Як ми ще не кидали інвесторів

Ринки продовжують тримати удар. За короткий проміжок часу інвестори і спекулянти отримали нові порції геополітичних ризиків, переварили вибори в Німеччині, а також проковтнули зростання ставок в США після більш агресивних заяв глави ФРС. А ринок продовжував оновлювати історичні максимуми. У п'ятницю з ранку індекс S & P500 відкриє на рівні в 2510 пунктів. І це ще акції не враховують потенціал податкової реформи Трампа, яка, нарешті, стає більш ймовірною.

Підвищення ставок дуже добре відбивається на курсах валют, де долар відвоював відразу кілька центів у євро, і пара торгується зараз поблизу 1,18. А на вихідних нас всіх чекає ряд цікавих історій, із загостренням сепаратизму після референдумів в Курдистані і Каталонії. І якщо ініціатива курдів з відповіддю турків вже встигла підняти ціни на нафту, то готелі Барселони ще вірять в адекватність європейців і не закидають туристів знижками. Ну і звичайно не можна забувати про Північну Корею, яка любить залишатися в центрі уваги і як маленька дитина починає верещати, якщо відчуває, що про неї забули.

Хвилі по воді від зростання ставок в США докочуються штормом до ринків, що розвиваються. Це хвилюючий дзвіночок. І одночасно демонстрація того, як вчасно український Мінфін вийшов на ринок єврооблігацій. На даний момент новий випуск, 15-річна Україна, торгується нижче номіналу (тобто прибутковість вище за прибутковість розміщення), так само як нижче номіналу торгується і зовсім недавній сюрприз від Таджикистану. І це ще частина інвесторів продовжує вірити в швидкий прихід МВФ. Мовляв, варто проголосувати пенсійну реформу, і ми отримаємо новий транш. А може навіть і два, як обіцяли їм на роуд-шоу. Відразу. Важко розуміти українську реальність, живучи в Лондоні або Бостоні.

До пенсійної реформи український парламент не добрався, так і не придумавши, як боротися зі спамом. Але навіть проголосувавши пенсійну реформу, ніхто не отримає гарантію, що МВФ дасть транш. Тому що більше нічого українська влада робити не збираються, отримавши доступ до зовнішніх ринків. Як люди на дієті, які дорвалися до солодкого. До чого це призводить всім добре відомо.

Перші сигнали про те, що не все так солодко, надходять з валютного ринку. Нічого страшного там поки не сталося, гривня все ще в коридорі своїх переміщень цього року, але падіння йде зі швидкістю по 10 копійок в день при опорі НБУ і без видимих ​​причин. Ось такий нині хиткий український позитив. І це ще при шикарних зовнішніх ринках, високих руді і металі, а також відсутності зовнішнього фінансового тиску. Гасити поки що нічого не потрібно. І на порозі не 2019 рік. Але люди з владних кабінетів уже готові кричати, що реформи МВФ нам не потрібні.

Ще з однією умовою МВФ, в черговий раз нездійсненною для України, зіткнувся український фондовий ринок. Вірніше, він зіткнувся з явним небажанням ці умови виконувати. Центренерго, один із стовпів зубожілого українського ринку акцій, вирішив провести збори акціонерів, винісши туди питання про перетворення з відкритого акціонерного товариства на приватне. А акції таких компаній на біржі вже не торгуються. Що позбавило б український ринок акцій блакитної фішки, та й було б вкрай нерозумно, якщо ви дійсно плануєте приватизацію. У звичайній ситуації акції компанії були б відразу викуплені у мажоритарних інвесторів після такого рішення. І їм, в тому числі і великому числу іноземних гравців, було б прикро, але не так боляче. Але мова йде про Центренерго, що залишається, незважаючи на сотні мільйонів прибутку, під процедурою банкрутства (це все вітчизняна школа менеджменту), а значить, і викуповувати ніхто не буде. І це вже фірмовий гоп-стоп. Поки гравці пишуть листи, але вони більше нагадують голос волаючого в пустелі. Але індекс при цьому зростає, що показує загадкову душу українського фондового ринку. А може, просто продаючи Центренерго, люди купують інші папери. Так чи інакше, індекс УБ відкрився в п'ятницю на позначці в 1174 пунктів. Максимум за три роки, між іншим.