Чому банки не кредитують

Останнє — одна з головних причин, чому банки не нарощують кредитування, без якого на прискорення зростання економіки можна й не сподіватися. Про це у своїй колонці на Liga.net пише начальник відділу по роботі з інвесторами банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

П'ять факторів, які заважають зростанню економіки

Кажуть, що курчат рахують восени. Банківська система буде підбивати підсумки календарного року у січні. Але вже зараз є на що звернути увагу. Вже зараз чітко видно макроекономічні тренди, які так чи інакше вплинуть на найближчі плани та можливості банківського сектора, перспективи зростання економіки в цілому, а отже, на фінансові можливості наших клієнтів, партнерів та колег. Якщо 2016 рік увійшов в історію як рік посткризової стабілізації, то макроекономічні тренди 2017-го скоріше можна назвати роком закладки базису для подальшого зростання.

Нацбанк покращив прогноз зростання ВВП за підсумками 2017 року з 1,6% до 2,2%. Позитивна динаміка зберігається протягом шести кварталів підряд завдяки ситуації на світових сировинних ринках, зростання внутрішніх інвестицій, збільшення приватного споживання на тлі прискорення зростання реальних зарплат.

За підсумками 9 місяців, галузевими драйверами зростання стали будівництво (23%), роздрібний товарообіг (8,8%), легка промисловість (7,1%) та машинобудування (7,1%). Завдяки агросектору та металургії зростає й експорт (21,4% в річному вимірі), хоча динаміка імпорту все ще вище (27,4%). Зростання продажів в ритейлі, авіаперевезеннях, туризмі, автотрейдингу свідчить про збільшення споживчого попиту.

Розміщення Україною 15-річних єврооблігацій на $3 млрд підтвердило інтерес зовнішніх інвесторів до нашої країни та дозволило перерозподілити частину виплат за борговими зобов'язаннями в 2019-2020 роках на більш пізній період. Міжнародні золотовалютні резерви з початку року зросли на 20%, до максимального рівня з початку 2014 року — $18,6 млрд.

Позитивні тенденції в бізнес-середовищі помітили й оцінили закордонні експерти. Позиція нашої країни в авторитетному рейтингу Doing Business за рік покращилася лише на 4 пункти, до 76-го місця. У рейтингу зручності сплати податків PayingTaxes-2018 PwC та World Bank прогрес України переконливіше: 43-е місце, річний прогрес на 41 позицію.

МВФ серед успіхів країни називає таргетування інфляції, введення плаваючого курсу, реформу банківського і енергетичного секторів. Deloitte відзначає активізацію інтересу зарубіжних інвесторів до українських активів в ІТ, агросекторі, енергетиці, інфраструктурі, нерухомості, фінансовому секторі.

Але поряд з успіхами існують й ризики, без мінімізації яких очікувати подальшого зростання економіки не можна. Зупинюся на тих, які безпосередньо стосуються банківського сектора.

Девальваційні ризики

На стійкість нацвалюти може вплинути погіршення кон'юнктури сировинних товарних ринків та збільшення зовнішніх торгових дисбалансів, високий рівень зовнішніх платежів та низький рівень довіри інвесторів до гривні. Курсові орієнтири закладені в бюджетних показниках: 28,5 грн/$ на кінець 2017 року та 30 грн/$ на кінець 2018-го. Але вразливість гривні до перерахованих факторів та спекулятивним атакам не дає впевненості в їх виконанні.

Посилення інфляційного тиску

Зростання сировинних цін, вартості імпортних товарів та енергоносіїв, підвищення соціальних стандартів, може змусити НБУ до жорсткості монетарної політики. Це призведе до подорожчання кредитних ресурсів. Саме на тлі прискорення інфляції та зростання інфляційних очікувань НБУ підвищив у жовтні облікову ставку з 12,5% до 13,5%, після двох років зниження.

Тіньова економіка

Її нинішній рівень — від 37% ВВП за офіційними даними МЕРТ до 46% за оцінками експертів АССА серйозно перешкоджає не тільки прискоренню економічного зростання, а й активізації банківського кредитування. В результаті кардинально звужується пул платоспроможних клієнтів в малому та середньому бізнесі, а також роздрібному сегменті.

Зниження залежності від міжнародних кредиторів

Цей фактор таїть в собі небезпеку ослаблення стимулів для прискорення структурних реформ, які життєво необхідні банківського сектору: приватизація, запуск ринку землі, податкова та валютна лібералізація, реформування судів.

Проблемні кредити

У жовтні міжнародне рейтингове агентство Moody`s знову назвало рівень проблемних кредитів в Україні найвищою серед країн СНД і Східної Європи. Банківський сектор пережив кризу, консолідувався, відновив ліквідність та готовий кредитувати бізнес й населення під прийнятні, «підйомні» відсотки. Але вантаж «токсичних» кредитів, необхідність формування резервів під них та відсутність ефективних правових важелів впливу на недобросовісних позичальників продовжують впливати на показники капіталізації та прибутковості сектора, як й на вартість кредитування.

Усвідомлюючи високу ймовірність цих ризиків, Нацбанк не очікує істотного прискорення зростання економіки в середньостроковому періоді: прогноз зростання ВВП на 2018 рік зберігається на рівні 3,2%, а на 2019 рік — й зовсім погіршився з 4% до 3,5%.

Очевидно, що в умовах триваючих воєнних дій й не самого сприятливого інвестиційного середовища, які стримують прихід зовнішніх інвесторів, саме банки залишаються основними донорами економіки.

Отже, їх низька кредитна активність банків просто не дозволить економіці наростити темпи зростання вище скромних 3% в рік. До слова, саме ризик слабкої кредитної активності банків у найближчі три роки учасники вересневого консенсус-прогнозу Мінекономіки назвали найсерйознішим внутрішнім ризиком поряд з недостатньо швидким проведення реформ.

Хочеться сподіватися, що законодавці це усвідомлюють й зроблять, нарешті, реальні кроки до створення правових умов для відновлення повноцінного банківського кредитування. Йдеться про ефективні механізми захисту прав кредиторів, розширенні повноважень банків для повернення проблемних активів, побудові такого законодавчого поля, в якому бути недобросовісним позичальником було б рівносильно втраті бізнесу та репутації для компанії й майна для фізособи. Тільки такі заходи допоможуть українським банкам запустити маховик кредитування на повну потужність.