Мінфін - Курси валют України

Встановити
1 листопада 2017, 8:25

Кого кредитують банки

Національний банк постійно звітує про зростання кредитування населення. І це зрозуміло: зарплати українців поступово зростають, як і споживчі апетити. А от кредитування бізнесу стагнує.

Кредит на бізнес. Що відбувається c кредитуванням юросіб.
Фото: аккаунт НБУ на flickr.com

Велика частина нових кредитів юрособам — рефінансування старих боргів, які підприємства погасити не в змозі. Насправді нових кредитів зовсім мало. В основному вони перепадають малому та середньому бізнесу.

Для цього є кілька причин. Експерти говорять й про дороговизну позик, й про відсутність серйозного захисту прав кредиторів. У НБУ стверджують: банки не хочуть видавати позики бізнесу, адже вони не впевнені, чи зможуть повернути хоч щось в разі банкрутства підприємства.

Ситуацію погіршує той факт, що більша частина великого бізнесу належить олігархам, які можуть собі дозволити затягувати судові процеси та впливати на слуг Феміди.

Ще один вагомий аргумент — високий рівень закредитованості бізнесу. Однак, як зазначає член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, велика частина кредитів на балансах підприємств — ні що інше як залишки від схем вивезення капіталу за кордон на дочірніх нерезидентів, а також фіктивні кредити банків, які видавалися ними за інсайдерськими схемами або схемами кредитування асоційованих осіб. «В Україні, навпаки, спостерігається значний дефіцит« хороших »банківських кредитів, які б не просто були в бухгалтерських книгах як продукт якоїсь схеми, а які б допомагали економіці відновлюватися», — констатує аналітик.

Банки, у свою чергу, стверджують, що кредитувати просто нікого. Війна й криза серйозно вдарили по українському бізнесу, і він тільки починає оговтуватися від втрат. На відновлення потрібен час, а зараз ризикувати ніхто не хоче. Велика частина підприємств не справляється навіть з обслуговуванням минулих позик, що вже говорити про нові.

«Мінфін» проаналізував статистику НБУ і подивився, підприємства яких галузей набрали більше всього боргів.  І хто з них гірше за всіх платить за кредитами. 

Кому дають кредити

Всього в своїй статистиці Нацбанк виділяє 17 видів економічних видів діяльності (галузей). Станом на кінець вересня обсяг виданих їм кредитів склав 796 млрд грн. Велика частина цих коштів пішла підприємствам всього 4 галузей:

  • оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів;
  • переробна промисловість;
  • операції з нерухомим майном;
  • сільське, лісове та рибне господарства;

На ці галузі припадає 593 млрд грн позик.

Цього року, я к і раніше, кредитори не були дуже щедрими до бізнесу. На кінець вересня кредитний портфель юросіб зменшився на 1,49% або 12 млрд грн в порівнянні з початком року. Але і це не так погано, якщо згадати, що за 9 місяців 2016 року «мінус» був в 4 рази більшим — 49 млрд грн.

Скорочення було зафіксовано в 10 галузях. Найбільше позики скоротилися в переробній промисловості, операціях з нерухомим майном, а також у видобувній промисловості та розробці кар'єрів. Одна з головних причин цього — російські банки.

«Відновлення кредитування в корпоративному секторі – набагато більш мляве, ніж в секторі споживчих кредитів. Якщо в окремих банків спостерігалось збільшення обсягів кредитів юридичним особам (банки із західним капіталом та окремі локальні банки), то в інших банках — зниження об’єму портфелю. В першу чергу це обумовлено продажем частини портфелю банками з російським капіталом», — пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Цей «мінус» трохи перекрило зростання в інших 7 галузях. Найбільше за 2017 рік зросли обсяги кредитування підприємств у сфері постачання електроенергії, сільському господарстві та в професійній, науковій і технічній діяльності.

Скорочення кредитів в розрізі економічних галузей*

Галузь Кредити на кінець вересня 2017 року, млрд грн Кредити на кінець січня 2017 року, млрд грн Зміна за 9 місяців, млрд грн Зміна за 9 місяців,%
Переробна промисловість 191,814 203,623 11,809 5,80%
Операції з нерухомим майном 74,329 81,061 6,732 8,30%
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 7,594 13,681 6,087 44,49%
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 35,254 37,735 2,481 6,57%
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 8,928 10,692 1,764 16,50%
Будівництво 43,902 45,52 1,618 3,55%
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 266,885 267,554 0,669 0,25%
Тимчасове розміщування й організація харчування 2,134 2,384 0,25 10,49%
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 2,329 2,385 0,056 2,35%
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 0,965 0,972 0,007 0,72%

*галузі розташовані за розміром скорочення залишків на кредитних рахунках в абсолютних цифрах

Зростання кредитів в розрізі економічних галузей *

Галузь Кредити на кінець вересня 2017 року, млрд грн Кредити на кінець січня 2017 року, млрд грн Зміна за 9 місяців, млрд грн Зміна за 9 місяців,%
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 47,574 40,428 7,146 17,68%
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 60,338 54,111 6,227 11,51%
Професійна, наукова та технічна діяльність 45,702 40,198 5,504 13,69%
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 0,977 0,521 0,456 87,52%
Інформація та телекомунікації 7,376 7,327 0,049 0,67%
Надання інших видів послуг 0,402 0,393 0,009 2,29%
Освіта 0,012 0,01 0,002 20,00%

*галузі розташовані за розміром зростання залишків на кредитних рахунках в абсолютних цифрах

Одвічні проблеми

Проблему скорочення кредитування економіки посилюють прострочені позики. Більш того, прострочення зростає загрозливими темпами. Так, на кінець вересня підприємства сумарно прострочили кредити на 300 млрд грн. Це 37% від загальної кількості.

За 2017 рік ситуація кардинально погіршилась. Так, тільки за 9 місяців цього року прострочених кредитів стало більше на 59% або 111 млрд грн. Цю ситуацію забезпечила, по суті, одна галузь — оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспорту і мотоциклів.

Тут виявився проблемним кожен другий кредит. На кінець вересня 2017 року підприємства цієї галузі прострочили позик на 145 млрд грн. Це на 106 млрд або 276% більше, ніж в кінці січня 2017 року. Експерти вважають, що головний винуватець цього — ПриватБанк.

«Це все ефект Приватбанку, точніше його, так званого, трансформованого портфелю. Рік тому, значна частина портфелю (більше 100 млрд грн) була переоформлена на нових позичальників, які формально відносяться до сфери торгівлі. Це чітко прослідковується по статистиці кредитів цієї галузі у Дніпропетровській області (головний офіс Привату). В 2017 році ці кредити стали простроченими тому, що банк відобразив їх у своїй звітності. З огляду на гігантські розміри банку, ці операції мали суттєвий вплив на загальну статистику по банківському сектору», — стверждує Демків.

Зате підприємства переробної промисловості неабияк поліпшили платіжну дисципліну. Так, в порівнянні з кінцем січня 2017 року обсяг прострочених платежів тут зменшився на 8 млрд грн або 9,15% на кінець минулого місяця. Незважаючи на це, проблема залишається загрозливою, адже в цій галузі більше 40% позик — прострочені.

Зростання прострочених кредитів в розрізі економічних галузей*

Галузь Прострочка на кінець вересня 2017 року, млрд грн Співвідношення прострочених кредитів до загальної кількості,% Зміна за 9 місяців, млрд грн Зміна за 9 місяців,%
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 145,266 54,43% 106,716 276,82%
Будівництво 18,83 42,89% 8,523 82,69%
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 4,803 53,80% 3,971 477,28%
Операції з нерухомим майном 18,373 24,72% 2,459 15,45%
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 10,618 30,12% 1,476 16,15%
Професійна, наукова та технічна діяльність 4,016 8,79% 0,83 26,05%
Тимчасове розміщування й організація харчування 0,735 34,44% 0,169 29,86%
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 1,596 68,53% 0,09 5,98%
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 0,044 4,50% 0,015 51,72%
Надання інших видів послуг 0,046 11,44% 0,001 2,22%

*галузі розташовані за показником зростання прострочених кредитів в абсолютних цифрах від більшого до меншого

Скорочення прострочених кредитів в розрізі економічних галузей*

Галузь Прострочка на кінець вересня 2017 року, млрд грн Співвідношення прострочених кредитів до загальної кількості,% Зміна за 9 місяців, млрд грн Зміна за 9 місяців,%
Переробна промисловість 84,243 43,92% 8,482 9,15%
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 3,3 5,47% 1,921 36,79%
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 2,754 5,79% 1,176 29,92%
Інформація та телекомунікації 0,388 5,26% 0,789 67,03%
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 5,121 67,43% 0,189 3,56%
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 0,213 22,07% 0,05 19,01%
Освіта 0,001 8,33% 0,001 50,00%

*галузі розташовані за показником скорочення прострочених платежів в абсолютних цифрах від більшого до меншого

Гроші є

Підприємства не тільки беруть кредити, але й активно вкладають гроші на банківські рахунки. Якщо кредитування скорочується, то за депозитами однозначне зростання.

Так, на кінець вересня цього року депозитний портфель юросіб досягав 321 млрд грн. Це на 22 млрд грн або 7,4% більше, ніж на початку року. 

За 9 місяців 2017 року найбільше зростання показали депозити підприємств, що працюють в сфері професійної, наукової і технічної діяльності. Їх вклади збільшилися на 13 млрд грн, або 23%.

Закривали депозити найактивніше підприємства, що працюють в сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспорту та мотоциклів. На кінець вересня 2017 року їхнї депозити зменшилися на 5,5 млрд грн або 7,81% в порівнянні з кінцем січня.

Депозити в розрізі економічних галузей*

Галузь Депозити на кінець вересня 2017 року, млрд грн Депозити на кінець січня 2017 року, млрд грн Зміна, млрд грн Зміна,%
Професійна, наукова та технічна діяльність 70,111 56,677 13,434 23,70%
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 24,344 19,697 4,647 23,59%
Переробна промисловість 59,702 55,899 3,803 6,80%
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 16,04 14,289 1,751 12,25%
Операції з нерухомим майном 8,537 6,953 1,584 22,78%
Інформація та телекомунікації 16,294 14,904 1,39 9,33%
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 30,193 29,439 0,754 2,56%
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 3,907 3,377 0,53 15,69%
Тимчасове розміщування й організація харчування 1,804 1,458 0,346 23,73%
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 1,164 0,943 0,221 23,44%
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 0,855 0,651 0,204 31,34%
Освіта 1,011 0,854 0,157 18,38%
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 0,856 0,739 0,117 15,83%
Надання інших видів послуг 0,906 0,881 0,025 2,84%
Будівництво 9,79 10,28 0,49 4,77%
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 11,234 11,947 0,713 5,97%
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 65,18 70,702 5,522 7,81%

*галузі розташовані за розміром зростання залишків на депозитних рахунках в абсолютних цифрах

Олекса Рябуха

Коментарі - 2

+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
1 листопада 2017, 10:14
#
Ситуация по кредитованию реально не выглядит однозначно, действительно много предприятий за кредитованы, другие наоборот в долгах и хотят перекредитоваться, если они не в жесткой «опе» — им это удается. Второй момент — не все могут показать свои результаты работы — теже застройщики многие по бумагам убыточны, они занижают стоимость квартир при сделках, и если анализировать их бизнес получается — что они в минус работают, хотя бизнес их идет и идет у многих очень хорошо.
Депозиты складируются на счетах в банках, из-за того что нет рынка для развития, рынок для развития — это только Запад и Азия, но не как не внутренний. Как итог накопления на счетах растут.

По розничному кредитованию — также есть небольшой рост, но как правильно сказано много тех кто перекредитовуется, и таких сейчас немало. Второй момент почему мы не видим роста кредитования банков — за 3 года сильно много появилось фин.компаний, ломбардов, частных инветоров и т.д., из-за ситуации в Украине — в этот период все больше и больше людей туда обращалось, сейчас поток застыл на одном уровне. Это в свою очередь отобрало немалый кусок у банков в основном розницы, есть малая часть частных инветором готовых давать деньги под строительство, под залог недвижимости — юр.лицам, в т.ч. под залог того же «зерна», что очень ликвидно, если оно находится на элеваторе.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
1 листопада 2017, 10:16
#
На самом деле хоть и пишут что подняли пенсии и ЗП, что у учетом роста цен на продукты, бензин и т.д., остается мало у большинства людей после оплаты комунальных услуг, у части после оплат с учетом ребенка или двух сразу — банки не дают так как считают что не сможет погашать кредит, у остальных — непоказывают доходы и еще и берут субсидию — то таким как раз дорога в большинстве своем в ломбанды и фин.компании.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися