Мінфін запустив аукціони з обміну ОВДП: чи варто побоюватися за свої заощадження у держпаперах

Наразі інструмент ОВДП в Україні є найзатребуванішим та найрозвиненішим сегментом фондового ринку з обсягами випуску паперів до 2 трлн гривень в еквіваленті.

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Серед інвесторів в ОВДП присутні практично всі категорії юридичних та фізичних осіб — від банків, бізнесу, НБУ та страховиків до нерезидентів і приватних інвесторів України. На тлі зростаючих видатків нашого бюджету ОВДП залишаються одним із головних джерел поповнення скарбниці. Проте держборг, що зростає, і його співвідношення до вітчизняного ВВП (понад 100% до початку 2026 року) хвилює інвесторів. Їхні головні побоювання — чи зможе держава й надалі сумлінно обслуговувати свої борги та вчасно погашати випущені папери.

Динаміка зростання держборгу України з 2012 року до 2025 року (помісячно)

Показники держборгу виглядають значними, навіть попри зроблене головою Нацбанку Андрієм Пишним важливе уточнення: «понад третини держборгу України — це пільгове фінансування від офіційних партнерів із довгими термінами та мінімальним відсотковим навантаженням. Лише три програми — Ukraine Facility, MFA та ERA — становлять 36,7% державного та гарантованого боргу. Передбачено, що обслуговування та погашення кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок доходів від заморожених російських активів. За програмою Ukraine Facility діють тривалі пільгові періоди в 11−12 років, а частина витрат може компенсуватися країнами ЄС».

Ще у грудні 2025 року Мінфін затвердив Стратегію управління державним боргом до 2028 року. За словами її розробників, документ спрямований на забезпечення фінансової стійкості в умовах війни та повоєнного відновлення України. Серед основних завдань боргової політики названі:

Мінімізація вартості обслуговування, збільшення частки грантів та неборгового фінансування для зниження навантаження на бюджет. Це логічно для України, як одержувача коштів, але досить «складна та обмежена сума», з погляду наших зовнішніх партнерів. За моїми прогнозами, якщо не брати до уваги військові постачання, то сума навряд чи перевищить $10−13 млрд 2026 року.

Зниження ризиків рефінансування: подовження строків обігу державних облігацій та залучення пільгових кредитів від міжнародних партнерів. Саме про механізм проведення аукціонів з обміну (switch-аукціони) ОВДП ми окремо поговоримо у цій статті.

Управління валютними ризиками: поступове збільшення частки запозичень у гривні. Через отримання міжнародної допомоги у валюті борг, номінований у ВКВ, зараз є значно більшим, ніж у гривні.

Багато в чому саме це стримує чиновників від сильної девальвації нацвалюти, хоча МВФ дуже наполегливо це рекомендує. Адже значне зростання курсу долара та євро автоматично збільшить державний борг України у гривневому еквіваленті. А це означає не лише погіршення ключових фінансових показників, на кшталт співвідношення держборгу до ВВП, а й, що важливіше, посилення тиску на бюджет.

Структура державного та гарантованого державою боргу

За даними Мінфіну на 31.12.2025

Тому Мінфін зараз спробує максимально наростити гривневу частину держборгу на тлі повільнішого темпу зростання боргів у валюті.

Головні інвестори в ОВДП: хто може наростити в них інвестиції

Стимулювати попит на ОВДП у реаліях України можна за рахунок активнішого залучення коштів населення та бізнесу у купівлю цих паперів. Нагадаю, що у громадян та ФОПів лише на поточних рахунках та вкладах у банках знаходиться не менше 1,3 трлн гривень в еквіваленті. У бізнесу залишки на рахунках також стабільно перевищують 1 трлн гривень.

Тобто сукупно це стабільно понад 2,3 трлн ресурсів. Тому, навіть із огляду на зростання вкладень громадян в ОВДП до 124,49 млрд гривень (станом на 17.02.2026), або 6,24% від обсягу всіх ОВДП в обігу та бізнесу — до 219,89 млрд гривень (11,03% від усього обсягу випущених ОВДП), Мінфіну є над чим працювати.

Щодо банків, то обсяги їх вкладень в ОВДП станом на 17.02.2026 становлять 943,37 млрд гривень. Певний резерв щодо збільшення обсягів купівлі облігацій банками теж є. Бо лише у депсертифікатах Нацбанку фінустанови стабільно тримають близько 460— 510 млрд гривень. Але значна частина цих ресурсів — це «гарячі» клієнтські гроші, розміщені банками в депсертифікати «овернайт». Банки не можуть їх розмістити в ОВДП на довгі терміни, щоб не отримати розриви ліквідності. Отже, за моїми розрахунками, резерв із залучення даних коштів на купівлю облігацій у 2026 році складе не більше 55−90 млрд додаткових ресурсів (без огляду на перевкладення коштів від облігацій, що погашаються, з огляду на суми доходів за ними).

Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Таким чином, Мінфін у 2026 році має двох основних клієнтів, які потенційно ще можуть активно увійти до гривневих ОВДП на значні суми, — це населення і бізнес.

Є ще іноземні приватні фонди та приватні інвестори, але треба розуміти, що вони будуть готові вкладати кошти в Україну лише за чітких гарантій повернення цих коштів за рахунок відновлення економіки нашої країни і лише після завершення війни рф проти України. Тож зараз на них розраховувати не варто.

При цьому дуже важливо враховувати, що:

• держборг, за розрахунками аналітиків, може досягти піку у 2026 році, перевищивши 110% ВВП;
• виплати за держборгом у цей період можуть становити близько 48−52% доходів бюджету, чи до 10−11,3% ВВП;
• за оцінками уряду, у 2026 році загальні витрати України на погашення та обслуговування державного боргу становитимуть близько 1,17−1,19 трлн грн із тенденцією до зростання до 1,29 трлн грн у 2028 році . У тому числі лише у 2026 році близько 656,82 млрд грн піде на погашення тіла боргу, а 513,12 млрд грн — на його обслуговування.

Важливо й те, що після серії жорстких переговорів із власниками ВВП-варрантів Україна оголосила про успішне їх завершення та реструктуризацію виплат за цими паперами. Згідно з досягнутими домовленостями, ВВП-варранти на суму $2,635 млрд обмінено на нові облігації серії «C» із погашенням у 2032 році на загальну суму $3,498 млрд, а також облігації серії «B» із погашенням у 2030 та 2034 роках — на суму $16,9 млн у кожній серії. Після цієї операції всі ВВП-варранти були анульовані. Таким чином, Україна розвантажила свої виплати у «пікові» 2026−2028 роки.

Switch-аукціони: як Мінфін заохочує інвесторів «подовжувати» свої ОВДП

За таких вхідних даних аукціони, що зараз проводяться Мінфіном, із обміну ОВДП (switch-аукціони) виглядають логічним і повністю виправданим кроком.

Нагадаю, що Міністерство фінансів 14 їсічня 2026 року вже проводило аукціон із обміну (switch-аукціон) ОВДП і попит із боку учасників ринку становив 17,36 млрд гривень. Інвесторам було запропоновано обміняти облігації внутрішньої державної позики одного випуску зі строком погашення 18 лютого 2026 року на облігації іншого випуску зі строком погашення 26 вересня 2029 року (термін обігу становив на той момент 3,7 роки).

За підсумками аукціону, середньозважений рівень дохідності розміщених облігацій склав 14,96%, а граничний - 15% річних. У рамках проведеного обміну було зараховано для погашення та анулювання облігації зі строком погашення 18 лютого 2026 року на загальну суму 17,84 млрд грн, що відповідає 16,43 млн облігацій.

11 лютого 2026 року відбувся другий такий аукціон. За його підсумками, обсяг задоволених заявок склав 10 млрд грн за номінальною вартістю. Інвесторам було запропоновано обміняти облігації зі строком погашення 18 березня 2026 року на новий випуск із датою погашення 7 березня 2029 року.

Строк обігу нових облігацій становитиме 1 118 днів (понад 3 роки), середньозважений рівень дохідності розміщених облігацій — 16,79%, а граничний — 16,8% річних. У рамках обміну Мінфіну буде зараховано для погашення та анулювання 10,17 млн облігацій зі строком погашення 18 березня 2026 року на загальну суму 10,9 млрд гривень.

Паралельно із цим Мінфін активно продає нові ОВДП на своїх аукціонах. Наприклад, 17 лютого він залучив до держбюджету 17,4 млрд грн в еквіваленті, знижуючи при цьому ставки дохідності за новими розміщеннями облігацій:

• 2,13 млрд грн було залучено під 15,34% річних із погашенням 24 березня 2027 року (минулого тижня середньозважений рівень дохідності становив 15,50%);

• 2,20 млрд грн під 16,42% - із погашенням 7 березня 2029 року (минулого тижня середньозважений рівень дохідності був 16,72%);

• 8,36 млрд грн під 12,92% із погашенням 24 жовтня 2029 року (минулого тижня середньозважений рівень дохідності цієї серії паперів був 13,10%);

• та 91,95 млн євро під 3,14% із погашенням 6 травня 2027 року.

Таким чином, Мінфін продовжує активно залучати «живі» ресурси на ринку через продаж нових порцій ОВДП та паралельно «розвантажує» свої найближчі виплати за рахунок switch-аукціонів.

Поки що це робиться раз на місяць, але я не виключаю, що, за потреби, чиновники збільшать кількість таких switch-аукціонів до 2 разів на місяць. Здебільшого зараз Мінфін обмінює облігації на папери, що погашаються найближчим часом, зі строками погашення 3 роки і більше.

За моїми прогнозами, на найближчих щомісячних аукціонах (принаймні, до середини літа 2026 року) Мінфін зможе таким чином «переоформлювати» облігації щомісяця на суми від 7 млрд до 20 млрд гривень, залежно від обсягів погашення ОВДП у той чи інший місяць.

З огляду на те, що нові розміщення облігацій на первинному ринку чиновники зараз проводять із трендом на зниження дохідності, а при проведенні switch-аукціонів ця дохідність на 0,25−1% річних вища, це можна розглядати як додатковий спеціальний бонус для бажаючих проводити подібні обміни. І ця тенденція перевищення дохідності switch-аукціонів у межах до 1% річних над первинними розміщеннями, за моїми прогнозами, збережеться щонайменше до осені цього року.

Основними учасниками з обміну ОВДП будуть держбанки, в портфелі яких зараз і знаходиться основна частина ОВДП, що погашаються найближчим часом. Але й приватні українські банки, а також банки-«дочки» нерезидентів також за заявками своїх клієнтів і собі в портфель періодично активно проводитимуть подібні операції. Особливо, якщо перспективи закінчення війни рф в Україні почнуть набувати все ж таки хоч якоїсь реальної конкретики.

Чи варто побоюватися примусового обміну?

Чи варто громадянам, які володіють гривневими ОВДП зі строками погашення найближчим часом, побоюватися «добровільно-примусового» переоформлення їхніх облігацій на нові строки з ініціативи Мінфіну?

Відразу відповім — побоюватися не варто: інвестори мають повну свободу вибору.

По-перше, обмін облігацій на switch-аукціонах відбувається за паперами, що знаходяться в портфелі банків і фінкомпаній, що входять до числа первинних дилерів.

По-друге, як я писав вище, на рахунках населення в банках знаходиться не менше 1,3 трлн гривень в еквіваленті, у бізнесу залишки на рахунках також стабільно перевищують 1 трлн. І це головні потенційні клієнти, за рахунок яких Мінфін може збільшити обсяги коштів, які залучаються до бюджету через розміщення ОВДП. Адже навіть вкладення громадян, що зросли, в ОВДП — це менше 350 млрд гривень. При тому, що сукупний обсяг коштів у цих груп клієнтів банків перевищує 2,3 трлн гривень в еквіваленті.

Тому виграти від «добровільно-примусового» обміну цих 350 млрд гривень облігацій, з яких ще й значна частина облігацій — це валютні папери, і потім остаточно втратити потенційних покупців ОВДП на суми в рази більші — це не тільки порушення всієї бізнес-етики фондового ринку та руйнування довіри інвесторів, але ще й економічна авантюра, яка коштуватиме Мінфіну дуже дорого. Ніхто із урядовців не братиме на себе таку відповідальність.

Саме довіра інвесторів до ОВДП та повна самостійність у прийнятті рішень, що робити з грошима після погашення незабаром майбутніх випусків ОВДП, — єдиний реальний варіант для Мінфіну продовжити активно залучати кошти українців та вітчизняного бізнесу до бюджету через ОВДП в умовах війни.

InvestMarket від «Мінфін» — онлайн-навігатор на ринку інвестицій. Порівнюйте умови та виберіть проєкти для інвестування