Ставки за депозитами падатимуть й надалі, правила кредитування стануть жорсткішими

Голова НБУ Кирило Шевченко серед позитиву виділив таке:

• Банки залишаються ліквідними, залишок коштів на коррахунках банків та вкладення у депозитні сертифікати НБУ з початку війни зросли на 72 млрд грн до понад 230 млрд грн;
• 76% відділень системно важливих банків працюють, зокрема у регіонах активних бойових дій;
• Відпливу коштів населення не відбулося. Гривневі ресурси фізосіб у банках з 24 лютого до 29 квітня зросли на 20% або на 85 млрд грн;
• Знизився попит на готівку, що не притаманно періоду військових дій. Наприклад, у березні обсяг готівки в обігу зріс лише на 2,8%;
• 69 банків продовжують стабільно працювати, хоча і були «усунені» з ринку дві «дочки» російських держбанків — МРБ (колишній Ощадбанк) та Промінвестбанк.

Втім, НБУ змушений був визнати і негативні факти:

• Частина банків тимчасово не дотримуються нормативів;
• Регулятор з фінустановами на постійній основі змушений оновлювати плани безперебійної роботи, враховуючи карту бойових дій, що швидко змінюється;
• ЗВР станом на початок травня скоротилися на $1,5 млрд. до $26,6 млрд., а НБУ залишається головним продавцем валюти на міжбанку з початку війни. Усього за січень-квітень 2022 року негативне сальдо перевищення продажу Нацбанком валюти над викупом на торгах становило: у доларі $4065,09 млн, у євро 1389,14 млн.
• За 1 квартал 2022 року банківська система показала негативний фінансовий результат 160 млн. гривень через отримані в березні чисті збитки у розмірі 10,07 млрд. гривень. Станом на 1 квітня з 69 платоспроможних банків прибутковими були 44 банки, які отримали чистий прибуток у розмірі 5,85 млрд. грн., 25 збиткових пішли в мінус на 6,01 млрд. грн.

Ці цифри окреслюють коло основних проблем, із якими банки зіштовхнуться найближчим часом. А свої проблеми банкіри багато в чому будуть змушені перенести на клієнтів — як фізосіб, так і на бізнес.

Головні проблеми банків: як вони позначаться на клієнтах

Збитки, якість кредитного портфеля та скорочення капіталу

Основна частина збитку минулого кварталу виникла через потребу формування банками резервів під проблемні кредити.

За деякими оцінками, у більшості банків через війну ще, як мінімум, 50% із раніше працюючих кредитів перейдуть у розряд проблемних. Це знову вимагатиме додаткового збільшення резервів. Лише за березень (майже за місяць війни, оскільки січень-лютий були ще прибутковими) через такі резерви система вже стала збитковою. Повноцінний «військовий» другий квартал 2022 року лише посилить цю проблему.

Читайте також: Затримки з поверненням валютних депозитів, заморожені SWIFT-перекази та блокування рахунків

Більшість нормативів «прив'язано» до капіталу банків. Тому ще гостріше стане і проблема порушення вимог НБУ частиною фінустанов. Наприклад, для найбільших позичальників банків це загрожує зниженням суми кредитів, що видаються.

Оскільки під час війни в акціонерів не буде можливості вливати капітал у свої банки, Нацбанку доведеться миритися з цією ситуацією до кінця воєнного стану та відновлення економіки.

При цьому регулятор посилюватиме свої вимоги до своїх підопічних, що позначиться на клієнтах. Їм доведеться, наприклад, оформлювати додаткові застави за кредитами, яких у багатьох компаній може просто не бути, або повертати частину кредитів банку, на що ресурсів у багатьох бізнесів зараз немає.

Особливо актуально це буде для невеликих фінустанов, у яких і в мирний час з капіталом було впритул. Тому після закінчення війни дуже актуальним стане питання злиття та поглинання окремих банків.

Відкрийте депозит через «Мінфін» та отримайте бонус

База фондування

Поки що система залишається переліквідною: залишок коштів на коррахунках банків та вкладення в депозитні сертифікати НБУ становлять понад 230 млрд грн в еквіваленті.

Але спостерігається тенденція скорочення валютних та гривневих строкових вкладів та збільшення залишків на поточних рахунках фізосіб. Це «гарячі» гроші, поведінка яких багато в чому залежить від ситуації на фронтах та загального настрою населення.

Мільчають і залишки коштів у бізнесу, який поки що тільки пристосовується до роботи в умовах війни. Тому певна загроза «з'їдання» переліквідності за рахунок поступового вилучення коштів громадянами та юрособами — реальна. Особливо в умовах зростання безробіття та високого рівня інфляції, а також проблеми втрати майна людей та бізнесу у зв'язку з воєнними діями.

Підстрахуванням для банків тут може стати лише можливість оперативного рефінансування Нацбанку. А для громадян — дуже своєчасно запроваджена 100% гарантія повернення вкладів державою через ФГВФО.

Валюта, курс, міжбанківський ринок та обмеження

Слабка робота експортних галузей на тлі військових дій і необхідність оплачувати критичний імпорт змусять НБУ й надалі продавати валюту, що бракує.

Читайте також: За квітень резерви НБУ скоротилися на 4%

З метою боротьби з високою інфляцією регулятор збереже «заморожування» курсу долара на рівні 29,25 гривень, а також продовжить практику запровадження нових та збереження частини старих обмежень щодо виведення капіталу. Хоча в умовах війни ці заборони Нацбанку залишаються доволі ліберальними.

Практика «прив'язки» курсу міжбанку за доларом у межах 1% до офіційного курсу та 10% за готівкою збережеться. Відносно «плаваючим» залишиться курс євро щодо гривні. Це поверне вже забуте з 2014−2016 років поняття «багатокурсся». Як мінімум, буде офіційний курс, курс міжбанку, ринковий курс обмінників та курс «чорного ринку».

Тільки за дуже значного розриву офіційного, міжбанківського та реального ринкового курсів (у межах 8−10 гривень і вище на доларі порівняно з готівкою, яка зараз в обмінниках фінкомпаній відносно об'єктивно відображає ситуацію) Нацбанк може дещо посунути цей «якір» у бік зростання.

Військові дії зараз стримують зростання курсу, тому що більшості людей і представників бізнесу зараз не до купівлі валюти про запас. Це страхує нацвалюту на всіх сегментах валютного ринку.

Основними гравцями на міжбанку залишаться держбанки, які виконують оплати критичного імпорту, частина великих та середніх фінустанов, що також закривають постачання палива та продукції, що підпадає під критичний імпорт.

У результаті, сам валютний ринок та ситуацію на ньому формуватимуть лише держбанки та ще 4−6 великих місцевих та іноземних гравців. Іншим банкам доведеться змиритися з участю статистів з усіма наслідками для їх клієнтів як у частині проведених можливих обсягів операцій із валютою, так і курсоутворення на торгах загалом.

На чому зароблятимуть банки

В умовах війни у банків у другому кварталі цього року залишиться дуже обмежений набір інструментів для формування доходів із відносною мінімізацією ризиків:

• військові ОВДП та депозитні сертифікати НБУ;
• кредити під держгарантії;
• валютообмінні операції;
• комісії з РКО та інших фінансових послуг.

Щоб вижити, більшість банків знову спробують підвищувати комісії за обслуговування, а також поступово скасовуватимуть «військові послаблення» (почнуть повертати щомісячні платежі за кредитами тощо).

Українцям також не варто особливо розраховувати на збільшення споживчого кредитування, оскільки цей напрямок завжди вважався надто ризиковим для банкірів. Основна частина будь-якого кредитування в банках (як по юрособах, так і по фізособах) відбуватиметься під держпрограми.

Водночас банки шукатимуть можливості подальшої економії. Особливо це стосується малих банків, де запас міцності на прибуток завжди дуже невеликий. Співробітникам банків це загрожує скороченням, а тим, що залишилися — збільшенням навантаження, що, у свою чергу, збільшить плинність кадрів і знизить рівень професіоналізму персоналу на місцях. Страждати від цього будуть клієнти.

Крім цього, фінансисти продовжать урізати інші адміністративні витрати та знижувати собівартість своєї бази фондування навіть за умов високої інфляції. Це означає курс на подальше зниження ставок за депозитами юридичних осіб та вкладів громадян.

Читайте також: В НБУ підготували план дій, як діяти банкам в окупації

Через велику кількість внутрішніх переселенців економічна активність у різних регіонах країни істотно відрізнятиметься. Банки підлаштовуватимуться під нові реалії, змінюючи кількість відділень у регіонах залежно від області, її близькості до театру воєнних дій та стану інфраструктури.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи