Мінфін - Курси валют України

Встановити
5 лютого 2018, 15:37

Облікова ставка. Як НБУ стримає щедрість уряду

НБУ вирішив діяти в найкращих традиціях західних центробанків та пояснити своє рішення щодо підвищення облікової ставки. Для цього регулятор опублікував протокол останнього монетарного засідання. Судячи з документа, у 2018 році Україна очікує ще не одне підвищення ключової ставки.

Судячи з усього, у 2018 році Україну очікує ще не одне підвищення ключової ставки.
НБУ під керівництво Якова Смолія не боїться діяти рішуче. Останнє підвищення ставки на 1,5% - яскравий тому приклад. Фото: акаунт НБУ на Flickr

Політика регулятора стане більш прозорою. Відсьогодні Нацбанк буде публікувати протоколи засідань монетарного комітету — органу, який готує грунт для зміни грошово-кредитної політики. Зокрема, грунтуючись на висновках комітету, правління НБУ приймає рішення про зміну облікової ставки. Протокол буде публікуватися на 11 день після прийняття кожного монетарного рішення.

Перший опублікований протокол виявився досить «жорстким». За жорсткість монетарної політики одноголосно висловилися всі без винятку члени комітету. Причина — посилення інфляційних ризиків. Розбіжність виникло лише щодо того, наскільки серйозно треба підвищувати ставку. Шестеро членів з семи проголосувало за збільшення її на 1,5%. Тільки один порахував, що буде досить, якщо ставка виросте на 1%, оскільки більш серйозне підвищення може бути неправильно прийняте та негативно вплинути на інфляційні й макроекономічні очікування.

Насправді, комітет далеко не завжди одностайно підходить до монетарних рішень. Навпаки, розбіжності між членами — нормальна ситуація.

«Останні два рішення про підвищення процентної ставки в кінці минулого року також приймалися переважною більшістю. А ось до цього члени комітету не завжди були одностайні. Іноді співвідношення голосів було й 5 до 2, й навіть 4 до 3 », — розповідає директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.

Як випливає з протоколу останнього засідання, січневе підвищення ключової ставки може стати цього року не останнім. Серед найбільших ризиків — розрив відносин з МВФ та надмірне підвищення соцстандартів.

Нерайдужні перспективи

Члени комітету зійшлися на тому, що жорсткість монетарної політики не надто шкідлива для економіки. Досить скромне зростання ВВП дійсно частково пов'язане з повільним відновленням кредитування. Але банки не хочуть нарощувати обсяги фінансування реального сектора зовсім не через високу облікової ставки, а через низький рівень захисту прав кредиторів.

Члени комітету переконані, що подальше підвищення ключової ставки — цілком реально в найближчій перспективі. Регулятор продовжить закручувати гайки, якщо побачить, що інфляція не знижується відповідно до його цільових показників. Припинення співпраці з МВФ та м'якша, ніж очікувалося раніше, фіскальна політика уряду — ще два фактори, через які може вирости облікова ставка.

Зокрема, в держбюджеті-2018 було закладено підвищення мінімальної зарплати до 3723 грн. Однак і в парламенті і в уряді вже не раз говорили про можливості збільшення цього показника до 4200 грн.

На що впливає

Члени комітету визнають, що є фактори, на які ні вони, ні облікова ставка НБУ вплинути не можуть. До таких, наприклад, належить зростання цін на сирі продукти на внутрішньому ринку.

Зате зростання ключової ставки здатне охолоджувати надмірний ріст сукупного попиту, який може спровокувати занадто м'яка фіскальна політика в передвиборний рік. Посилюючи монетарну політику, на Інститутській готуються до прийдешнього підвищення соцстандартів.

Також зростання ставки повинне загальмувати погіршення інфляційних очікувань населення і бізнесу, та підвищити привабливість гривневих фінансових активів, прибутковість яких виросте.

Що взагалі відбувається

На останньому засіданні монетарного комітету чиновники НБУ назвали 6 факторів, через які потрібно підвищити ключову ставку:

  • Затримка чергового траншу МВФ
  • Значне підвищення соцстандартів, зокрема пенсій та мінімальних зарплат, яке призводить до активізації споживчого попиту
  • Підвищення інфляційних очікувань
  • Зростання вартості нафти на зовнішніх ринках та, відповідно, подорожчання бензину в Україні. Це вплине і на інші товари
  • Подорожчання продуктів з високим рівнем обробки
  • Стрімке зростання курсу євро та валют країн Центрально-Східної Європи до долара, яке призведе до подорожчання імпортних європейських товарів

У майбутньому цей перелік може поповнитися ще двома пунктами:

  • Подальша затримка фінансування від МВФ
  • Зростання соцстандартів, яке не відповідає збільшенню продуктивності праці в економіці

Навіщо потрібен протокол

У розвинених країнах публікація протоколу засідань монетарного комітету — невіддільна частина політики інфляційного таргетування. В Україні таке сталося вперше. Як стверджує регулятор, такий крок має підвищити довіру бізнесу і населення до дій Нацбанку.

У протоколі не вказуватимуть поіменно, хто з членів голосував за яке рішення. Анонімну форму протоколу в відомстві вибрали після того, як вивчили досвід найближчого сусіда — Чехії. За словами Ніколайчука, екс-глава чеського Центробанку вважав публікацію прізвищами результату голосування помилковою. Його думка часто розходилося з думками інших членів комітету, і «журналісти задавали багато незручних питань з цього приводу».

Неготовність суспільства — ще одна причина. Ніколайчук зазначив, що регулятор не хоче відразу «вивалювати» всю інформацію на учасників ринку. Адже через це вони можуть неправильно витлумачити сигнали центробанку. Через цю ж причини НБУ переніс на 2019 рік початок публікації прогнозів по обліковій ставці.

Олекса Рябуха

Коментарі - 4

+
+15
Danconia
Danconia
5 лютого 2018, 16:08
#
Банковая решила подстраховаться если с МВФ не договорятся то увеличивая доходность депозитов в грн они приглашают спекулянтов зайти в наш рынок завести валюту на предвыборный год заработать а там и с МВФ договорятся после выборов.
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
5 лютого 2018, 16:46
#
Члены комитета сошлись на том, что ужесточение монетарной политики не слишком навредит экономике. Довольно скромный рост ВВП действительно частично связан с медленным возобновлением кредитования. Но банки не хотят наращивать объемы финансирования реального сектора совсем не из-за высокой учетной ставки, а из-за низкого уровня защиты прав кредиторов.

Также рост ставки должен затормозить ухудшение инфляционных ожиданий населения и бизнеса, и повысить привлекательность гривневых финансовых активов, доходность которых вырастет.


Блин, ну только нехорошие слова хочется говорить в их адрес.
Ну повысится «привлекательность гривневых финансовых активов,», и «доходность вырастет», но чем вы эту доходность будете КОМПЕНСИРОВАТЬ, если не будете кредитовать реальный сектор и рост ВВП вообще «загнётся»?
Остаётся только повышать операционную стоимость обслуживания, чтобы компенсировать эту мнимую «высокую доходность».
Ростовщики, а не экономисты.
+
0
vlad9486
vlad9486
5 лютого 2018, 17:18
#
Государство легко может брать кредит внутри, а частникам это делать трудно (кредитный рейтинг по гривнах у государства выше чем у чего либо другого в этой стране). В результате долг растет у государства, а у всех остальных падает, или растет очень медленно, это очень плохо, ведь государство производит только рейтинг первых лиц и ничего полезного.

Идея повышения ставки как раз в том что бы утруднить новые долги для всех. Такая себе химиотерапия, которая вредит всему организму, но зато сдерживает рост рака.
+
0
Сергей Скелеторов
Сергей Скелеторов
5 лютого 2018, 19:32
#
Он, конечно же, лучше Гонтаревой. Но, судя по биографии, не намного! Посмотрите: Яков Смолий. Новый рулевой НБУ, миллионер и «мощный старик» — https://skelet-info.org/yakov-smolij-novyj-rulevoj-nbu-millioner-i-moshhnyj-starik-chast-1/
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися