«Негарні» долари: хто заробляє на їхньому обміні і що робити громадянам

За відмову приймати незношені та неушкоджені купюри НБУ має намір штрафувати:

• банки — у розмірі до 400 тис. грн та більше за суттєві порушення;
• банківські фінустанови — 5% розміру власного капіталу установи.

Того ж дня, 20 червня, у парламенті було зареєстровано законопроєкт, який запроваджує адміністративну відповідальність безпосередньо для посадових осіб, які відмовили у прийомі нормальних банкнот. За таке обмеження прав громадян у валютообміні їм загрожує штраф у розмірі від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 — 17 000 грн).

Чому ж проблеми валютообміну привернули увагу влади?

За даними члена Комітету BP із питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, наприкінці III кварталу 2022 року обсяг готівкової іноземної валюти поза банківською системою України становив близько $107 млрд. Ця оцінка включала заощадження населення і тіньову економіку. В умовах війни ці обсяги, звісно, змінилися, але приблизний порядок цифр зберігся.

Готівкові долари зараз має практично кожен дієздатний українець. Причому у більшості — це накопичення за багато років. Тобто люди «на руках» мають купюри, щонайменше, з моменту здобуття Україною незалежності, коли валютообмін припинив бути злочином.

Зараз же багатьом доводиться потрошити свої кубушки і платити високі комісії, здаючи «білі» долари. Тому проблеми з обміном зношених купюр та банкнот окремих років випуску стали справжньою дилемою для населення та дали можливість окремим персоналіям попіаритись на темі.

Насамперед, перейнялися проблемами «простого народу» окремі групи депутатів, які хочуть заробити політичні дивіденди перед можливими виборами до парламенту. Навколо великою мірою штучно роздутої проблеми пожвавилися як чиновники Нацбанку, так і придворні журналісти окремих груп впливу в Україні.

Хоча насправді цю проблему треба розділити на дві:

Проблема 1: реально зношені купюри

НБУ прописав чіткі критерії, які банкноти підпадають під визначення зношених. За чинними правилами, вони мають бути прийняті на інкасо та з комісією обмінені фінустановами на нові.

Сама процедура інкасо є досить витратною та довгою, тому комісія банкірів тут є цілком справедливою та виправданою. З урахуванням порушення логістики в умовах війни такі комісії банків справді зростають.

Головне, що треба знати щодо зношених купюр:

Критерії зношених та значно пошкоджених валютних банкнот регламентуються Інструкцією Нацбанку «Про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій постачальниками платіжних послуг в Україні» № 103. Такі купюри приймаються фінустановою на інкасо на умовах, які визначаються банком спільно з банком-кореспондентом.

Відповідно до вимог НБУ, банк чи небанківські фінансові установи приймають на інкасо від фізичних осіб:

1. банкноти іноземних держав, які набули під час обігу ознак істотнішого зношування, ніж ті, які можна віднести до незначного ушкодження (ознаки незначних ушкоджень нижче);

2. банкноти іноземних держав, які набули під час обігу одну або декілька ознак значного зношування/пошкодження:

• розірвані (розрізані) на частини;
• із пошкодженими елементами дизайну та захисту (видалені цифрові або текстові позначення номіналу, зображення портрета, оптично змінні елементи захисту, захисні стрічки);
• зі зміненим початковим кольором паперу та/або зображень;
• з локальними забрудненнями (плямами), включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких перевищує половину (це важливо!!!) площі банкноти;
• із загальними забрудненнями, включаючи папери, що викликають люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях;
• обпалені, пропалені, старі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
• мають очевидні друкарські вади;

3. банкноти, вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної банком-емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

До ознак незначного зносу (увага!!!), згідно з нормативною базою НБУ, належать:

• локальні потертості (часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості;
• відбитки штампів/печаток, написи, включаючи видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 мм²;
• плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 мм кожна;
• надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук завдовжки до 3 мм кожен;
• отвори та проколи, загальна кількість яких не перевищує чотирьох штук, діаметром не більше 1 мм кожен.

Тобто якщо купюра справді значно зношена, згідно з критеріями Нацбанку, комісій (до 10−30% від номіналу купюри) та самої процедури інкасо не уникнути.

Важливо: терміни операції з інкасо можуть займати до 1 місяця і більше, а розмір комісії визначає сама фінустанова. Тому обов'язково порівняйте комісії та терміни інкасо в різних банках, щоб обрати ту фінустанову, де ця процедура обійдеться вам дешевше та буде проведена швидше.

Частина освіченіших клієнтів, намагаючись заощадити, робили спроби поповнювати такими купюрами свої приватівські валютні картки. Приват був єдиним банком, який через свої термінали давав можливість це робити, а їхнє налаштування часто пропускало подібні купюри. У результаті, клієнти потім втрачали на процедурі зняття з картки нової банкноти близько 1% від суми, але загалом пристойно заощаджували, оскільки у разі інкасо вони втрачали в середньому до 10−30% від номіналу банкноти і близько місяця на самій процедурі.

Приватбанк на якийсь час закрив цю «лазівку», відключивши цю функцію поповнення для клієнтів через термінали. З 22 червня банк знову запустив операцію поповнення своїх терміналів, але вже переналаштував їх на жорсткіші критерії щодо купюр, які приймаються.

Тому, з урахуванням військової логістики, проблема саме реально зношених купюр зберігатиметься в частині додаткових витрат клієнтів при інкасо. Але треба розуміти, що, згідно з критеріями НБУ, реально таких вже зовсім зношених купюр не так і багато. А сама процедура інкасо ніколи не була масовою у банках. Не є вона хітом банківських продуктів і зараз. Навіть за умов війни.

А ось «самодіяльності» з метою додаткового одноразового заробітку на довірливих українцях із боку банків та обміну фінкомпаній зараз вистачає.

Проблема 2: обмін «негарних» купюр

Йдеться про обмін готівкової іноземної валюти, яка не має ознак зносу або яка набула під час обігу ознак незначного зносу (ознаки такого незначного зносу дивись вище), незалежно від року випуску.

Згідно з документом НБУ, який визначає порядок торгівлі іноземною валютою (Постанова Правління НБУ від 02 січня 2019 р. № 1), банкам та фінкомпаніям при валютообмінних операціях заборонено встановлювати обмеження номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави. Це стосується і всіх банкнот будь-яких номіналів доларів США, що випускалися ФРС США з 1914 року і до цього часу.

Тому уповноважені фінустанови зобов'язані приймати банкноти іноземної валюти, які за дизайном та елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, наведеним на сторінках офіційних сайтів іноземних держав, і у них немає ознак зношування або вони набули при обігу одну або декілька ознак незначного зношування.

У тому числі, грубим порушенням є різні курси «білих» та «синіх» доларових банкнот, чим зараз грішать багато обмінників.

У разі подібних фактів відмови в обміні валюти через рік випуску, НБУ пропонує громадянам звертатися «на гарячу» лінію зі скаргами та проводить відповідні перевірки з різними заходами впливу на порушників. Нацбанк має запас дієвих інструментів, що впливають на ситуацію.

Тому навряд чи варто вважати випадковістю той факт, що у розпал «банкнотного скандалу» у травні 2023 року близько 15 фінкомпаній, серед яких і власники ключових великих мереж обмінників, отримали штрафи за лінією фінмоніторингу та порушення валютного законодавства.

Серед них, саме за порушення умов та порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку штрафи отримали:

• ТОВ «ФК МАГНАТ» — штраф 1,7 млн грн;
• ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп» штраф — 1,3 млн грн;
• ТОВ «Фінансова компанія «Конверсія» — 1 млн 232,65 тис. грн;
• ТОВ «Преміум Фінанс» — 1 млн 21,3 тис. грн;
• ТОВ «ФК «Октава Фінанс» — штраф 500 тис. грн;
• ТОВ «Фінод» — 300 тис. грн.

По 200 тисяч гривень штрафу отримали ТОВ ФК «Фінансовий світ», ПрАТ «УФГ», ТОВ «ФК «Валта Груп» та ТОВ «ФК «Тайгер Інвест».

ТОВ «ФК «А Фінанс» отримало письмове попередження за відсутність у внутрішніх документах установи порядку встановлення курсів купівлі, продажу валюти.

Крім того, Нацбанк провів зустріч із основними гравцями готівкового валютообмінного ринку та досяг певного прогресу у взаєморозумінні з ними щодо питань «самодіяльності» при оцінці банкнот під час валютообміну.

А також прозоро натякнув на те, що у разі продовження цього «свавілля» винних побільшає, а санкції посиляться.

Щоправда, при цьому регулятор також визнав, що через порушення логістики у війну витрати фінустанов на операції з обміну справді старих іноземних банкнот зросли, і розмір комісій за інкасо збільшився у багатьох обґрунтовано.

А ось на штучні платежі, які обмінники та банки стягують із громадян, визнаючи абсолютно платоспроможні доларові та євробанкноти нібито старими чи пошкодженими купюрами, Нацбанк пообіцяв реагувати жорстко. Особливо, якщо отримає ще й додаткове юридичне підкріплення у вигляді рішень Верховної Ради.

Чому влада жорстко взялася за порушників

Штучно створена проблема з «білими» та «синіми» доларами не подобається і нашим американським партнерам фінансового сектора. Оскільки, такий авантюризм і жага наживи окремими місцевими гравцями підриває довіру загалом до американської валюти.

За наявності (за даними аналітиків) в Україні на руках у населення та бізнесу близько $107 млрд готівкової валюти в еквіваленті таке розгойдування ситуації під надуманим приводом США точно не потрібне. Про що вже конфіденційно неодноразово говорилося нашим чиновникам.

Окрім того, отримання доходів від валютообмінних операцій формує значну частку заробітку у банків та левову частку доходів фінкомпаній. І рубати гілку, на якій сидять банки та фінкомпанії, — зараз зовсім недалекоглядно.

Тому, на цьому фоні навіть разова акція отримання надприбутків від очевидного шулерства з визнанням старими або проблемними доларових купюр окремих років випуску призведе до повної втрати стабільних доходів багатьма гравцями ринку. Адже обпікшись один раз, ніхто з поважних клієнтів у такий обмінник надалі не звертатиметься. А різати курку, що несе «золоті яйця», ніхто з розумних фінансистів не готовий.

Не готові до такої експропріації й ті громадяни України, які накопичували валюту багато років. І яким «урізання» їхніх капіталів на подібній «самодіяльності» з подвійним курсом для «білих» та «синіх» доларових купюр точно не сподобається. Тим паче, що за кордоном ці банкноти приймають без обмежень. Такий розклад є небезпечним і для Нацбанку, оскільки в умовах війни та серйозного тиску на курс гривні відтік готівкового капіталу з країни за кордон через різні лазівки для обміну «білих» купюр на «сині» без жодних комісій — дуже небажаний сценарій.

Тому, якщо щодо підвищення тарифів за інкасо зношених купюр — це об'єктивна реальність, то відверте шулерство в частині встановлення подвійних курсів для купюр різних років випуску та отримання разових надприбутків — для далекоглядних банків і фінкомпаній шлях «у нікуди».

Тому, на мою особисту думку, головною загрозою для наших громадян у цій ситуації є згода на валютний авантюризм у тому випадку, якщо вони «ведуться» на подібні хитрощі несумлінних фінансистів і йдуть на нічим не обґрунтовані втрати при несправедливому обміні своїх зароблених валютно заощаджень.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи