Підступний кредит: про що не говорять в банках і що потрібно знати українцям

З результатів видно, що 73,6% рекламного продукту про кредити не містить взагалі ніяких даних про ціну цих кредитів, а якщо і є якась інформація, то вона в більшості випадків настільки заплутана, що розібратися в ній звичайній людині неможливо. Майже такі ж проблеми й у письмових буклетах про кредитування: в 68% випадків «таємним клієнтам» вона взагалі не була представлена, а якщо її й надавали, то вона була частковою і не повною. В усній формі кредитні менеджери завжди спілкувалися нормально — в 68% випадків пояснили основні умови. В цей же час, про те що позичальник має право відмовитися від договору повідомили лише в 54% випадків, а про те що чекає на позичальника, якщо він прострочить щомісячний платіж, лише в 35%. На якому рівні знаходяться доходи у потенційного позичальника кредитні менеджери запитували тільки в 41% випадків. Відносно договорів для споживчих кредитів, то вони в більшості випадків входять в юридичне протистояння із законами. І тільки в 15% випадків «таємний покупець» зміг забрати з собою копію договору на видачу кредиту, щоб вдома обдумати все та порівняти всі «плюси» і «мінуси» пропонованого йому кредиту.

«У 33% договорів відсутня загальна сума вартості позики, а в 17% — відсутній платіжний графік, в 54% договорів присутні умови, якими прямо порушуються права позичальника по довгостроковому поверненню кредиту, — підкреслюють фахівці, що проводили дослідження. — Більше 50% мають в собі незрозумілі умови: в нав'язливій формі пропонують додаткові послуги, а ще самі собі дозволяють розкривати банківську таємницю та персональні дані».

В цей же час, 41% опитаних позичальників не мають інформації про те, куди можна поскаржитися якщо сталася конфліктна ситуація з банком, а 78% взагалі відмовляються скаржитися.

Як розповідають співробітники Національного банку України, на даний момент в країні немає комплексного захисту прав споживачів фінансових послуг. Тому Національний банк приділяє велику увагу закону, який удосконалить захист. Зараз він готується для повторного читання у Верховній Раді. Національний банк за цим законом буде мати повноваження на контроль і визначення мінімуму інформації, яка в обов'язковому порядку буде надаватися кожному потенційному клієнту банку для кожного виду послуг.

Проблему зможе врегулювати новий закон, а також омбудсмен

Фінансисти кажуть, що, навіть з огляду на кризу, зацікавленість населення в кредитних продуктах зросла до 5 разів. В цей же час, люди більш уважно стали вивчати інформацію про комісії, штрафи, процентні ставки та іншу інформацію. З 20 червня 2017 року почав діяти закон «Про споживче кредитування». З'явилися такі поняття як посередники по кредитах, паспорт кредиту, з'явився дозвіл на укладення е-договорів, в рекламах кредитних продуктів ввели заборону на використання словосполучень «ставка 0%», «безвідсотковий кредит».

Чи працює цей закон, буде видно після другої хвилі відвідувань «таємними клієнтами», яка вже йде. Після першого дослідження вдалося з'ясувати, що клієнти українських банків все ще дуже вразливі і не захищені при користуванні банківськими кредитами.

Банкіри ж у свою чергу сподіваються, що у вирішенні проблеми може допомогти введення в країні такого явища як інститут фінансового омбудсмена, він би міг допомагати банкам і клієнтам неупереджено розбирати спірні питання в правовому полі, а це — повернуло б довіру клієнтів до фінансової системи. Одночасно з цим, треба максимально підвищувати й фінансову грамотність людей – особи, які хочуть взяти кредит, повинні розуміти, за якими критеріями обирати фінансову установу, на що звертати увагу при підписанні договору на видачу кредиту, як захистити себе, якщо виникне форс-мажорна ситуація.