Мінфін - Курси валют України

Встановити
19 лютого 2018, 12:48

Три фактори за гривню і чотири проти

Долар знову дорожчає — курс вже перетнув позначку в 27 грн/$, викликаючи у населення панічні настрої. Що відбувається з гривнею і чи можливий стабільний валютний курс в Україні до кінця року, в своєму блозі написав член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. «Мінфін» публікує скорочений текст статті.

Думаю, що навіть якби НБУ підвищив ставку до 16,5%, то ніякої реакції від нерезидентів на українські ОВДП не було б, якби не ряд позитивних довгострокових фундаментальних чинників, що грають на стороні гривні:

1. Хоча лютий, відповідаючи прогнозам синоптиків, видався холодним, в другій половині місяця аграрії почали розщедрюватися на посівну 2018 року. З'явилися перші кошториси, які вказували, що сіяти будуть на площах, більших ніж в 2017 році. Але тут головне звернути увагу на урожай 2017 року. Наприклад, по зерновим він склав 62 млн тонн. Врожай 2017 року був менше відповідного показника за 2016 рік тільки на 4,7 млн тонн або на 7,12%. А ось ціна на пшеницю на світових ринках за 2017 рік зросла на 15%. Це говорить про те, що в 2018 році у наших аграріїв валюти в кишенях буде більше ніж рік тому, а великі заплановані до посіву площі ведуть до зростання витрат у валюті, адже долар виріс в ціні всього на 3%. Зрозуміло, що для того, щоб забезпечити посівну, в 2018 році їм доведеться здавати валюти більше ніж рік тому.

2. Для українських металургів 2018 рік почався дуже непогано. З жовтня 2017 по 15 лютого ціни на залізорудну сировину злетіли з 57 до 77 доларів США за тону. Сталевий прокат не відставав від цієї тенденції. Правда, ми стали виробляти менше сталі, але частково це було пов'язано з тим, що завдяки «старанням» активістів із загальної статистики випав Алчевський меткомбінат в зоні АТО. Проте, для металургів рік почався краще, ніж прогнозував НБУ в інфляційному звіті і, як бачимо, в лютому зростання продовжилося, і його не можна назвати слабким.

3. Економіка в 2017 році все ж росла. Зростання хоч і було слабким, але в принципі воно дозволило навіть «пожировати» еліті в кінці року, що було видно по рекордному вкиданню гривневої ліквідності на ринок з рахунків Казначейства. Фактор сезонності закінчив свою дію, і тепер ряд тактичних кроків НБУ і сприятлива кон'юнктура дозволяють нам рухатися з комфортом до нового врожаю.

Однак попереду є ряд ризиків, які цілком можуть зробити майбутнє гривні не таким райдужним:

1. Після недалекоглядної заяви прем'єра В. Гройсмана, який попросив публічно знизити облікову ставку відразу після її підвищення, стало ясно, що між НБУ і Кабміном назріває конфлікт. Як говорить старе українське прислів'я «коли пани б'ються — у холопів чуби тріщать». Нічого хорошого в цій ситуації поки що не проглядається. Схоже, що Кабмін вирішив піти на конфлікт, заявивши про швидке підвищення мінімальної зарплатні до 4200 грн. 

Читайте також: НБУ може повернути валютні обмеження

2. Небажання Кабміну прислухатися до МВФ руйнує майже будь-який позитивний сценарій для ринку «гривня-долар» в довгостроковій перспективі. Уже в березні нам потрібно віддати майже 1,5 млрд. lоларів США. Не факт, що ці гроші є у Мінфіну і він не вийде на міжбанк, судорожно «злизувати» з ринку залишки виручки від гірничо-металургійного комплексу.

А пауза з МВФ до 2019 року взагалі в нинішній ситуації може означати, що Україна втратить ЗВР, і це буде передвісником якщо не краху гривні, то дуже істотної девальвації. Поки наші чисті ЗВР не досягли позначки $15-20 млрд., Україні не можна відмовлятися від співпраці з МВФ.

3. Гарячі голови, які закликають НБУ знизити ставку, не зовсім розуміють, що вони роблять. Низька облікова ставка на кредитні ринки не вплине. Роздріб як починався від 50% річних, так таким і залишиться, кредити юрособам як починалися від 20% річних (з урахуванням комісій), так і будуть стартувати з цієї цифри.

4. Гра з нерезидентами в ОВДП — це відмінний тактичний хід. Але тривати вічно вона не зможе. У липні-вересні вони зрозуміють, який урожай зібраний в Україні, і що у нас з МВФ може бути здійснений «крутий розворот». Ті потоки, які зараз працюють на зміцнення гривні, можуть потім працювати на її ослаблення. Більш того, тут важливий не стільки рекордний урожай, скільки поєднання врожаю з рівнем цін на світових риках. Для нас важливо, щоб не повторився 2016 рік, коли врожай був відмінним у всьому регіоні, і через це ціни обвалилися на 30-40%.

Висновки

Думаю, що тим, хто чекає більш точних прогнозів за валютним курсом на 2018 рік, варто почекати до другої половини березня 2018 року. Ринок поки не живе фундаментальними факторами і над ним як «дамоклів меч» висить невирішене питання з МВФ. І все ж, поки що не схоже, що до кінця літа нас чекають якісь титанічні кон'юнктурні зрушення на валютному ринку. Тобто 27-28 грн за долар — це цілком можливий курсовий діапазон, звичайно, якщо наші політики не полізуть в суперечки з МВФ або не спровокують чергове віче на Майдані.

Коментарі - 4

+
+80
Oniks999
Oniks999
19 лютого 2018, 13:05
#
Вполне реалистичный взгляд эксперта с осторожными оценками по прогнозу.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
19 лютого 2018, 13:18
#
Дейсвительно осторожные оценки. Эти факторы немаловажны для поступлений валюты. Но как правильно подчеркнуто и то о чем я долго говорю, от Власти очень многое зависит «быть или не быть». Осенью будет меньше года до выборов — насчетная настоящая жара, и тогда будет точно не до «дел». Популизм захлебнет прагматизм.
+
+14
Nick777
Nick777
20 лютого 2018, 10:21
#
Традиционный классический фундаментальный анализ. Только фундаментальные факторы работают на больших отрезках времени. Примерно от 1 года до 10 лет. Я когда-то уже анализировал внешнеторговый баланс в сочетании с объёмами торгов на межбанке. Так вот тогда выходило (думаю, сейчас примерно то же), что половина объёмов межбанка — спекулятивная. Кому не лень — сами посчитайте годовой объём торгов (каждый день торгуется порядка 100-200 млн долларов, по евро статистики нет), а экспорт и импорт у нас составляют примерно по 30 млрд долларов в год. То есть 30000млн/150 млн в день=200 дней. Это очень грубо, и я взял половину реальных объёмов (учитывая, что они удваиваются по методике НБУ). Остальные деньги куда и откуда? Не для вывода ли в оффшоры скупают олигархи украденные в бюджете деньги? Ну, фактически украденные, по закону всё чисто — это откаты от «прокладок», являющихся абсолютно законными явлениями. Так вот, я давно приветствую неплатежи в бюджет, как форму повышения благосостояния народа. Кармическая цепь проста: чем меньше денег попадёт в бюджет — тем меньше их украдут олигархи, чем меньше украдут олигархи у народа — тем богаче будет народ. О схемах воровства я даже не хочу говорить — это не имеет значения. Кстати, народ помнит сколько денег государство вынимает из его кармана ежемесячно? Это НДС=20%(который вы оплачиваете в магазине при покупке любого товара), подоходный налог=20% (в среднем, не хочу вдаваться в доли процента), ЕСВ=22%(пенсионный).Итого, набегает около 60%
+
0
Nick777
Nick777
20 лютого 2018, 10:29
#
Нам государство правда оказывает услуг на 60-70% наших доходов? Ну, 60% — это минимум только по трём приведенным выше налогам. А ведь есть ещё масса других налогов, по которым вполне набежит ещё 10%. Именно поэтому оптимизация налогообложения (в том числе и по теневым схемам) является тем, что ведёт к росту благосостояния граждан. И вот половина оборота межбанка — это украденные у народа деньги (которые используются в том числе и в спекулятивных целях): отнятые с помощью налогов и присвоенные с помощью прокладок при реализации всевозможных грандиозных прожектов реВОРм.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися