Стів Балмер: найбагатший найманий працівник світу зі статками $127 млрд

Наприкінці жовтня Bloomberg, який відстежує статки найбагатших людей в реальному часі, повідомив про суттєві зміни в рейтингу. На п’яте місце, несподівано для багатьох, вийшов Стів Балмер. Колишній підлеглий Біла Гейтса у Microsoft, за підрахунками аналітиків, володіє активами приблизно в $127 млрд, що лише на $3 млрд менше, ніж у легендарного засновника Microsoft.

Позаду Балмер залишив засновника Facebook Марка Цукерберга, засновників Google Ларі Пейджа та Сергія Бріна, і засновника Berkshire Hathaway Воррена Баффета.

Балмер виглядає зайвим у першій десятці найбагатших людей планети. Всі, крім нього, самостійно створювали компанії, які принесли їм багатство. Натомість, Стів всю свою кар'єру збудував, як найманий працівник.

Одним із найбагатших людей світу Балмер став завдяки поєднанню трьох факторів.

Перший фактор: трохи удачі

Стів Балмер походить із родини євреїв-мігрантів. Його батько переїхав до США зі Швейцарії у 40-х роках. А дід за материнською лінією втік із російської імперії під час Першої світової війни.

Родина Стіва не бідувала. Батько працював бухгалтером у автомобільній корпорації Ford, завдяки чому міг забезпечити сину гарну освіту — навчався він у приватній школі. Ще з 8 років Балмера-молодшого цілеспрямовано готували до вступу в Гарвард.

Мрія батьків здійснилася, і вищу освіту Стів здобув саме у Гарварді, вивчаючи математику та економіку. Але «чистим» технарем він не був, у студентські роки працював у місцевій газеті та писав для літературного журналу. Після навчання намагався навіть зробити кар'єру голівудського сценариста, але на цій ниві успіху не досяг.

Тому майбутньому мільярдеру довелося піти у приземленішу сферу: у Procter&Gamble він займався продажем сумішей для кексів, а згодом вступив до Вищої школи бізнесу Стенфордського університету.

Основним здобутком Балмера у Гарварді стало те, що там він познайомився з Білом Гейтсом — вони жили на одному поверсі гуртожитку. На відміну від Стіва, Гейтс не отримав вищу освіту — його відрахували з другого курсу. Замість сидіти за партою, він зі своїм другом Полом Алленом почав розробляти програмне забезпечення.

Під час літніх канікул у Стенфорді Балмер навідав свого друга в Сіетлі, де вже базувалася його компанія Microsoft. Стів сподівався отримати роботу на декілька місяців, але Гейтс переконав його влаштуватися на повну ставку.

За різними джерелами, Балмер став чи то 30-м, чи 24-м працівником молодої технологічної компанії. В будь-якому разі — одним із перших. Стів не був програмістом, але вмів розпізнати технічний талант, тому спершу виконував обов'язки рекрутера. Невдовзі його повноваження суттєво розширилися: доки «технарі» Гейтс та Аллен займались програмним забезпеченням, Балмер взяв на себе всю організаційну роботу.

«Ботанік» Гейтс і кремезний Балмер легко знайшли спільну мову.

У 1981 році партнери переглянули свої частки в компанії: Гейтс отримав 53% акцій, Аллен — 35%, а Балмеру дістались 8%.

Гейтс та Балмер довгий час близько товаришували. Стів був навіть шафером на весіллі засновника Microsoft.

Розповідаючи про фактори, які дозволили йому досягти успіху, Балмер називає не лише математичні здібності, працьовитість та старанність.

«Тобі має пощастити. Я ненавиджу, коли люди кажуть: „О, я працював найбільше, і я найрозумніший“. Насправді, вам потрібно трохи удачі», — зазначає він, натякаючи що і в його кар'єрі було місце збігу обставин.

Другий фактор: беззастережна віра в Microsoft

Ніхто з трійки так не вірив у Microsoft, як Балмер. Аллен залишив компанію і почав позбавлятись своїх акцій ще у 80-х роках. Отримані гроші він вдало інвестував і завдяки цьому потрапив до сотні найбагатших людей світу.

Гейтс поетапно розпродував свою частку в компанії та перевкладав гроші в різноманітні активи. В результаті, в його капіталі розміром в $131 млрд Microsoft займає незначну долю: йому належить лише 0,5% акцій техногіганта. Натомість, Гейтс має значну частку у компанії з переробки відходів Republic Services, виробника сільгосптехніки Deere & Co, мережі готелів Four Seasons і багатьох інших бізнесах.

Якби Гейтс зберіг за собою хоча б 10% Microsoft, його статки зараз оцінювалися б у $280 млрд, що зробило б його найбагатшою людиною світу зі значним відривом від Маска.

Балмер спокусився на гроші лише у 2003 році, продавши половину своїх акцій трохи менше як за мільярд доларів. Решту своїх акцій він зберіг, а також потроху отримував опціони на керівних посадах. Зараз у нього майже 4,5% акцій Microsoft, більшу частку мають лише інвестиційні холдинги Vanguard та BlackRock.

Всю свою трудову кар'єру Балмер будував у Microsoft. Хоча керівником компанії довгий час був Гейтс, але він розділяв зі Стівом низку ключових обов'язків. Зі сторони це було схоже на якийсь симбіоз розумів, як говорили в компанії, вони ніби думали одночасно, а сторонні не могли зрозуміти їхні діалоги.

Наприкінці 90-х років Microsoft досягла вершини своєї могутності, ставши найдорожчою компанією світу, а Гейтс був найбагатшою людиною світу. Однак, компанія стикалася з все більшим тиском із боку уряду США, через звинувачення у порушенні антимонопольного законодавства, та атаками конкурентів.

Як розповідає американський журналіст Марк Лейбович, Гейтс був на межі нервового виснаження, він сильно схуд, його дратувала відсутність творчої роботи і необхідність замість цього управляти величезною корпорацією.

«Тому на початку 2000 року найбагатша людина світу зробила собі подарунок. Він повернувся до статусу „ботаніка“, залишивши посаду генерального директора Microsoft, і прийнявши звання головного архітектора програмного забезпечення», — писав про той період Лейбович.

На місце генерального директора і фактично керівника компанії Гейтс запропонував саме Балмера. «Дякувати Богу, він готовий зробити це для мене», — говорив про це рішення засновник Microsoft.

Балмер взявся з ентузіазмом вирішувати купу проблем, які стояли перед компанією. Насамперед, він погодився піти на цілу низку поступок для врегулювання антимонопольних претензій.

Певний час Гейтс залишався № 2 у компанії, але з 2006 року залишив і керівництво розробками. Після цього Балмер став одноосібним керівником Microsoft.

Період керівництва Балмера тривав до 2014 року. Цей період є неоднозначним для компанії. З одного боку, Стів зберіг і примножив здобутки Гейтса: дохід корпорації зріс майже втричі, а прибуток подвоївся. За 14 років конкуренти так і не змогли зашкодити домінуванню флагманських продуктів: Windows та Office. Також саме за правління Балмера у компанії з'явився надважливий ігровий підрозділ Xbox, вона придбала Skype, посилила свої позиції у корпоративних продуктах.

Балмер завжди мав вибуховий характер. Через частий крик йому навіть робили операцію на голосових зв'язках.

Та інвестори, схоже, все менше вірили в Microsoft. Коли Балмер очолив її, акції компанії коштували дорожче, ніж за підсумками його керівництва. Частково це можна пояснити кризою доткомів, які обвалили весь технологічний сектор. Та Apple відновилась до показників початку нульових вже за 4 роки, Amazon — за 7, навіть неповороткому IBM вистачило 10 років, а ось Microsoft і 14 років виявилось замало.

З кожним роком втома від діяльності Балмера зростала як всередині компанії, так і у зовнішніх оглядачів. У 2012 році Forbes опублікував колонку під назвою «П'ять генеральних директорів, яких уже мали звільнити» — Стів не просто увійшов до цього списку, а й очолив його. «Без сумніву, пан Балмер — найгірший генеральний директор великої публічної американської компанії сьогодні», — писало видання. Увійшов Балмер і до переліку найгірших керівників, який у 2013 році склало BBC.

Читайте також: Девід Бекхем: мільйони доларів на хоббі, вино та збитковий модний бізнес

Передусім, Балмеру закидали, що він проспав революцію мобільних пристроїв. Із появою iPhone та Android ринок ПК почав згортатися, а системи Microsoft для смартфонів відставали від конкурентів. Балмер намагався врятувати ситуацію астрономічними фінансовими вливаннями, найгучнішим із яких було придбання Nokia. Але врятувати ситуацію це не допомогло: Microsoft могла, в кращому випадку, повторити долю Intel, а в гіршому — Kodak.

Незважаючи на те, що компанія поволі йшла на дно, Балмер продовжував вірити чи-то в неї, чи-то в свій управлінський талант і слабкість конкурентів. Стів публічно заявляв, що iPhone провалиться і ніхто дорогі телефони не купуватиме. А Android він пророкував загибель через надмірну складність, мовляв, аби ним користуватись, варто бути «фахівцем із інформатики».

Читайте також: Солодка родина Марс: як створити мільярдну корпорацію і (не) стати ворогами

Можливо, саме зневага до конкурентів і стримала Балмера від розпродажу власних акцій навіть у найважчі часи для компанії.

Третій фактор — вчасне звільнення

Скільки б над Балмером не згущувались хмари, він чіплявся за свою посаду і заявляв, що керуватиме Microsoft «ще 10 років». Однак, втриматись у кріслі не вдалося. Після звільнення Стів припинив спілкуватися з давнім другом Гейтсом, який чи-то не допоміг йому в корпоративній війні, чи навіть потай підтримував звільнення Балмера.

Новим очільником компанії став Сатья Наделла, який керує нею досі. Сьогодні для Microsoft ринок ПК не є пріоритетним, а заробітки від Windows губляться в річних звітах на останніх рядках. Корпорація переорієнтувалась, насамперед, на обслуговування корпоративних клієнтів та хмарні технології.

Стратегія виявилась вдалою, за правління Наделли вартість акцій Microsoft злетіла у понад 8 разів. І тут спрацював попередній фактор — хоч як Балмер ображався на звільнення, акції він продовжував тримати, а тому і його власні статки зросли у 8 разів. Не кажучи вже про близько $10 млрд, які він отримав у вигляді дивідендів від успішної компанії.

Чим займається на пенсії

Все життя Балмер любив спорт, і особливо баскетбол. Високий та кремезний, він був у баскетбольній команді Гарварда, потім грав із колегами з Microsoft перед роботою. Звичайно, що, розбагатівши, він зацікавився професійним спортом.

Ще керуючи Microsoft, Стів декілька разів намагався придбати команду НБА, щоб перевезти її до Сіетлу, де базувалась корпорація. Однак, щоразу зазнавав невдачі.

Купити клуб вдалося лише після виходу на пенсію. У 2014 році він віддав $2 млрд за «Лос-Анджелес Кліпперс». На той час це було найдорожче придбання баскетбольної команди в історії. Однією з перших реформ Балмера в команді стала заборона планшетів Apple.

Читайте також: Майкл Джордан: скільки коштує та на чому заробляє найбагатший баскетболіст світу

Вболівальники задоволені новим власником клубу. Він щедро витрачає гроші на гравців та будує нову арену. Вдалими виявилися й інвестиції — за оцінками експертів, клуб подорожчав приблизно вдвічі.

Як активний інвестор, Стів на пенсії себе не проявляє. Останні успіхи Microsoft на ниві штучного інтелекту цілком можуть дозволити йому вже найближчим часом обійти за статками Гейтса. Цілком можливо, що, зрештою, він стане навіть найбагатшою людиною світу, сповна отримавши винагороду за віру в рідну компанію.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка