Кінець циклу зміцнення гривні

Найближчим часом на валютному ринку може статися багато несподіванок. Раніше у другій декаді місяця гривня традиційно зміцнювалася на міжбанку. Але останнім часом все змінилося.

1. Ринок вже звик до постійного зміцнення гривні за рахунок розпродажів валюти то держкорпораціями, які продають на міжбанку залучені в іноземців позики у валюті, то великими експортерами. Сприятлива кон'юнктура в аграріїв та металургів стимулювала зростання валютної виручки та її продажу на торгах.

Але останнім часом через початок опалювального сезону активізувалися імпортери енергоносіїв. А аграрії вже зробили майже всі фінансові витрати, пов'язані зі збиранням та зберіганням урожаю, а також початковою підготовкою до нового сезону. Це поступово скорочує потребу у гривні. Отже, вони продаватимуть менше валютної виручки.

Не все так просто з цінами та попитом на продукцію металургів. Це поки що не сильно знижує надходження валюти в Україну від цих галузей економіки, але й значного додаткового надходження валюти вже теж не створює.

Поки що ці фактори успішно гасилися за рахунок держкомпаній, які заливали міжбанк позиковою валютою. Але цей потік не є нескінченним, що позначиться найближчим часом на статистиці торгів і може призвести до корекції валютних курсів на міжбанку.

Читайте також: Укренерго розміщує «зелені» євробонди на $825 мільйонів

2. НБУ вже який день своїми інтервенціями «обороняє» поріг у 26 гривень за долар. Ті клієнти, хто чекав на «дно» за курсом, тепер виходять на міжбанк із відкладеним попитом. Вони вважають, що дно вже досягнуто та побоюються розвороту курсового тренду у бік подорожчання валюти.

3. Попереду «чорна п'ятниця» і навіть найбільші українські банки змушені готуватись до цих днів. Вони намагаються покращити своє програмне забезпечення, оскільки очікують на колосальний сплеск покупок та валютних проплат українськими громадянами за кордон через свої банківські додатки.

За оцінками «Мінфіну», виходячи зі статистики минулих років, відтік валюти за кордон у сезон світових розпродажів становитиме майже одномоментно не менше $140−230 млн. Це суттєва цифра для банківської системи України.

З урахуванням підвищеного попиту на автомобілі, зростання негативного сальдо торгівлі та відтік валюти з країни за цими статтями найближчим часом лише збільшиться. І навіть запровадження жорсткіших пандемійних обмежень у більшості регіонів не зупинить цей процес, а лише його посилить.

4. Офіційний курс долара вже просів майже до 26 гривень, тоді як до держбюджету на 2021 рік було закладено курс 29,1 гривень. Тобто різниця від запланованого — 3 гривні. Це призводить до значних перекосів в обсягах надходжень від податкових та митних зборів, збільшення негативних переоцінок ЗВР у балансі Нацбанку, а отже, і до зниження доходів бюджету.

Не радіє зміцненню гривні й експортне лобі, яке починає «шантажувати» уряд зниженням податкових надходжень та скороченням експорту. Тим паче, що через подорожчання нафти, газу та вугілля, а останнім часом і електроенергії, рентабельність у більшості експортерів дійсно починає знижуватися.

5. Нерезиденти не настільки активні на первинному і вторинному ринках ОВДП, як цього хотілося б уряду. Їх портфель на 12.11.2021 року становив лише 96,56 млрд гривень в еквіваленті, хоча нещодавно перевищував позначку і в 100−108 млрд гривень. Торг щодо дохідності між потенційними інвесторами в ОВДП та Мінфіном України триває. Іноземці не поспішають по-великому заходити до наших паперів, чекаючи ще більших баришів.

Читайте також: На ОВДП банки заробили більше, ніж на кредитах населенню чи бізнесу

Страхують гривню, як і раніше, заробітчани, які справно перераховують долари та євро своїм місцевим родичам. За статистикою НБУ, обсяг грошових переказів в Україну в січні-вересні 2021 року становив $10,33 млрд. Тільки за вересень, наприклад, ця сума досягала $1,26 млрд.

Також наближається період розрахунків за податками із бюджетом у клієнтів. Цей фактор, звісно, спрацює. Але при цьому експортери дуже не заперечуватимуть, якщо спекулянти почнуть розігрівати курс. Більше того, вони із задоволенням підіграють їм у цьому, притримуючи протягом дня частину своєї валютної виручки для додаткового зростання котирувань.

А з урахуванням того, що частина великих металургійних підприємств ухвалила рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (зокрема й іноземним), — попит на валюту з їхнього боку може значно збільшитися. Це створить додатковий тиск на гривню.

У цій ситуації «Мінфін» прогнозує завершення циклу зміцнення гривні. Безготівковий курс уже не опуститься нижче за рівень в 26 гривень, який зараз так старанно «захищав» Нацбанк своїми інтервенціями. НБУ продовжить відігравати роль головного маркетмейкера на українському валютному ринку та з'являтися на торгах майже щодня.

П'ятниця, 19 листопада, буде останнім днем сплати податків. Тому, за оцінкою Мінфіну, у всі дні цього тижня обсяги операцій на торгах будуть в межах до $140−230 млн при укладенні до 450−630 угод. Кількість угод багато в чому залежатиме від того, в який день більшість клієнтів вирішить закривати свої бюджетні зобов'язання перед державою.

Аукціон ОВДП

На аукціоні Мінфіну з розміщення ОВДП, який відбудеться 16 листопада, — торг щодо дохідності між інвесторами та чиновниками триватиме.

На момент написання статті планувалося розміщувати гривневі облігації на:

• 500 млн гривень на 161 день,
• 3 млрд гривень на 392 дні
• 3 млрд грн — на 427 днів
• без обмежень — на 714, 1078, 1638 та 2016 днів.

Ми не чекаємо від цього аукціона сюрпризів.

За прогнозом «Мінфіну», на аукціоні 16 листопада буде продано ОВДП на суму від 3,2 до 7,8 млрд. гривень в еквіваленті з дохідністю від 10,5% до 13,30% річних, залежно від термінів розміщення облігацій.

Цього тижня, крім виплат відсотків, 17 листопада відбудеться й велике погашення гривневих облігацій на суму понад 11,9 млрд. гривень. Це певним чином вплине на курс нацвалюти, оскільки серед одержувачів цих коштів є й нерезиденти.

Ліквідність банківської системи перебуватиме на високому рівні, але необхідність сплати податків клієнтами у період бюджетних розрахунків «пов'язуватиме» основну гривневу масу і не створить за рахунок цього додаткових проблем на валютному ринку.

За прогнозами Мінфіну, коррахунки банків на ранок 15−19 листопада перебуватимуть в межах від 43,1 до 78 млрд гривень. При цьому, значна частина цих ресурсів буде сконцентрована в держбанках, оскільки гривня від недавніх продажів валюти Укренерго та її дочірніх компаній надходила на рахунки цих клієнтів в Укрексімбанку та Ощадбанку.

Прогноз курсів готівкового ринку та котирувань міжбанку на тиждень

На готівковому валютному ринку. Власники обмінників уважно стежитимуть за тим, що відбувається на міжбанку, і почнуть коригувати свої цінники. залежно від того, що відбуватиметься з безготівковими курсами долара та євро на торгах. Основним варіантом заробітку для них буде робота у форматі «з обороту» із середнім рівнем спреду між купівлею та продажем. Це стосуватиметься як долара та євро, так і операцій по рублю.

«Мінфін» прогнозує на 15 — 19 листопада коридор:

• за готівковим доларом: в обмінниках фінкомпаній у межах 26,05 — 26,45 гривень при спреді 15−20 копійок. У банках — 26,00 — 26,50 гривень при спреді в межах до 25 копійок.
• за готівковим євро: в обмінниках фінкомпаній у межах 29,70 — 30,35 гривень при спреді в межах до 20−25 копійок. У банках — 29,60−30,40 гривень при спреді до 25−30 копійок.

На міжбанку. Головними факторами для курсоутворення на торгах у період 15 — 19 листопада будуть:

1) зростання обсягів операцій усіх клієнтів у період бюджетних платежів та активізація покупців валюти та спекулянтів;

2) цінники та тактика проведення інтервенцій Нацбанком;

3) поведінка пари євро/долар на міжнародних майданчиках;

4) результати аукціону з розміщення ОВДП 16 листопада і, головне, куди інвестори спрямують кошти, які отримають 17-го числа від великого погашення паперів, а також виплати відсотків за іншими випусками.

За прогнозами «Мінфіну», 15−19 листопада коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 26,05 — 26,45 гривень, євро — в межах 29,85 — 30,35 гривень.