутки». Если раньше можно было постоять подождать «доброго водителя», то теперь чтоб на одной маршрутке съездить в центр и обратно надо отдать ~14грн. То есть у неё осталась возможность 3 раза в месяц выбраться из дому.
Не приму аргументов «а нечего шастать без дела». Это слишком длинная дискуссия.
Про «пусть троллейбусом ездит» — тоже не надо. Часть районов города просто не имеет другого сообщения кроме маршруток.
P.S. Я не нашёл чёткого определения «городского коммунального транспорта». Если туда входят маршрутки — может выйти ОК, хоть и совсем минимально…
Все льготы нужно отменить и не ставить одних людей выше других.
Инвалид — получи фиксированную социалку или получи профессию, которая позволит приносить пользу обществу и доход.
У меня в универе из 60 программистов 20 отсеялось на 1-2-3 курсе. Из остальных человек 10 работает по специальности. Остальные работяги или красят ногти.
А вот если бы ввели систему — работай по специальности 5 лет и плати налоги или верни цену обучения — сразу с вузов отсеялись все бездари которые идут туда или с палки родителей или ради диплома.
Давно пора вернуть советское разделение бурса/техникум/вуз. Пора начать выгонять с техникумов если у студента уровень бурсы, выгонять с универа если уровень техникума. То, что все рвутся в универ и +/- могут его закончить если есть деньги это не правильно и бредово.
P.S. Сейчас все преподаватели берут взятки. Ну разве что самые самые упоротые могут не брать.
Если государство озабочено эффективностью расходования денег надо менять процессы использования этих денег. Об этом и было написано в начале: отменить «бесплатное» образование.
А какой институт в нашей стране работает над какими то проблемами? Строит тестовые реакторы или обсерватории?
У нас в стране наука дохлая. И ученые никому не нужны. А бабки за студентов идут в карман чиновникам и владельцам.
Ось пару тез на рахунок монетизації пільг для сліпих людей:
Держава декларує сприяння повноцінній інтеграції людей з інвалідністю в соціум, бо людина повинна спілкуватись, вчитись, працювати, лише тоді життя цієї людини з інвалідністю буде відносно повноцінним. Не можу сказати, що сприяння держави є ефективними, тим не менш певна частина сліпих людей десь отримують освіту, десь намагаються знайти роботу. Робота, у більшості випадків, дуже низько оплачувана, а на підприємствах УТОС люди взагалі отримують по 400-600 грн. на місяць і їздять на роботу більше заради спілкування і щоб відчувати себе людиною, не сидіти вдома, як пень. Ввели грошову виплату і чи будуть тепер люди їздити на роботу, якщо плата за проїзд буде більшою у рази, ніж заробіток? І чи будуть вони їздити до училища масажистів чи до ВИШу, якщо роками доведеться витрачати гроші на поїздки? А державна допомога ледве-ледве більше тисячі на місяць?
А тепер ще пропоную провести експеримент. Спробуйте заплющити очі, увійти до маршрутки, дійти до водія, дістати гроші, йому віддати, забрати здачу. Спробуйте пару разів чи більше і згадайте, що пільги на транспорт у СРСР були не тому, що грошей інвалідам не вистачало, а саме через фізичні труднощі з оплатою. І зараз у багатьох країнах ці пільги існують саме через вказану причину. Але кого це у нас хвилює? «Лес рубят – щепки летят…»
Согласен, но сначала сделать это, а потом убирать льготы.
На первую часть тоже будет контр-аргумент?