Партнерська програма групи компаній «Агропросперіс» стимулює внутрішнє підприємництво і дає змогу фахівцям виробничого ядра заробляти разом із інвестором.
15 лютого 2018, 17:20
Вирощуючи підприємців
Як розповів фінансовий директор Агропросперіс Олексій Колбасинський виданню «Агромаркет», у другий рік із моменту впровадження партнерська програма Групи компаній «Агропросперіс» залучила рекордну кількість – 965 (!) – учасників. Усі вони є фахівцями виробничого ядра виробничих компаній (Агропросперіс-заводів, або АПЗ), впливають на їх фінансовий результат і мають право на отримання частки прибутку. А цьогоріч ще й інвестували у робочий капітал компаній, де працюють, власні (!) кошти. За підсумками 2017 року, віддача на інвестицію сягнула 72% (!).
Філософія довіри
Ідея такого механізму мотивації й залучення ключових людей бізнесу до його розвитку й ефективного командоутворення в світі не нова. Щоправда, для українського агросектору це відверте ноу-хау. В «Агропросперіс» вона стала логічним продовженням програми участі в прибутку, що запроваджена й ефективно діє вже багато років та передбачає отримання працівниками відсотка від прибутку компанії.
На розмір участі в прибутку жодним чином не впливає виконання людиною її КPIs (ключових показників діяльності. – Ред.). І це радикально відрізняє парадигму «Агропросперіс» від інших агробізнесів, що працюють в Україні.
Безумовно, виконання КPIs має свою вагу, але тільки з погляду продовження подальшої роботи в «Агропросперіс», оскільки від цього залежатиме право цього фахівця брати участь у наступній програмі розподілу прибутку й, відповідно, партнерській програмі. Втім, фахівці компанії знають, що попри стосунки рядового працівника, скажімо, з його лінійним керівником (чи з функцією, чи з інвестором), свою частку в цьому результаті – за умови досягнення чистого прибутку для інвестора – свої відсотки людина отримає. Навіть, якщо звільниться. Це підвищує рівень лояльності і взаємної довіри – інвестора до бізнесу й виробничого ядра АПЗ, а команд виробничого ядра – до інвестора.
Втілюючи ідею в життя
На цьому підгрунті й народилася ідея партнерської програми. На перший погляд, вона здавалася вельми сміливою. Втім, були цілком об’єктивні передумови для її започаткування. Команди наших АПЗ щороку звертаються до інвестора по фінансування (короткостроковий робочий капітал) під свої ідеї ефективного господарювання – щодо сівозміни, грунтообробітку, застосовування агротехнологій тощо. Позичити 3-4 мільйони доларів простому фермеру в банку нереально. Мало того, що треба поручитися силою-силенною всіляких застав. Нема жодної гарантії, що кредитний комітет виділить таку суму винятково під бізнес-план. Натомість наші АПЗ мають усі шанси й, як показує практика, регулярно повертають інвесторові позичене «з плюсом» (збиткових підприємств у системі «Агропросперіс» немає). То, власне, чому б не проголосувати за свої ж ідеї ще й власними коштами?
На початку під час обговорення такої можливості люди реагували по-різному. Чи дійсно має керівник АПЗ амбіцію стати партнером свого інвестора? Чи готовий покласти свої гроші під, можливо, оптимістичні результати? Питання багатьом видавалося суперечливим. Втім, завдяки позитивному резонансу, ідея поступово почала розвиватися. До розробки партнерської програми долучився фінансовий департамент, команда юристів і HR-ів. Слід було не тільки «дошліфувати формулу» й збалансувати її з уже чинними програмами, але ще й подбати про грамотне покрокове втілення в життя. Від цього багато в чому залежало, чи «купить» ідею бізнес.
З високого старту
2016-й був пілотним. Як провайдер партнерської програми я розмовляв із усіма директорами й головними агрономами АПЗ, пропонуючи: «А давайте спробуємо…». Долучилися ті, хто повірив у дієвість запропонованої формули (зі зростанням віддачі на капітал прогресивно зростає доходність на участь у партнерській програмі).
На першому році дії програми до неї приєдналися всього 30 партнерів. Це були директори й агрономи найкращих Агропросперіс-заводів. Два з них стартували командами (у складі яких, окрім директора й агронома, були менеджер з контроллінгу, фахівець із земельних питань, інженер). Загалом 2016 року в робочий капітал АПЗ ці фахівці вклали трохи менше 300 тисяч доларів. Сума чимала, як для 30 осіб. Тим паче, що для них ці гроші – це не «дрібничка», а реальна можливість придбати житло чи вивчити дитину в інституті. Та учасники були впевнені у своїх результатах, а тому проголосували власними коштами. Як наслідок – за результатами 2016 року отримали близько 80% віддачі на вкладену інвестицію. Після цього «продавати» бізнесу партнерську програму стало значно простіше.
Сам собі інвестор
Партнерська програма дуже лояльна до працівника. Логічно, що участь у ній повинні були брати тільки ті, хто реально створює фінансовий результат. А тому головним викликом у період між партнерськими програмами 2016 і 2017 років для нас стало визначення за певними критеріями так званого виробничого АПЗ – працівників, що своєю роботою дійсно впливають на рентабельність підприємства, і, відповідно, отримуватимуть частку в прибутку і матимуть право вкласти ці бо власні кошти та отримати додатковий дохід в рамках партнерської програми.
Окрім директора та управлінців АПЗ було прийнято рішення увести до складу виробничого ядра механізаторів. Отримавши свою частку в прибутку, вони автоматично отримали право інвестувати в компанію й теж почали голосувати власними коштами за її результат. Уже торік під партнерську програму вони вклали в робочий капітал АПЗ сотні тисяч доларів. Власне й віддача на інвестицію теж буде суттєва. Скажімо, механізатор, котрий поклав 1 тисячу доларів у робочий капітал свого агропідприємства, має всі шанси подвоїти цю суму чи навіть заробити в півтора раза більшу. І це неабиякий виклик, як для самого працівника, так і для команди, у складі якої він може досягнути такого результату!
Трансформуючи парадигму
Уже не один рік ми розвиваємо внутрішнє підприємництво фахівців вищої й середньої ланки АПЗ. Зі зміною ставлення інвестора й сервісної компанії до ролі механізатора в нашому виробництві, як на мене, почалися радикальні трансформації парадигми. Ми зробили фундаментальний крок уперед у подальшій стійкості роботи агробізнесу.
З усього ланцюжка учасників агровиробництва найближчі до поля саме механізатори. Вони, можливо, й не приймають рішення на рівні директорів підприємства. Однак від того, з якою швидкістю й з якими налаштуваннями сівалка чи обприскувач їде по полю, як механізатор обслуговує свій трактор чи комбайн, наскільки якісний стан його причіпної техніки під час проведення технологічної операції – так само, як і від управлінських рішень, залежать десятки мільйонів доларів майбутнього прибутку.
Звісно ж, компанії потрібні тільки найкращі фахівці на ринку. А щоби дати найкращим найкращі фінансові умови, потрібні були ефективні бізнес-інструменти і нові підходи у визначенні KPIs ключових фахівців. І нам вдалося їх створити!
Ідеальне рішення
Загалом кожне підприємство «Агропросперіс» – це окремий бізнес зі своїми методами прийняття рішень. Мета в усіх одна – виростити зернові чи олійні культури з мінімальною вартістю однієї тони. Причому немає якоїсь конкретної передумови – більше зерна чи дешевші технології, головне – бізнесовий баланс. Все просто: треба повернути позичені гроші з плюсом. «Долари ростуть у полях», — часто повторює наш інвестор. Тому й команди АПЗ ставляться до агрокультур як до грошей. Власне, й інструменти для цього потрібні відповідні. Один із таких інструментів – внутрішнє підприємництво. І наша партнерська програма зокрема.
Це ідеальний шлях до організації, яка автономно працює завдяки самоконтролю, не маючи примусового централізованого контролю ззовні – з Києва, Нью-Йорка, не важливо. Підприємство, що «заточене» на заробіток грошей – я бачу в цьому свого роду бізнесовий вічний двигун. Внутрішні підприємці, що розпоряджаються величезними ресурсами, набагато ефективніші, ніж найкращі освічені фахівці з великими постійними зарплатами й вимогами, з КРІs із потужними системами контролю. Власне, це дві різні парадигми: процесна й результативна Тільки підприємництво в сучасному світі постійних змін відповідає результативній парадигмі.
Джерело:
Мінфін
Коментарі