Відповідальність за порушення законодавства про працю — 2018: підстави та розмір

Як зазначено у повідомлені, підставами для накладення штрафів на роботодавців за порушення законодавства про працю є:

1. рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
2. акт про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади;
3. акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Уповноважена особа приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу протягом 10-ти днів із дня складення акта перевірки.

Уповноваженими особами є Голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, що належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.

Окрім адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю, яку несли посадові особи, застосовуються фінансові санкції і до суб’єктів господарювання.

Юридичні та фізичні особи – підприємці (ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у таких випадках:

• абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП – фактичний допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи впродовж повного робочого часу, встановленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — 30-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно правопорушення або 111690 грн;
• абзац 3 частини 2 статті 265 КЗпП — порушення встановлених строків виплати заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством, більш як за 1 місяць, виплата їх не в повному обсязі — 3-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення або 11169 грн;
• абзац 4 частини 2 статті 265 КЗпП — недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника або 37230 грн;
• абзац 5 частини 2 статті 265 КЗпП — недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу» — 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно правопорушення або 37230 грн
• абзац 6 частини 2 статті 265 КЗпП — недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні 3-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення або 11169 грн;
• абзац 7 частини 2 статті КЗпП — вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини — 100-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення або 372300 грн;
• абзац 8 частини 2 статті 265 КЗпП — порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим-сьомим цієї частини розмір мінімальної заробітної плати або 3723 грн.