Податкові накладні. ДФС має мотивувати свою відмову

За даними ДФС України, з початку роботи системи моніторингу податкових накладних (з 03 липня по 01 серпня 2017 року), зареєстровано 19,6 млн. податкових накладних на суму ПДВ майже 105 млрд гривень.

Кожна накладна повинна бути перевірена відповідним відділом ДФС України на предмет наявності ризиків, достатніх для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Погодьтеся, це досить великий обсяг роботи. Безумовно, якщо її виконувати належним чином.

ДФС розробила певний перелік критеріїв, наявність/відсутність яких ставить під сумнів легітимність реєстрації накладної.

Зокрема, відсутність дозволів/ліцензій на здійснення того чи іншого виду діяльності відразу відносить зареєстровану податкову накладну до категорії нелегітимних. А ось якщо платник податків сплачує інші податки, при цьому сума таких відрахувань перевищує 5 мільйонів гривень — накладна теоретично буде вважатися законною.

Якщо ж, все-таки, сталося так, що ДФС зупинено реєстрацію податкової накладної, платник податків зобов'язаний самостійно доказувати легітимність угоди. Для цього він повинен подати до ДФС договір, листування з контрагентом, первинні, розрахункові документи, банківські виписки і т.д.

При цьому, згідно з нововведеннями, які пропонує ввести Кабінет Міністрів України в своєму законопроекті, у ДФС буде всього 5 днів, які обчислюються з дня отримання документів від платника податків, для прийняття рішення про відмову або ж реєстрацію податкової накладної.

Норма, яку мають намір внести до Податкового кодексу України, містить два положення:

податкова накладна автоматично реєструється, якщо рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної не прийнято;

і / або

рішення про відмову не направлено платникові податків протягом 5 днів.

По суті, на сьогоднішній день заперечення податкової (типова форма затверджена ДФС) проти реєстрації податкових накладних нічим не обґрунтовуються, а містять формальні фрази з загальними фразами «надані договори укладені з порушенням чинного законодавства», «наданих документів недостатньо для реєстрації податкової накладної» і т.д.

Податкове законодавство не зобов'язує ДФС обґрунтовувати причину відмови, тому з моєї точки зору 5 днів для заповнення вже затвердженої форми на один аркуш цілком достатньо. Платник податків же, після отримання такої відмови, може протягом 10 днів в адміністративному порядку оскаржити таке рішення вищестоящій комісії з обґрунтуванням своєї правоти, враховуючи, що до ДФС були подані всі необхідні документи.

Тому, було б не погано, якби і податковий орган мотивував свою відмову конкретними доказами по кожному випадку окремо. Це б також дало платнику податків можливість більш розгорнуто спростовувати висновки комісії ДФС при адміністративному оскарженні її дій.

Окрім того, з огляду на якість роботи органів ДФС, абсолютно обґрунтованими є побоювання, що комісія буде давати формальні відмови для того, щоб не відбулося автоматичної реєстрації податкової накладної. У разі, наприклад, якщо комісія «не встигла» вивчити документи, а термін розгляду добігає кінця або з інших причин.

Третя, дуже важлива особливість — в вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, є наступна норма:

Письмові пояснення та копії документів, зазначені в Переліку, платник податків надає в ГФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» і нормативного правового акта про порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.

Це означає, що всі документи, в т.ч. господарські договори, укладені сторонами засобами електронного зв'язку приймаються до уваги ДФС тільки при наявності електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП). Можна, звичайно, доводити в суді свою правоту щодо юридичної сили документів без ЕЦП, але на сьогоднішній день єдиної судової практики з цього приводу немає і для того щоб себе перестрахувати, краще обзавестися ЕЦП.

І останнє, для більшої об’єктивності можна було б внести в Податковий кодекс України норму, що дозволяє платнику податків брати участь представнику суб’єкта господарювання в засіданні комісії щодо оскарження дій з відмови в реєстрації податкової накладної, як це передбачено для оскарження податкових повідомлень-рішень.