Чи можна довіряти рейтингам

Чи варто довіряти таким результатам? І наскільки міжнародні рейтинги та індекси об'єктивні і своєчасні?

Відповідь на ці питання у своїй колонці на УП дає Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ. «Мінфін» скоротив.

У МВФ також ведеться дискусія про те, наскільки можна довіряти зовнішнім рейтингам і використовувати їх як додаткові індикатори в аналізі різних країн. Дискусія ця ще не закінчена. Але особисто я на Раді директорів МВФ висловлювався про важливість аналізу таких рейтингів. Як мінімум, виходячи з наступних п'яти причин.

І. Жодна методика оцінки країн не може бути на 100% досконалою. Але використання однієї і тієї ж методики для 100-180 країн дозволяє нівелювати потенційні похибки.

Багато хто вказує, що питання при складанні рейтингів задаються некоректно. Якщо це так, то відповіді на такі ж «неправильні» питання дають респонденти ще в сотні країн. Так, обробка рейтингів по всіх країнах призводить до значної затримки в їх публікації, часто більш ніж на рік. Але така ж ситуація буде з усіма країнами одночасно.

Єдина методика рейтингів гарантує, що при порівнянні України, Польщі та Уганди порівнюються яблука з яблуками, а банани — з бананами.

ІІ. Будь-який рейтинг, складений зовнішніми оцінювачами, завжди буде об'єктивніше, ніж передвиборчі гасла політиків або переможні звіти уряду. Більшість рейтингів складаються всесвітньо визнаними організаціями, часто протягом багатьох років. Саме тому, що рейтингам можна довіряти, такі організації та їхні рейтинги стають всесвітньо визнаними — ніяк не навпаки.

ІІІ. Існуючі індекси — різноманітні. Якісь із них комплексні, інші спеціалізовані; одні робляться регулярно, інші разово. Але що більш важливо: різноманіття рейтингів забезпечує оцінку різних аспектів діяльності країни. Країни можна порівнювати за рівнем багатства, розвитку освіти, якості медицини, прозорості державних органів — різноманіття рейтингів дозволяє подивитися на країну з різних боків.

ІV. Індекси і рейтинги цікаві в динаміці. В принципі, те, що ми в якомусь рейтингу займаємо 78 або 130 місце, не має ніякого значення. Статика не цікава для аналізу. Набагато важливіше спостерігати динаміку. І бажано — в горизонті як мінімум п'яти років.

Ось тут ми можемо побачити, рухаємося ми в правильному напрямку або тупцюємо на місці.

V. Індекси і рейтинги цікаві в порівнянні. Не так цікаво, що в якомусь рейтингу ми займаємо місце в кінці або середині списку країн. Більш важливо, як в цьому ж рейтингу відчувають себе наші сусіди і основні торговельні партнери.

Світ — глобальний. Міжнародні фінанси — глобальні.

Ми повинні дивитися на наших сусідів — Польщу, Румунію, Туреччину, Прибалтику, країни СНД, Північної Африки і Східної Європи. На ті країни, з якими ми конкуруємо за глобальні ресурси — фінансові і людські.

І якщо ми ростемо на 2 пункти, а всі наші конкуренти — на 10, то наше зростання ні про що, і глобально ми програємо. А, отже, треба напружитися.

Чи є рейтинги єдиним вимірником ситуації в країні?

Звичайно, ні. Але в країні, де уряд має стратегію і програму розвитку, індекси можуть стати важливим інструментом підвищення ефективності. А крім того — хорошим способом об'єктивно оцінити роботу урядів і порівняти її результати з іншими країнами.