Гривню починає лихоманити

На міжбанку панують суперечливі настрої. Минулого понеділка-вівторка котирування долара різко підскочили, але до кінця тижня курс повернувся до початкових значень. Про складність того, що відбувається на торгах, говорить хоча б той факт, що НБУ довелося декілька разів виходити на ринок із продажем валюти, чого він не робив до цього майже два місяці.

Хто у черзі за валютою

З одного боку, відбуваються зміни в обсягах та структурі надходжень валютної виручки до України. Зниження цін на руду та непроста ситуація із попитом на метал підкосили можливості експортерів-металургів. Але поки що це вдається частково компенсувати за рахунок активності з розпродажу врожаю аграріями. Але цей фактор не є нескінченним, та й ціни на агропродукцію не завжди залишатимуться такими ж сприятливими для українських виробників.

З іншого боку, через зростання цін на енергоносії, настання опалювального сезону та все більші проблеми із коронавірусом в Україні змінюється і структура покупців валюти. Її все більше скуповують імпортери газу, нафтопродуктів, вугілля, а тепер уже й електрики.

Продавці автомобілів також збільшують обсяги купівлі валюти. Натомість частково скоротилися потреби у закупівлі імпортних товарів у ресторанних мереж. Зовсім по-різному в період майбутнього сезону «чорних п'ятничних» знижок поводяться найбільші продавці одягу, електроніки та продуктів харчування. Через пандемійні обмеження та світові логістичні проблеми зі своєчасною доставкою товарів багато з них бояться закуповувати товари за кордоном у тих же обсягах, що й раніше. Вони можуть і не продати всі товари взагалі або не встигнути «в сезон», що загрожує збитками.

Все це веде до проблем у прогнозуванні поведінки міжбанку, і, як наслідок, перекосів попиту та пропозиції на торгах. Саме тому НБУ останнім часом мусить майже щодня виходити на торги з інтервенціями.

Клубок проблем

З огляду на високий рівень інфляції в Україні, Нацбанку доводиться боротися з цим явищем монетарними методами. Зростання курсу при цьому розкладі — точно стало б додатковою проблемою. Адже, за даними Нацбанку, не менше 30% товарів, які враховуються у споживчому кошику для розрахунку показників інфляції, — це товари, «прив'язані» до курсу.

Крім цього, від курсу залежать і надходження до бюджету з податків і зборів на митниці, переоцінки ЗВР, а також ситуація із зовнішнім боргом та ще безліч інших найважливіших показників.

Якщо додати до цього рішення уряду у соціальній сфері, які не враховують економічні можливості України, ми отримуємо цілий клубок проблем, які треба вирішувати. Але відповідальність брати на себе ніхто не бажає.

У результаті — проблема курсоутворення в Україні стає все більш політизованою, а не тільки економічною, як прийнято у всьому цивілізованому світі.

І в такий, завжди «складний та несподіваний» для наших чиновників осінньо-зимовий період, — вал проблем, пов'язаних із курсоутворенням на валютному ринку, лише зростає. Нацбанку доводиться маневрувати в тих економічних реаліях, які складаються на даний момент і «гасити» чергові пожежі, замість того, щоб проводити постійну та довготривалу політику в цьому питанні.

Добре, що в період світової турбулентності, пов'язаної з коронавірусними проблемами, частину своїх прорахунків українські чиновники можуть списати на загальносвітові тенденції. Але при цьому їм все складніше уникати відповіді на запитання, чому проблеми з ЖКГ, енергозалежністю, неефективним використанням держкоштів, перекосами в торговому балансі країни та інші не були вирішені у спокійніший для економіки час.

За пандемійний період «суперцін» на метал, руду та сільгосппродукцію за тоді ще низьких цінників на енергоносії — Україна так і не скористалася тими перевагами, які їй дала ця унікальна ситуація у світі.

Тому початок листопада український бізнес зустрічає у досить складній ситуації. Йому складно розібратися, який курс треба закладати у розрахунки. Відповідно, його закладають максимально можливим, що веде до додаткового зростання інфляційних проблем у країні.

Читайте також: У НБУ порахували, скільки має сплатити Україна за зовнішнім держборгом

Що впливатиме на курс

Із поточних факторів на тренд на міжбанку цього тижня вплинуть:

1. Чинник першого дня звітного періоду.

1 листопада на міжбанку не буде великої активності. У перший робочий день нового місяця клієнти підбивають підсумки минулого періоду та остаточно визначаються з планами на новий. Але вже з 2 листопада міжбанк увійде до свого звичайного ділового ритму;

2. Поведінка нерезидентів та інших інвесторів на первинному та вторинному ринках ОВДП.

Останні значні доларові та гривневі погашення ОВДП, а потім і розміщення нових паперів на 17,2 млрд гривень в еквіваленті — пройшли майже «повз» нерезидентів. За статистикою НБУ на 29.10.2021 року їхній портфель становив близько 93,28 млрд гривень, тобто не зріс, а навіть поступово скорочується.

Тому від того, що робитимуть іноземці та частина місцевих інвесторів із отриманою від Мінфіну України гривнею та валютою, багато в чому залежатиме ситуація на валютному ринку. Тим паче, що 3 листопада буде виплачено відсотки ще за 5 випусками гривневих паперів. 4 листопада треба буде погасити облігації в євро на суму понад 214 млн. євро, а 5 листопада треба ще виплатити відсотки за 1 випуском гривневих паперів;

Читайте також: За 10 місяців портфель ОВДП фізосіб зріс удвічі — до 22,4 мільярдів гривень

3. Майбутній у першій декаді листопада період виведення дивідендів «дочками» іноземних підприємств та господарська діяльність підприємств за умов посилення карантину.

Чинник купівлі валюти «дочками» іноземців завжди психологічно працює проти гривні у першій декаді кожного місяця. Великі продавці та спекулянти традиційно гратимуть у цей момент «на підвищення». Місцеві компанії зосередяться на поточних проблемах оплати оренди, розрахунках із персоналом, закупівлі сировини та матеріалів, але вимушено внесуть свої корективи до цих процесів, залежно від ступеня карантинних обмежень у своїх галузях. Це позначиться і на їх поведінці на валютному ринку;

4. Інтервенції НБУ, поведінка спекулянтів та ліквідність у банківській системі.

На такому «нервовому» ринку на курсовий тренд значно вплинуть спекулянти. Вони користуватимуться будь-якою можливістю для розгойдування курсу, підлаштовуючись під виходи на торги великих покупців та продавців. Особливо в моменти купівлі валюти «дочками» іноземних компаній під виведення дивідендів. Від оперативності реакції НБУ на те, що відбувається на торгах, та його тактики при проведенні інтервенцій та цінників, — переважно і залежатиме поведінка курсу найближчими днями.

Ліквідність у банківській системі у період з 1 до 5 листопада збережеться на високому рівні. За прогнозами «Мінфіну», коррахунки банків на ранок цими днями перебуватимуть в межах від 46 до 61 млрд. гривень. Цього цілком достатньо як для дотримання банками нормативів НБУ, так і для їхньої активної роботи на валютному ринку;

5. Аукціон Мінфіну України з розміщення ОВДП 2 листопада.

На момент написання статті чиновники хотіли розмістити ОВДП у нацвалюті на 175 днів на суму 500 млн. гривень, на 406 і 441 день — по 3 млрд. гривень, і на 728, 1092 і 1652 дні — без обмежень.

Цілком можливо, що після консультацій з первинними дилерами перелік пропонованих паперів скоротиться до п'яти максимум. Загалом, за нашим прогнозом, 2 листопада Мінфін зможе розмістити гривневі ОВДП із дохідністю від 9,7% до 12,75% річних, залежно від їх термінів при загального обсязі продажу в межах еквівалента від 3,9 до 8,1 млрд гривень.

Переважно користуватимуться попитом папери з максимально можливою дохідністю, тобто на 1652 дні, а також облігації терміном на 441 день і 728 днів. У період розрахунків за куплені облігації 3 листопада це вплине на поведінку як ресурсного, так і валютного ринків.

Читайте також: Топ-10 книжкових новинок про гроші та інвестиції

Прогноз курсів готівкового ринку та котирувань міжбанку на тиждень

На готівковому валютному ринку. Волатильність котирувань на міжбанку зросте, і готівковий ринок стане більш залежним від поведінки безготівкового курсу.

Враховуючи посилення карантинних заходів, власники обмінників спробують все ж таки працювати у форматі «з обороту», ніж грати «на підвищення» або «на зниження». Хоча і почнуть частіше змінювати свої цінники протягом дня. Але питання про обсяги реального платоспроможного попиту з боку населення на готівкову валюту буде ключовим при виставленні котирувань обмінок у цей період.

«Мінфін» прогнозує на 1 — 5 листопада коридор:

• за готівковим доларом: в обмінниках фінкомпаній у межах 26,15−26,60 гривень при спреді до 20 копійок; у банках — 26,10 — 26,70 гривень при спреді в межах до 25 копійок.
• за готівковим євро: в обмінниках фінкомпаній в межах коридору 30,20 — 30,85 гривень при спреді в 20−25 копійок і в касах банках буде більший розкид цінників від 30,15 до 30,90 гривень при спреді до 25−30 копійок.

На міжбанку. Головними факторами для курсоутворення на торгах у період 1−5 листопада будуть:

1) операції найбільших місцевих клієнтів, обсяги покупок валюти «дочками» іноземних компаній для репатріації дивідендів на початку місяця та поведінка нерезидентів на вторинному ринку ОВДП;

2) результати аукціону щодо розміщення ОВДП 2 листопада та обсяги участі в ньому іноземців;

3) оперативність реакції НБУ на ситуативні перекоси попиту та пропозиції на торгах.

За прогнозами «Мінфіну», 1−5 листопада коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 26,15 — 26,60 гривень, а євро — в межах 30,20 — 30,85 гривень.

Обсяги щоденних операцій становитимуть:

У понеділок — у межах до $110−145 млн при укладанні до 390−440 угод за рахунок ефекту першого дня нового звітного періоду;

У вівторок — четвер у межах до $130−195 млн при укладанні до 450−630 угод за рахунок фактора проведення аукціону з ОВДП та розрахунків за ним, а також входження бізнесу до звичайного ділового ритму;

У п'ятницю — в межах до $130−185 млн під час укладання до 450−600 угод за рахунок фактора закінчення робочого тижня.