Міжнародна фінансова допомога не безумовна: що робити Україні

«М'яке приземлення» світової економіки

Глобальна економіка й далі відновлюється, але повільно та нерівномірно. Заходи з економічної політики дозволили поки що уникати так званого «жорсткого приземлення», про яке МВФ попереджав у квітні.

Центробанкам вдалося переломити інфляційні тренди, уникнувши, водночас, повноцінних рецесій. Тобто «не перестаравшись», як влучно зазначив П'єр-Олів'є Гурінчас, головний економіст МВФ.

Водночас, різні регіони та країни по-різному впоралися з останніми викликами. Окремі країни з ринками, що розвиваються, і США, єдина велика економіка, повернули рівень ВВП до допандемічного тренду.

Натомість, обсяги ВВП у єврозоні та Китаї залишаються приблизно на 2−4% нижчими за цей тренд. У більшості ж країн із ринками, що розвиваються, відновлення є ще слабшим, причому втрати в країнах із низьким рівнем доходу перевищували 6%.

Прогнози щодо подальшого зростання невтішні та тривожні

Вони відображають фрагментацію глобальної торгівлі, значне боргове навантаження країн та потенційно тривалий період високих відсоткових ставок. Такі виклики, як війна росії проти України, кліматичні катаклізми та перманентно висока інфляція в окремих регіонах продовжують гальмувати глобальне економічне зростання.

За новим прогнозом МВФ, зростання сповільниться з 3,5% минулого року до 3% цьогоріч, і далі до 2,9% наступного року (менше на 0,1 в.п., порівнюючи з липневою оцінкою). Цей прогноз сформовано до ескалації конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС, який може ще більше сповільнити глобальне економічне зростання.

Аналіз МВФ також свідчить про погіршення трендів довгострокового зростання. Якщо до глобальної фінансової кризи очікувалося зростання світової економіки в середньостроковій перспективі на рівні 4,9%, то перед пандемією цей показник знизився до 3,6%, а зараз — до 3,1%.

Європейський регіон страждає від нових викликів чи не найбільше

Економіка Європи хоча й змогла впоратися з викликами різкого зростання цін на енергоносії, спричиненого російським вторгненням в Україну, однак опинилася на межі рецесії. Політикам потрібно робити вибір між стримуванням інфляції та підтримкою економічного відновлення. Водночас, треба ще й враховувати потреби в забезпеченні «зеленого» переходу (зміщення фокусу на екологію) та наслідки геоекономічної фрагментації.

Європейським країнам вдалося розвернути інфляційний тренд завдяки посиленню монетарної політики та поступовому звуженню фіскальної підтримки. Однак, базова інфляція залишається високою. Багато країн, згідно з прогнозами, не досягнуть цілей з інфляції до 2025 року. Як наслідок, доведеться довше зберігати стримуючі заходи політики.

МВФ очікує, що зростання економіки Європи сповільниться до 1,2% у 2023 році з 2,7% у 2022-му. Економіки, орієнтовані на послуги, в розвинених європейських країнах мають більше шансів на швидке відновлення, ніж ті, що зосереджені на виробництві.

Загалом, економіки країн Європи відновлюються нерівномірно, а швидкість цього процесу, значною мірою, визначається залежністю від енергоресурсів та торгівлі з росією та Китаєм.

Геополітичні конфлікти та зростання державного боргу

На фоні зміни глобального економічного ландшафту однією з найбільших проблем є поділ світової економіки на конфліктуючі блоки. Через зростання геополітичних конфліктів і напруги він виглядає трендом, який важко змінити.

Раніше МВФ прогнозував, що зростання лише торгових бар'єрів може знизити світовий ВВП на 7% у довгостроковій перспективі.

Велике занепокоєння викликають і подальші прогнози збільшення глобального державного боргу — до 100% ВВП наприкінці десятиліття. Це відновлює дискусії про його стійкість та збільшує занепокоєність інвесторів щодо перспектив утримання довгострокового боргу.

Нещодавні коливання на найбільшому у світі фінансовому ринку (американських державних облігацій) штовхають вгору вартість запозичень у всьому світі. Зростання відбувається одночасно зі зменшенням балансів центральних банків та збільшенням випуску державного боргу.

Як подолати глобальні виклики

Загальні рекомендації МВФ та Світового банку традиційно фокусувалися на рецептах для спільного зростання країн та колективної стійкості. Напрями рекомендацій такі:

1) Забезпечення макроекономічної стабільності та стимулів для процвітання через орієнтовані на зростання та «зелені» реформи.

Країни повинні зосередитися на відновленні своїх фіскальних буферів, зокрема, через скорочення державного боргу. Це посилить стійкість до майбутніх шоків та створить простір для інвестицій.

Важливо також зберегти фокус на поверненні центральними банками інфляції до своїх цілей. Іншим критичним пріоритетом є фінансова стабільність в умовах тривалого періоду високих відсоткових ставок.

Для стійкого та інклюзивного зростання макрофінансової стійкості недостатньо, вона є основою. Потрібні макроструктурні реформи, націлені, зокрема, на стимулювання «зеленого» переходу та зменшення ролі секторів зі значною роллю вуглецю.

Реформи ринку праці, що заохочують економічну активність населення і зменшують неефективність ринкових механізмів, також можуть підтримати економіку та зменшити нерівність.

2) Посилення міжнародної співпраці.

Складна структура світової економіки вимагає посилення співпраці в конкретних галузях. Важливим завданням світових лідерів є посилення глобальної фінансової системи безпеки.

Йдеться про комплекс інституцій і механізмів, що забезпечують страхування від криз, та фінансування для пом’якшення їх наслідків. Аналогічно — міцна та стійка архітектура розв’язання боргових проблем може захистити країни від занурення в боргові кризи.

Читайте також: Україні після війни треба буде підтримка партнерів ще п'ять-десять років — Марченко

Крім того, поточні глобальні переходи, будь-то технологічні, екологічні чи соціальні, не обмежуються кордонами. Ці фундаментальні зміни вимагають об'єднання ресурсів, знань та волі для вирішення проблем, які стосуються всього світу.

Хоча й досить загальні, ці рекомендації є вагомим дороговказом для макрофінансової політики. Важливо, що ключова рекомендація МВФ не змінилася з попереднього року і була дуже конкретною: «Закінчення війни росії в Україні залишається єдиною найвпливовішою дією для світової економіки». Ми вдячні МВФ за збереження цієї позиції.

Україна залишається у фокусі уваги

Підтримка України залишалася важливою темою порядку денного Щорічних зустрічей МВФ і Світового банку. Водночас, нові геополітичні конфлікти (на Кавказі та Близькому Сході) та нові виклики для глобальної економіки створюють необхідність у постійному підтриманні уваги партнерів на унікальності та важливості нашої проблематики.

Наші партнери на численних зустрічах відзначали успіхи української влади в макроекономічному управлінні та прогрес у структурних реформах, зокрема, для наближення членства в ЄС та виконання маяків програми з МВФ.

Водночас, міжнародна фінансова підтримка не виглядає безумовною. Як демонструє поточна затримка її надання з боку США, на неї можуть сильно впливати незалежні від України причини.

В цих умовах українській владі та команді МВФ потрібно продовжувати працювати на дипломатичному фронті: пояснювати партнерам потенційні наслідки затримання надходження фінансування українського бюджету та програм відновлення.

Саме час згадати, що особливість дизайну започаткованої цього року Програми МВФ для України полягає в тому, що вона збалансовує безпрецедентну невизначеність на горизонті програми за допомогою пакета фінансових запевнень від донорів. Як за базовим, так і за негативним сценаріями — 115 та 140 млрд дол. відповідно.

Фінансова допомога — це такий самий ключовий компонент Програми, як і зобов’язання України. І ми спільно маємо віднайти механізм і домогтися своєчасного та достатнього розкриття наданих партнерами фінансових запевнень.

Читайте також: В НБУ назвали головний пріоритет на валютному ринку

Інший, не менш важливий, напрям роботи — подальше зміцнення власної спроможності, зокрема, і у фінансово-економічній сфері.

Лише такий двосторонній рух допоможе Україні перемогти у війні та зробить глобальний світ безпечнішим, а світову економіку — стійкішою та динамічнішою.