Курс долара ставить рекорди: потрібно скуповувати «зелений» і як дійсно на цьому заробити

Наприклад, ще у 2015 році частка розрахунків у доларах за енергоносії у світі (насамперед за нафту) становила, за оцінками аналітиків, понад 80%. До 2020 року ця ситуація вже із натяжкою, але ще зберігалася. Але наслідки пандемії, війна рф проти України та нові торговельні війни Дональда Трампа швидко зменшують цю частку.

Вже близько 20% угод із нафтою відбуваються в інших валютах, серед яких переважають євро, китайський юань та інші національні валюти. Крім того, за рахунок світового переходу до зростаючої частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) поступово змінюється структура всього платіжного світового ринку. Адже розрахунки тут найчастіше ведуться вже у місцевих валютах.

Але попередня модель розрахунків за енергоносії з майже повною монополією долара дозволяла Штатам приблизно ще до 2015 року мати практично необмежений фінансовий ресурс у вигляді доларового друкарського верстата. США емітували свою валюту і «запускали» її у всьому світі за рахунок нехитрої схеми: за надруковані долари Штати отримували товари та послуги, а більшість країн, які отримували американську валюту, зрештою вкладали її знову в американський фондовий ринок. Насамперед у казначейські зобов'язання США, тобто в американський держборг.

Проте геополітичні розклади останніх років змусили багато країн розпочати роботу над зниженням залежності від американської валюти. Цей процес прискорився після того, як президент США Дональд Трамп почав активно використовувати долар та торговельні мита для тиску на торговельних партнерів. Хоча заради справедливості треба сказати, що різні фінансові санкції та обмеження американська влада активно застосовувала і раніше.

Це дуже добре видно на прикладі головного конкурента США — Китаю. Ще в 2015 році Китай був найбільшим іноземним власником казначейських облігацій США, утримуючи обсяг активів у діапазоні від $1,24 трлн до $1,27 трлн. Але потім почав із нього «без зайвого шуму» виходити в золото, нафту та інші сировинні активи.

До 2020 року КНР вже був другим за величиною іноземним власником казначейських облігацій США (першою стала Японія) із обсягом вкладень у середньому трохи більше $1 трлн, а до лютого 2026 року скоротила вкладення в трежеріс до рівнів 2008−2009 років — у межах $682−688 млрд. Зараз Піднебесна дотримується цієї ж стратегії поступового виходу із доларових активів. Тобто за якісь 11 років КНР скоротила свої вкладення в американський держборг майже вдвічі.

А період пандемії з політикою кількісного пом'якшення ФРС США (читай — друкування грошей), низькими показниками американської економіки та дірками американського бюджету, що зростають, тільки посилив другу проблему для долара — зростання держборгу США.

Якщо наприкінці 2015 року він становив приблизно $18,1−18,5 трлн, то на кінець 2020 року вже перевищив $27−28 трлн, або 132% ВВП. А до весни 2026 року держборг США перевищив позначку $39 трлн. І лише його обслуговування становитиме близько $1 трлн на рік. При цьому у 2026 році ще й закінчуються короткострокові казначейські зобов'язання на суму понад $8 трлн. Тобто перед американським Мінфіном зараз дедалі гостріше стоятиме питання збереження привабливості казначейських облігацій для інвесторів.

Цього можна досягти лише за рахунок цікавих для інвесторів ставок дохідності за трежеріс і за рахунок більш-менш стабільної поведінки долара на міжнародних майданчиках, за умови його затребуваності, як засобу для міжнародних розрахунків. І цей чинник дещо стримуватиме американських «яструбів» у Мінфіні США, Сенаті, Конгресі та в самій адміністрації президента США щодо агресивних втручань у поведінку ринків.

Через призму цих завдань ситуація на Близькому Сході із нзрозумілою ситуацією навколо Ормузької протоки навіть спрацьовує на користь долара. Нафта торгується близько $90−100 за барель, хоча ще декілька місяців тому ціни на неї були на рівні $70−80. І таке зростання цін збільшує потребу покупців сировини у доларах для проведення оплати за нафту. Тобто обсяги операцій в американській валюті зростають.

Плюс близькосхідні країни змушені витрачати значні фінансові ресурси на оборону. І переважно — на американське озброєння та ППО, що також потребує доларів, а отже, працює на підтримку американської валюти.

Що буде з доларом до кінця 2026 року

У результаті це призводить до різноспрямованого впливу геополітики та держборгу США на поведінку долара на світових валютних майданчиках. Із одного боку, непередбачуваність дій Трампа, постійні торговельні, а тепер і воєнні конфлікти працюють проти долара. Оскільки багато рішень чинного президента США стимулюють інфляцію всередині Штатів та посилюють потребу у фінансуванні американської армії.

З іншого боку, реакція світових ринків на ці геополітичні ризики, у вигляді подорожчання енергоносіїв та логістики, стрибки цін на золото, основні розрахунки за яке теж ведуться в доларах США, періодичні відходи інвесторів у захисні активи з фіксованою дохідністю, до яких безумовно поки що належать й американські трежеріс, виступають підтримкою для американської валюти на світових ринках.

Мій прогноз щодо поведінки долара США на світових ринках до кінця 2026 року наступний: кінець весни та літо — значна турбулентність за рахунок насамперед геополітики та частково економіки. Особливо, якщо до осені американський бюджет зіткнеться з необхідністю підвищити стелю держборгу, що спровокує нові політичні баталії між демократами та республіканцями через можливий шатдаун.

Головними тригерами у співвідношенні долара щодо євро та інших провідних світових валют у цей період будуть не тільки рішення засідань ФРС США та ЄЦБ щодо відсоткових ставок, зміна чинного голови Федрезерва Джерома Пауелла на лояльнішу до Трампа фігуру (найімовірніше, новим головою стане саме Кевін Ворш, хоча до нього залишаються питання у законодавців), і навіть не регулярні публікації даних з економіки США, а саме геополітичні та військові рішення Дональда Трампа.

До листопада, піку політичної боротьби в Америці між демократами та республіканцями за місця в Конгрес та Сенат, ми спостерігатимемо відносну стабільність долара щодо інших валют, що буде просто необхідно республіканцям перед виборами. А наприкінці листопада-грудні долар знову продовжить «лякати» інвесторів своєю залежністю від геополітики. Це їх підштовхуватиме до золота та інвестицій у «тихі економічні гавані» або валюти-притулки, наприклад, швейцарський франк.

Коридор за парою євро/долар у період із травня до листопада 2026 року я прогнозую в межах від 1,138 до 1,195 долара за євро, у листопаді — від 1,148 до 1,183 долара, а в грудні — від 1,157 до 1,20 долара за євро.

Перспективи долара в Україні

ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України і основна частина міжнародної допомоги зараз до нашої країни заходитиме в євро (той самий кредит на 90 млрд євро). Проте долар США залишиться головною валютою, до якої Нацбанк продовжить прив'язувати курс гривні, — принаймні, до кінця 2026 року. Хоча, фактично, НБУ однаково вже працює з бівалютним кошиком через свою політику «гнучкого курсоутворення» за доларом, що опосередковано впливає і на курс євро в Україні.

З огляду на зростаючий дефіцит бюджету, збереження тенденції до зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, продовження війни рф проти України, поступова девальвація гривні щодо долара продовжиться. Але вона проходитиме під повним контролем Нацбанку. Адже різкий стрибок курсу долара і євро загрожує черговим інфляційним шоком. Цього НБУ допустити не може, оскільки саме Нацбанк відповідає за цінову стабільність.

Певний маневр щодо волатильності курсу для НБУ та уряду тепер дає Меморандум про взаєморозуміння із групою офіційних кредиторів щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом. До цієї групи входять США, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Канада, Японія, Нідерланди та Південна Корея. Згідно з Меморандумом, усі платежі за держборгом, які Україна має почати обслуговувати з лютого 2026 року, офіційно відстрочено до кінця лютого 2030 року. Ці терміни узгоджені також із новою програмою співпраці з МВФ.

З одного боку, цей Меморандум дозволить Мінфіну перегрупувати держфінанси, і ресурси, що вивільнилися, які мали бути спрямовані на погашення зовнішніх боргів, спрямувати на фінансування внутрішніх боргів держави. Це дозволить чиновникам, не боючись тиску на бюджет 2026 року від переоцінки зовнішнього боргу, провести девальвацію гривні в потрібному для економіки темпі.

Причому зробити це поступово і без додаткової емісії гривні, яку було б точно неможливо уникнути, якби не було міжнародної допомоги.

Надходження нової міжнародної допомоги від Євросоюзу, а вона буде в євро, продовжить змінювати структуру ЗВР України, зменшуючи частку в резервах долара та збільшуючи питому вагу в євро.

За моїм прогнозом, до кінця 2026 року частка долара США в резервах України знизиться з 70,4% ($36,62 млрд) на 01.04.2026 року до рівнів 55−65% від суми ЗВР, які будуть на той момент.

З іншого боку, значна девальвація гривні може призвести до ще вищої інфляції, що просто небезпечно. На початок 2026 року сукупний державний та гарантований державою борг України перевищив позначку $213 млрд (понад 9 трлн гривень), і це вже тоді становило близько 98,4% від прогнозованого ВВП країни. Тож особливо «підривати» зараз курс економічно точно необґрунтовано. Це розуміють усі чиновники і тому проводити агресивну девальвацію у найближчий період НБУ не буде. При цьому на рівень середнього курсу долара за роком, закладений до бюджету 2026 року, Нацбанк все ж таки змушений озиратися. Нагадаю, він перебуває в межах 45,6−45,7 грн/$.

Тому я прогнозую сценарій поступового зростання курсу долара до рівня 45 гривень до кінця літа — вересня 2026 року. Із ситуативними коливаннями котирувань американської валюти на торгах у межах до «плюс-мінус» 50−60 копійок на доларі протягом усього цього періоду, залежно від обсягів попиту/пропозиції валюти на українському міжбанку та інтенсивності інтервенцій Нацбанку.

Рівень 45,10−45,35 гривень буде вже у жовтні-початку листопада. А котирування долара на міжбанку в межах закладених до бюджету рівнів 45,6−45,7 гривень або навіть трохи вище — ми вже спостерігатимемо у листопаді-грудні цього року. На готівковому ринку цінники продажу долара будуть у всі перераховані вище періоди на 20−40 копійок вище рівня міжбанку.

Чи варто негайно скуповувати долар

Нещодавнє зростання котирувань міжбанку до рівнів близько 44,10−44,15 гривень і вище за долар, а готівкового — в межах до 44,20−44,40 гривень за долар, можна вважати ситуативною девальвацією гривні в межах, підконтрольних Нацбанку.

Я вважаю, що останні інтервенції НБУ та його активність на торгах дозволять утримувати поріг котирувань безготівкового долара в межах близько 44 гривень (плюс-мінус до 20−35 копійок) ще досить довго. Тому тут підстав для глобальної паніки поки що не бачу — НБУ тримає все під контролем.

Що ж до купівлі населенням готівкового долара та заробітку на цих операціях, то в поточних умовах, станом на останню декаду квітня 2026 року, я не біг би до обмінників із купівлею долара. А навпаки, у разі досягнення ситуативних рівнів у 44,45−44,55 гривень за долар — я продавав би готівковий долар і заходив у гривневі інструменти з метою потім відкупити валюту при ситуативних його просіданнях до позначок у 43,40−43,70 гривень за долар.

Але при цьому я робив би всі подібні операції з купівлею/продажем валюти, не забуваючи про загальні правила диверсифікації своїх валютних заощаджень. І на період кінця квітня-травень я б тримав пропорцію: 40% — у доларі, до 60% — у євро. Наприкінці травня я знову переглянув би цю пропорцію, залежно від поточних реалій геополітичної обстановки у світі та ситуації в Україні.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи