Як «гарячі» інвестиції можуть розхитати українську економіку

Причини занадто великого зростання інфляції такі ж самі - надмірне подорожчання продуктів і послуг, збільшення споживчого попиту та зростання зарплат. Тому НБУ змушений реагувати й підвищувати облікову ставку.

Тут й з'являється новий ризик для економіки України. При збільшенні облікової ставки, українські активи стають привабливішими для іноземних інвесторів. Після останніх підвищень ставок, нерезиденти кинулися скуповувати держпапери. Це призвело до припливу «гарячого» іноземного капіталу, який здатний розхитати економіку. Але, в даний момент, НБУ контролює ситуацію.

Гарячий капітал та його вплив на економіку

Про це розповів в.о. глави НБУ Яків Смолій на монетарному прес-брифінгу. «Мінфін» вибрав головне.

Підвищення облікової ставки за жовтня минулого року стимулювало зростання процентних ставок за операціями банків та збільшення привабливості гривневих фінансових інструментів. Це, зокрема, сприяло активному притоку іноземного капіталу у державні цінні папери у національній валюті. З початку року обсяг гривневих ОВДП у портфелі нерезидентів зріс більш ніж у два з половиною рази – з 5,1 млрд грн до 13,1 млрд грн.

Варто зазначити, що потоки короткострокового капіталу можуть за певних умов бути досить волатильними і створювати ризики для зовнішньої стійкості економіки. Однак Національний банк оцінює такі ризики як низькі. Для цього є кілька причин: 

• Обсяги притоку капіталу нерезидентів є незначними відносно обсягів ОВДП в обігу – лише 1,8%. Тим більше, що за рахунок припливу капіталу НБУ нарощує міжнародні резерви, тобто подушку безпеки на випадок можливого відтоку капіталу;
• Національний банк дотримується режиму плаваючого обмінного курсу. Коли обмінний курс укріплюється в періоди превалювання пропозиції валюти, центральний банк дестимулює саме спекулятивній капітал до інвестування у країну. Адже жодних гарантій щодо підтримки сприятливого для «гарячого капіталу» курсу немає. Це докорінно відрізняється від ситуації з фіксованим валютним курсом;
• Наразі притік капіталу відбувається виключно у госпапери. Натомість, більшість ризиків, пов’язаних з притоком короткострокового боргового капіталу, виникають через притоки у приватний сектор з наступним перегрівом споживчого попиту;
• Притік відбувається саме у гривневі боргові інструменти, що мінімізує валютні ризики та зовнішню вразливість економіки.

Приплив капіталу нерезидентів разом із збільшенням надходжень валютної виручки від експортерів на тлі збереженням сприятливої кон’юнктури на світових ринках позитивно вплинув на пропозицію валюти на міжбанківському ринку. Це зумовило зміцнення обмінного курсу гривні відносно долара  з кінця січня.

Разом із тим, зміцнення курсу гривні до долара відбулося також на тлі послаблення останнього на світових валютних ринках. Тому, якщо розглядати динаміку курсу гривні до кошика валют – основних торговельних партнерів, вона поки що не створює передумов для більш швидкого зниження інфляції.

Отже, Національний банк вважає актуальним січневий прогноз зниження інфляції до 8,9% у поточному році та її повернення до цільового діапазону в середині наступного року.