Депозити, кредити та валюта: що запропонують банки своїм клієнтам у травні

Кредити юрособам та населенню у гривні: на зниження ставок розраховувати не варто

Загроза посилення інфляційних процесів зберігається. НБУ поки що зберіг облікову ставку на рівні 15,5 % річних. Але за подальшого розкручування інфляції Нацбанку, можливо, доведеться знову підвищувати облікову ставку вже влітку.

У цих умовах банкам зараз економічно небезпечно знижувати відсоткові ставки за комерційними та споживчими кредитами, а за держпрограмами — все залежатиме від можливостей держави. Тому, з одного боку, у травні від банків не варто очікувати на зниження кредитних ставок.

З іншого боку, конкуренція за великих та платоспроможних клієнтів між банками тільки посилюється, що дозволить саме цій категорії клієнтів розраховувати на рівень гривневих кредитних ставок у межах облікової ставки або трохи вище, тобто близько 15,5−17% річних, залежно від строків та самих кредитних програм.

Малий і середній бізнес буде змушений задовольнятися ставками у 16−19% річних, а за деякими проєктами з підвищеними комерційними ризиками — і до 20−22% річних.

За кредитами з державними пільгами рівень ставок поки що залишиться в межах поточних рівнів уже запущених держпрограм, на кшталт держпрограми «Доступні кредити 5−7−9%».

Але не варто забувати, що задекларовані відсотки в рамках таких програм — це «чиста» ставка, до якої ще варто приплюсувати комісії банків, що підвищує рівень ставок до 10−13% річних. Ще один момент: фінансові можливості держави вже майже вичерпані. Тому бізнесу (за винятком аграріїв, оборонки та частини програм енергетиків) очікувати у травні за даними держпрограм особливого приросту пропозицій та активності з боку банків не варто.

Загальна статистика з кредитування у банківській системі залишиться позитивною, але тільки завдяки тим самим держпрограмам. Щоправда, частина банків продовжать, у міру своїх можливостей, максимально кредитувати свою основну клієнтуру, щоб зростати в результаті за своєю ресурсною базою разом із цими клієнтами. Але такі кредитні програми будуть переважно на термін максимум до 1 року.

У пріоритеті будуть аграрії, оптова та роздрібна торгівля, перевезення, логістика, енергетика та транспорт, а також оборонка, частково металургія, виробництво будматеріалів та IT-сектор. У зоні ризику залишаться будівництво та інша промисловості. У виграші у поточній ситуації з підприємств промисловості залишаться лише ті, які отримують зараз держзамовлення оборонного чи енергетичного характеру. Саме такі замовлення покращують їхній фінансовий стан і дозволяють активніше працювати з банками щодо фінансування подібних проєктів.

Споживчі кредити

У цьому сегменті збережеться суттєвий розкид ставок. Їхній рівень залежатиме від індивідуальної вартості бази фондування конкретного банку та його кредитної політики.

З поправкою на різну ступінь ризиковості кредитування тієї чи іншої групи громадян, ці ставки номінально можуть бути в межах від 18% до 25% річних та вище. При цьому більшість банків продовжать «добирати» ефективну ставку дохідності за такими кредитними вкладеннями ще за рахунок комісійних та інших платежів клієнта.

У результаті реальна вартість таких кредитів,із огляду на усі накрутки, може наближатися до 32−60% річних. Тобто споживчі кредити у травні залишаться одними із найдохідніших вкладень для банків серед кредитних продуктів.

У травні банки (здебільшого великі) збережуть надлишкову гривневу ліквідність, яку вони щодня розміщують у депсертифікати НБУ. Станом на кінець квітня обсяги таких вкладень коливаються в межах 500 млрд. І хоча значна частина цих вкладень — це депсертифікати «овернайт», тобто гарячі клієнтські гроші, розміщені банками в даний продукт, без кредитів компанії та населення не залишаться.

Не менше 20−30% таких ресурсів, які зараз вкладають банки в депсертифікати НБУ, якраз можуть стати головним резервом для збільшення кредитування реального сектора економіки та подальшого зростання обсягів вкладень фінустанов в ОВДП.

Основним питанням для позичальників у травні буде не так можливість кредитування, як рівень ставок, суми та строки, за якими з ними будуть готові працювати банки.

Валютні кредити юрособам

Наразі умови та обмеження Нацбанку настільки жорсткі, що обсяги таких вкладень банків у валютному еквіваленті особливо не зміняться і нічого нового у травні у цьому питанні поки що очікувати не варто. З огляду на існуючі в Україні військові та інші ризики, навіть на тлі циклу зниження ставок ЄЦБ і Федрезерва США, наші банки поки не знижуватимуть свої ставки за кредитами, що залишилися, в євро і в доларі.

Загалом, попри всі ризики при кредитуванні, відсоткові доходи від цього виду діяльності у травні 2025 року можуть сягати 40−80% від усіх доходів фінустанов, залежно від обраної ними бізнес-моделі.

Депозити у гривні: дохідність трохи зросте

З базою фондування у вигляді строкових гривневих депозитів та вкладів у травні ситуація буде двоякою. З одного боку, банки поки що мають вільні ресурси. Це добре видно за обсягами вкладень фінустанов у депозитні сертифікати Нацбанку та ОВДП. Банківська система залишається платоспроможною та надліквідною. Але сфер застосування з мінімальними ризиками для банківської сфери насправді мало. Це депозитні сертифікати НБУ, ОВДП та частина кредитів надійним клієнтам із ліквідними заставами.

Надліквідність банківської системи поки що дозволяє банкам не надто докладати зусиль у залученні коштів вкладників, хоча до збільшення частки строкових депозитів у їхній базі фондування фінансистів постійно закликає керівництво НБУ.

Але прискорення інфляції вже не дозволить банкам у травні знижувати дохідність за гривневими депозитами та вкладами. Щобільше, загроза відтоку вкладників із банків через низькі ставки гривневих депозитів, які не перекривають інфляцію, змусить фінустанови підвищувати дохідність вкладів. І у травні цей процес продовжиться.

За моїм прогнозом, рівень ставок за гривневими депозитами фізосіб у травні буде таким.

У банках із вітчизняним капіталом:

• депозити на 3 місяці — до 13−16,25% річних,
• 6 місяців — до 13,25−16,5% річних,
• 9 місяців — до 13,5−16,6% річних,
• 12 місяців — до 15,5−17% річних.

Держбанки та іноземці даватимуть на 1−3% річних нижче за кожним із перерахованих вище строків. А найоперативніше реагуватимуть на найменші зміни на ресурсному ринку банки-«малюки» та банки-«середнячки» з вітчизняним капіталом.

Щодо юросіб — розкид ставок буде дуже широким, залежно від індивідуальних завдань конкретного банку щодо подальшого розміщення цих гривневих ресурсів, їх суми та строків. Загалом, за моїм прогнозом, це буде:

• до 7−10% річних за місячними ресурсами від 1 млн гривень,
• до 9,5−12% річних на строки до 4 місяців,
• до 12−13,5% річних — на строк від 5 до 9 місяців,
• до 14−15,5% річних на рік.

Банки з вітчизняним капіталом (особливо дрібні) будуть готові «посунутись» ще на 0,5−1% річних вище за кожним із цих строків. А ось держбанки та «іноземці» будуть жадібнішими, і дохідність за цими строками депозитів у них буде на 1−4% річних меншою від вищевказаних ставок їхніх колег меншого калібру.

За валютними депозитами для юросіб та фізосіб ставки не зростуть. Через обмеження Нацбанку щодо валютного кредитування, цикл зниження ставок на зовнішніх ринках через зниження ставок ЄЦБ і Федрезерва США, у банків мало реальних сфер докладання цих ресурсів саме у валюті.

Здебільшого це валютні ОВДП (ставки на первинному ринку в євро близько 3,24% річних і в доларі до 4,17% річних), робота з готівковою валютою за валютообмінними операціями і плата за залишками на коррахунках наших банків, яку їм нараховують іноземні банки і яка «прив'язана» до ставок ЄЦБ та ФРС США, що наразі знижуються. Тому ставки за валютними депозитами та вкладами у травні залишаться на рівні від 0,1% до максимум 2,6% річних у євро та від 0,1% до 3,2% річних у доларі.

Робота банків та клієнтів із ОВДП

З огляду на те, що проблема фінансування дефіциту бюджету за рахунок розміщення Мінфіном ОВДП є дуже актуальною, а інфляція в Україні зростає, на особливе зниження дохідності гривневих ОВДП у травні очікувати не варто. Інакше, інвестори просто не їх не купуватимуть.

Але Мінфін на травневих аукціонах спробує знижувати дохідність бенчмарк-ОВДП, необхідних банкам для виконання нормативів резервування. Поки що міжнародна фінансова допомога надходить у чітко узгоджених обсягах і навіть більше. І це, навіть попри фактично заморожування фінансової допомоги Україні від США.

Це зараз дозволяє Мінфіну закривати касові розриви бюджету, тому активно «затарюватися» відносно дорогими ресурсами із ринку ОВДП чиновники не поспішають. Їхнє завдання — проводити за фактом «роловер» старих розміщень, строк яких підходить, але не більше.

Набагато складніша ситуація із фінансування бюджету буде у 2026 році, і я прогнозую вже десь із кінця літа активізацію Мінфіну щодо залучення необхідних нових ресурсів з ринку саме на строки, що перекривають 2026 рік. Тому, у травні варто очікувати від Нацбанку на розширення переліку бенчмарк-ОВДП для стимулювання їх покупок банками та закриття таким чином беземісійним шляхом зростаючих потреб бюджету у фінансуванні армії.

Але при цьому найбільша активність Мінфіну на первинному ринку з розміщення нових ОВДП на строк 2−3 роки спостерігатиметься до кінця літа — восени 2025 року.

Поки що ж банки, бізнес та населення нарощуватимуть свої портфелі ОВДП із різних причин. Банки — щоб заробляти та перекривати норматив резервування за рахунок купівлі саме бенчмарк-ОВДП, бізнесу та населенню облігації цікаві, оскільки доходи за ними, на відміну від доходів за депозитами, не оподатковуються. У результаті я прогнозую невелике зростання у травні ОВДП, що знаходяться в портфелі бізнесу та фізосіб.

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Щодо населення — у травні очікується зростання портфеля ОВДП до 93−95 млрд гривень в еквіваленті, щодо банків — він, найімовірніше, збережеться в межах 840−870 млрд гривень, щодо бізнесу — до 181−185 млрд гривень в еквіваленті.

За моїми прогнозами, ставки доходності у травні за валютними ОВДП на первинному ринку в євро перебуватимуть в межах до 3−3,24% річних, у доларі — до 4−4,17% річних, а в гривні — від 13,9% річних до 17,8% річних, залежно від строків розміщення ОВДП.

Відповідно, на вторинному ринку громадяни та бізнес зможуть мати за ними дохідність у межах на 0,25−1,25% річних нижче, ніж на первинці.

З огляду на відсутність оподаткування, купівля ОВДП населенням поступово набиратиме обертів і все більше складатиме конкуренцію банкам у частині депозитів та вкладів. Особливо популярними будуть валютні облігації, оскільки їхня «чиста» дохідність перевищує «чисту» дохідність за валютними вкладами.

Валюта

В умовах волатильності долара та євро як у світі, так і в Україні фінансисти у травні продовжать активно заробляти на безготівковій та готівковій валюті.

Зростання інфляційних процесів та підвищення девальваційних очікувань населення та бізнесу простимулює подальше зростання попиту на валюту. Тому лише великі клієнти — юрособи (покупці) зможуть розраховувати на можливе зниження комісій від банків на операції з купівлі/продажу валюти на міжбанку у цей період. Середні та невеликі клієнти-покупці будуть змушені миритися із запропонованими банками тарифами на дані послуги.

З продавцями валюти на міжбанку у банків ситуація набагато гірша — їх значно менше. Тому, залежно від обсягів валютного виторгу у таких клієнтів, вони реально можуть пристойно торгуватися з банками за вигідними для себе тарифами на обслуговування, зводячи їх в ідеалі майже до нуля.

Практика активного завезення готівкової валюти банками (в середньому щомісяця понад $1 млрд готівкою в еквіваленті здебільшого в доларі та євро) триватиме, хоча обсяги цього завезення можуть і дещо знизитися.

Тут місяць на місяць не припадає, оскільки багато в чому це завезення пов'язане не тільки з попитом на валюту на готівковому валютообмінному ринку, а й безпосередньо залежить від платіжних календарів із виплати депозитів та вкладів населенню найбільшими гравцями цього ринку. При цьому активне придбання валюти населенням продовжиться, що дозволить пристойно заробляти обмінникам як банків, так і фінкомпаній весь травень.

Особливо у разі подальшого розкручування Дональдом Трампом торгових воєн, що, зі свого боку, збільшуватиме валютну турбулентність у світі за парою євро/долар і відображатиметься курсовими ралі євро в Україні щодо гривні.

Додасть стресу ринку і засідання ФРС, що наближається, щодо відсоткових ставок. Якщо ситуація розвиватиметься не так, як закладає ринок, це обіцяє нові серйозні потрясіння як за доларом, так і в результаті за курсом євро в Україні.

Саме в такі періоди український валютний ринок традиційно буде найактивнішим та найдохіднішим для банків та фінкомпаній, які займаються валютообміном. Залишиться прибутковим і бізнес банкірів із купівлі валюти у Нацбанку собі на валютну позицію та її подальшим продажем на картки клієнтам у межах нацбанківських щомісячних лімітів у межах до 50 тисяч гривень в еквіваленті.

На готівковому ринку спред за доларом у касах банків у відносно спокійні на валютному міжбанку дні перебуватиме в межах 20−25 копійок. Під час суттєвих коливань безготівкового курсу на торгах та в касах банків цей спред збільшуватиметься до 25−30 копійок на доларі. За готівковим євро у спокійні дні спред у банках становитиме від 25 до 30 копійок, а в дні валютної лихоманки він зростатиме і до 35−50 копійок і більше.

Залежно від специфіки роботи банку, структури його клієнтської бази та активності роботи Казначейств, питома вага доходів за валютними операціями у всій структурі доходів банків у травні може коливатися від 15 до 35%.

Читайте також: Чому долар не падатиме в Україні, як у всьому світі, та чи варто затарюватися євро

Картковий бізнес

Продовженням можливостей для банкірів щодо розширення клієнтської бази у картковому бізнесі у травні залишиться загальноукраїнська програма «Національний кешбек» (попри всі розмови частини народних депутатів уряд поки що продовжив термін її дії), а також активне відкриття валютних карток нашими клієнтами.

Залучаючи клієнтів на карткове обслуговування, банки отримують змогу активно з ними працювати у форматі перехресного продажу своїх продуктів — від поповнення мобільних телефонів клієнтів до оплати комуналки та продуктів. У результаті банкіри отримують можливість заробляти додаткові комісійні доходи від обслуговування клієнтів, а також збільшувати обороти своїх клієнтів-юросіб, які беруть участь у партнерських програмах із банками.

Фінансисти у травні продовжать нарощувати статистику активних карток клієнтів, а також отримають збільшення середнього чека операцій за карткою. Щоправда, приріст середнього чека частково пов'язаний зі зростанням цін, але в абсолютних цифрах — і зростання кількості транзакцій, і збільшення сум саме торгових оплат у травні у банків збережуться.

Водночас через боротьбу з дропами, а також посилення фінмону та валютного контролю з боку банків продовжать скорочуватися обсяги Р2Р-переказів. У тому числі через обмеження самих банків на такі перекази. І це дещо зіпсує загальну травневу статистику для банківського карткового бізнесу.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи