Україні рекомендують підвищувати податки: чому це погана ідея

Ключові рекомендації для України воєнного часу

Днями вийшов дуже важливий документ. По суті, маніфест групи найвпливовіших макроекономістів зі світовим ім'ям.

У документі лаконічно та точно сформульовано суть макроекономічної проблеми України.

Запрограмований дефіцит бюджету в 30% від ВВП на час війни, і бачення авторів щодо вирішення цієї проблеми.

Ось ключовий абзац їх рекомендацій у моєму перекладі:

«… уряд має мобілізувати більше ресурсів для покращення свого фінансового стану (дефіцит бюджету становить близько $5 млрд на місяць, що становить приблизно 30% довоєнного місячного ВВП), щоб країна могла фінансувати величезні військові витрати та підтримувати основні витрати, комунальні послуги в економіці, що розорена війною. Мета повинна полягати у збільшенні збирання податкових надходжень (наприклад, закрити лазівки, запровадити нові податки, підвищити податкові ставки, зробити прогресивні ставки податків).

Частина дефіциту, що залишилася, повинна фінансуватися переважно за рахунок неемісійних коштів (немонетарним методом): переважно за рахунок зовнішньої допомоги, а якщо ні — то за рахунок випуску внутрішніх боргових зобов'язань з мінімальним залученням сеньйоражу НБУ (емісії), оскільки інфляція вже й так висока — 20%, і має тенденцію до зростання…"

І трохи нижче ще важлива деталь:

«…Радікально обмежуючи вибір потенційних інвестицій, посилення контролю за відпливом капіталом із країни також допоможе уряду мобілізувати більше ресурсів за нижчою ціною з внутрішнього ринку капіталу, якщо внутрішніх інвесторів обмежити у виборі фінансових інструментів (тобто не давати можливість купувати українські євробонди за високими ставками) на зовнішньому ринку, штучно створюючи інвестиційний ринок бондів за заниженими ставками всередині країни, заради неемісійного фінансування дефіциту бюджету, — примітки авт.)… Вкрай важливо повністю призупинити виплати за зовнішнім боргом».

Читайте також: На скільки Україні вистачить міжнародної допомоги та що робити далі

Що можна на це заперечити

Процитую бюджетний аналіз із останнього (липневого) випуску Ukraine Economic Outlook:

«Бюджет військового 2022 року показав рекордне зростання державних витрат. Сукупні витрати всіх бюджетів: державного, місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та бюджету оборони становитимуть 73% ВВП України. Усі доходи, за існуючої податкової системи, держава збере цього року 1,9 трлн, або 38,6% ВВП. І 1,73 трлн грн Україні доведеться залучити зі зовнішніх та внутрішніх джерел для покриття цього року фіскального розриву у розмірі 35% ВВП.

Будь-який пошук внутрішніх податкових резервів неспроможний принести бюджету понад 1−2% ВВП. Чи буде сума дефіциту 35% або 32−33% ВВП — особливої ролі для макроекономіки не відіграє, а будь-яке посилення фіскального тиску на бізнес у країні, що воює, гарантовано призведе до збільшення кількості банкрутств, втрати існуючих робочих місць і, як результат, зниження податкових надходжень до бюджету…"

Ми, звичайно ж, розуміємо, що сильно програємо в авторитеті пантеону представлених авторів цього маніфесту, але ми ж теж не самі вигадали ці принципи. Ми просто спираємося на думки авторитетних правих американських професорів.

Читайте також: Уряд готує нове мито на імпорт: як це вплине на курс долара

Мовою класиків економічної думки

Артур Леффер довів своєю «кривою Леффера», що підвищення податків (коли вони вже й так на піку) завжди призводить до зниження надходжень до бюджету. З того часу минуло вже 40 років, а багато лівих економістів усе намагаються це оскаржити.

Але нікому, нікому в нас зібрати такий самий пантеон авторитетних «правих» професорів. Доводиться самим цитувати їх прості слова, висічені на камені світової економічної думки:

1. Розширення економічних свобод завжди позитивно впливає на економічне зростання!
2. Зниження регуляцій та витрат на контролюючі органи та процедури завжди збільшує привабливість та прибутковість економіки!
3. Зниження податків завжди призводить до зростання надходжень до бюджету навіть не в майбутніх, а, як правило, уже в поточному періоді!

Нехай пробачать мені класики американської економічної думки за довільне цитування, немає часу, щоб шукати дослівні цитати. Але, повірте, суть я вам переказав правильно.