Гривневі ОВДП можуть принести дохід 17% річних: чи варто вкладатися в них на 2-3 роки

Як зростають вкладення людей в ОВДП

У 2025 році населення продовжує активно вкладатися в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Приріст таких вкладень громадян за цей неповний рік уже сягнув 30,51 млрд гривень. Станом на 18 листопада обсяг ОВДП у портфелі фізосіб склав 109,04 млрд гривень.

Це позитивна динаміка, але нинішній обсяг вкладень гривень населення у цінні папери держави — вочевидь не межа. Адже на рахунках людей стабільно знаходиться понад 1,3 трлн гривень, із яких лише близько третини — це кошти у валюті, решта — у гривні.

Цікаво, що структура вкладень фізосіб в ОВДП є трохи іншою:

У гривневих паперах розміщено близько 60,68 млрд гривень, або 55,65% вкладень населення в ОВДП, ще близько 48,36 млрд гривень, або 44,35%, — у валютних. Тобто структура вкладень тут наближається до рівня 50/50.

Чи варто зараз вкладатися в «довгі» папери

За підрахунками аналітиків, довгострокові гривневі облігації, випущені на строк 3−4 року (тобто у 2021 — на початку 2022 року), у результаті, навіть із огляду на зростання курсу долара та всіх військових перипетій, дали при погашенні до 15% річних при перерахунку у валюту.

Але наразі довгострокові гривневі ОВДП із дохідністю, що сягає навіть 20% річних, а іноді й більше, вже майже всі погашені за строком. І перед інвесторами знову постає питання: чи вкладатись зараз у нові гривневі папери на строк 3−4 роки, чи переходити у валюту на побоюваннях можливої подальшої девальвації гривні.

З одного боку, інвесторів лякають продовження війни, збільшення бюджетного дефіциту на тлі зростання витрат на оборону та серйозне зростання цін на товари та послуги, що знижує купівельну спроможність гривні.

З іншого — дохідності гривневих облігацій на 2,5−3 роки, які на первинному ринку досягають 17,5−17,8% річних, за відносно стабільного курсу долара, високого рівня золотовалютних резервів України та міжнародної допомоги, що стабільно надходить, спокушають інвесторів перспективами непогано заробити як у гривні, так і у валюті.

Розглянемо деякі нюанси поточної ситуації на ринку та можливі дії інвесторів для мінімізації курсових ризиків, а також активного заробітку на ОВДП.

За номінальної вартості облігації в 1 000 гривень, це за поточним курсом долара США (для спрощення розрахунків у межах 42 гривень), ми виходимо на вартість облігації в межах 23,81 долара США. І за всіх інших рівних умов та відсутності оподаткування при вкладенні зараз у трирічні папери ресурсів у гривні за 17,8% річних, виходимо:

• через 1 рік на курс 42+42*17,8% = 49,476 гривень за долар США,
• через 2 роки на курс 42+ 42*35,6% = 56,952 гривні за долар США,
• через 3 роки на курс 42+42*53,4% = 64,428 гривні за долар США.

Тобто за умови, що реальний курс долара через 1, 2 і 3 роки буде нижчим від цих значень, інвестор залишиться у виграші. І лише, якщо девальвація гривні перевищить ці розрахункові параметри, інвестор програє за рахунок курсових ризиків.

Тепер подивимося, які середньорічні курси гривні щодо долара закладає у своєму останньому жовтневому прогнозі МВФ на цей же період:

• 2026 рік — 45,4 гривень/долар (у квітні, у попередньому прогнозі, Фонд закладав рівень у 45,6 гривень/долар),

• 2027 рік — 47,5 гривень/долар (у квітні закладав ті ж 47,5 гривень/долар),

• 2028 рік — 48,7 гривень/долар (прогноз у квітні був на рівні 48,9 гривень/долар).

Як бачимо, ці прогнози МВФ майже на 4 гривні нижчі від нашої розрахункової величини потенційного курсу через 1 рік, майже на 9,452 гривні нижче цієї величини через 2 роки і майже на 15,728 гривень менше — через 3 роки.

Щодо ризику інфляції та макроекономічних показників України, які надаються нашим західним партнерам, то, за розрахунками Мінфіну за двома сценаріями (оптимістичним та песимістичним), вони такі:

Як бачимо, рівень дохідності гривневих 3-річних паперів у 17,8% річних також перевищує обидва сценарії розвитку подій.

Крім того, нагадаю, що на 2026 рік у бюджеті закладено середньорічний курс долара США на рівні 45,7 гривень, що також значно нижче за розраховані мною показники курсу при роботі з 3-річними гривневими ОВДП (нагадаю, що через 1 рік ми виходимо на курс 49,476 гривень за долар США).

Я навмисно не враховував у своїх розрахунках декілька моментів, які можуть дещо змінити кінцеві результати інвестора:

на вторинному ринку дохідність 3-річних паперів може бути на 0,5−1% річних нижче 17,8% річних, оскільки торговці цінними паперами до запропонованої покупцям дохідності можуть «зашивати» всі свої витрати, комісійні й витрати на обслуговування рахунку. Або це може йти за окремою статтею «комісійні», але зрештою — знизить дохідність придбаних паперів.

Хоча бувають і ситуації на вторинному ринку, коли в силу різних причин дохідність ваших паперів може бути вищою за первинні 17,8% річних. Тож тут все залежить від часу вкладу в ці папери і всіх супутніх на той момент нюансів поведінки фондового ринку.

Водночас я не врахував «в плюс» і такий важливий чинник, що сплата доходу за 3-річними паперами надходитиме кожні пів року. Відповідно, за бажання, можна відразу або реінвестувати ці кошти в нові папери (що збільшить кінцеву дохідність вкладень на проміжку часу в 3 роки), або конвертувати доходи, що отримуються, у валюту і таким чином знизити свої курсові ризики. Це вже залежить від того, яку тактику вибере інвестор.

Крім того, військові ризики в Україні та ризики зміни становища долара США у світі за ці 3 роки також передбачити не можна. Тому необхідність диверсифікації своїх активів у цій ситуації ніхто не скасовував.

Тому я би рекомендував інвесторам, які бажають після отримання позитивного результату за першими 3−4 роками своїх ще практично довоєнних вкладень у гривневі ОВДП, все ж таки зараз бути обережними: розділити свої вкладення в ОВДП на валютні та гривневі, а не вкладатися максимально тільки в гривневі папери. Крім того, бажано дотриматися зараз пропорції між валютними та гривневими облігаціями в межах:

• 40−45% від портфеля — у валютних паперах;
• 55−60% від портфеля — у гривневих ОВДП.

Тобто практично поки що діяти у фарватері поведінки більшості інвесторів, які приблизно в такій же пропорції зараз і тримають свої портфелі.

Крім того, незабаром кінець року і зараз нацвалюта перебуває під певним тиском майбутніх великих бюджетних вливань: держава розраховується зі своїми контрагентами та закриває виплати за соціальними зобов'язаннями. А це може призвести до планового і контрольованого, але все ж таки ситуативного просідання курсу гривні щодо долара на цьому етапі.

Тому, якщо хотіли б вкладати свої гривневі кошти, то це можна починати робити вже і зараз. А от якщо готові брати на себе курсові ризики можливої девальвації гривні до кінця року, то я б все ж таки тоді дочекався коригування курсу після всіх розрахунків бюджету за роком, і тоді вже за вищим курсом обмінював би наявну валюту на гривню і заходив у гривневі облігації в січні-лютому 2026 року.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи