Податкова затіяла нову реформу

" Ніхто так серйозно не сприйняв цей документ , якщо президент не анонсував майбутню реформу , зокрема , публічно не підтримав одну з найбільш ризикованих його ідей  — запровадження податку з обороту" ,  — розповів депутат від Партії регіонів , адвокат Ріната Ахметова Юрій Воропаєв.

Податок з обігу як головний елемент майбутньої податкової реформи намагалися запровадити багато урядів. Ідею мусували, обробляли, проте згодом відкладали «на потім» через неможливість запропонувати правильний механізм адміністрування цього податку в українських умовах.

У світовій практиці податок з обороту запроваджувався владою як заміна складного в адмініструванні, а головне — у відшкодуванні податку на додану вартість (ПДВ).

Новий податок сплачуватимуть покупці, купуючи будь-який товар чи послугу, і це, на думку ініціаторів ідеї, спростить систему оподаткування для бізнесу. У запропонованому законопроекті автори ідеї пропонують зберегти ПДВ, який діятиме на пару із податком із обороту. А саме: пропонують знизити 20% ставку ПДВ до 7−12% — ставка знижуватиметься поступово, а податок з обороту ввести як компенсатор на рівні 2−2,5%.

Новий податок сплачуватимуть покупці, купуючи будь-який товар чи послугу, і це, на думку ініціаторів ідеї, спростить систему оподаткування для бізнесу. При цьому саме зрозуміло не до кінця.

На думку експертів Європейської бізнес-асоціації, запровадження податку з обороту у представленому варіанті суперечить головній меті реформи: усунення диспропорцій в економіці та створення умов для розвитку вітчизняного виробництва.

А запропоновані зміни спричинять низку негативних наслідків.

По-перше, запровадження такої формули оподаткування — новий податок плюс колишній ПДВ із зменшеною ставкою — стимулюватиме розвиток секторів із коротким ланцюжком виробництва, а саме сировинних товарів.

Це, у свою чергу, стимулюватиме подальший розвиток сировинних секторів і зробить економіку країни ще більш залежною від зовнішньої кон'юнктури.

При цьому, як наголошують у ЄБА, для деяких секторів з високим оборотом та низькою нормою прибутку запропоновані зміни можуть стати суттєвим навантаженням, яке зробить їхній бізнес збитковим.

Яскравий секторальний приклад — торгівля, яка в структурі українського ВВП займає істотну частину.

Дія диференційованих ставок ПДВ може призвести до збільшення зовнішньо-торговельного дефіциту та протидіяти імпортозаміщенню. За попередніми підрахунками ЄБА, запровадження податку з обороту з одночасним зниженням ставки ПДВ до 7% за незмінних цін на продукти харчового виробництва робить роздрібну торгівлю невигідною.

«Прибутковість секторів торгівлі, які знаходяться наприкінці виробничо-розподільчого ланцюжка, сьогодні дуже мала. Проте запропоновані зміни роблять цей бізнес збитковим через збільшення податкового навантаження майже втричі», — запевняють у ЄБА.

Не підтримує запропоновану концепцію реформи та екс-міністр економіки, депутат від БЮТ Сергій Терьохін. За його прогнозами, ініціатива фіскалів, якщо її буде реалізовано, збільшить фіскальний тиск на споживача.

«Податок з обороту збирається на певному етапі продажу продукції. Ось виготовили руду і під час продажу потрібно заплатити цей податок. З руди роблять метал, а отже, при продажу металу знову необхідно сплатити податок. Платником податків щоразу є споживачі, є — ми» , — каже Терьохін.

На думку президента Союзу податкових консультантів України Леоніда Рубаненка, запропонована Міністерством фінансів формула податку з обороту стимулюватиме імпорт, за будь-яких інших умов буде дешевшою, ніж такі точно товари, вироблені вітчизняними виробниками.

Почасти цей вплив можна компенсувати вищою ставкою ПДВ на імпортні товари, що навряд чи сподобається СОТ. Таким чином, за прогнозами Рубаненка, дія диференційованих ставок ПДВ може призвести до збільшення зовнішньо-торговельного дефіциту та протидіяти імпортозаміщенню.

На думку члена ради Спілки аудиторів України та громадських рад при Державній податковій службі та Міністерстві фінансів України Тетяни Зацерковної, перш ніж запроваджувати новий податок уряду слід скасувати ПДВ чи податок на прибуток.

«Адже діючий прибуток і податок з обороту мають однаковий предмет оподаткування, а навіщо платити двічі?» — каже Зацерковна, наголошуючи, що одночасне стягнення ПДВ та податку з обороту не покращить позиції України у світових рейтингах ведення бізнесу.

За кількістю податків Україна у рейтингу Світового банку Doing Business протягом 2011−2012 років посідає 181 місце зі 183 країн. Зацерковна також нагадує, що більшість країн світу — не лише країни ЄС, а й такі країни, як Білорусь та Китай, відмовилися від стягнення цього податку.

«З інших, не менш ризикованих ініціатив цього законопроекту, на які варто звернути увагу — ідея впровадити тривідсотковий внесок до Пенсійного фонду від купівлі валюти щодо операції імпорту», — каже Воропаєв.

В Україні подібний внесок із операцій імпорту вже існував як тимчасовий інструмент додаткового фінансування своєчасних пенсійних виплат. Збір скасували у рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом — фонд фактично змусив уряд ліквідувати цей внесок.

За кількістю податків Україна у рейтингу Світового банку Doing Business протягом 2011−2012 років посідає 181 місце зі 183 країн. На думку експертів, опитаних, впровадження додаткового навантаження на купівлю валюти за операціями імпорту може призвести до зростання вартості кожної такої операції, а в результаті негативно вплинути на потоки компаній та призвести до зростання виробничих витрат.

Зрештою, ця ініціатива призведе до зростання цін на товари для кінцевого споживача на українському ринку.

Якщо законопроект підтримає Кабінет міністрів, цей документ буде винесений до парламенту на першу осінню сесію, щоб за нього проголосували та встигли запровадити у проекті держбюджету-2013. А новації можуть набути чинності вже з початку наступного року.