Грошові перекази в Україну повернулися на довоєнний рівень: хто надсилає валюту до країни

Обсяги грошових переказів до України з-за кордону зросли вперше від початку війни. Про це повідомляється у монетарному звіті Національного банку України. За травень до нашої країни надійшло майже $1,2 млрд, що на 3% більше, порівнюючи з травнем минулого року ($1,13 млрд), і майже стільки, скільки Україна отримала у рамках міжнародної фінансової допомоги.

Загалом, за перші 5 місяців 2022 року до України надійшло $5,24 млрд. Це на 7,9% менше, ніж за аналогічний період 2021-го, але більше, ніж у «ковідному» 2020-му.

Такі показники цілком вписуються у загальну тенденцію динаміки грошових переказів, яку фіксують у Всесвітньому банку.

Очікується, що офіційно зареєстровані потоки грошових переказів до країн із низьким та середнім рівнем доходу цього року збільшаться на 4,2% — до $630 млрд. Про це йдеться в останньому аналітичному огляді Світового банку «Міграція та розвиток», опублікованому у травні цього року. За прогнозами фахівців СБ, обсяг грошових переказів до України, яка є найбільшим отримувачем у регіоні Європи та Центральної Азії, у 2022 році зросте на понад 20%.

При цьому, згідно з відомостями з бази даних Світового банку «Вартість грошових переказів по всьому світу», перекази до України залишаються одними з найдорожчих у світі. При середній вартості відправки $200 у 6% (станом на 4 кв 2021 р.), ціна переказу до України складає:

• з Чеської Республіки — 7,1%,
• з Німеччини — 6,5%,
• з Польщі — 5,9%,
• з США — 5,2%.

Онлайн-сервіс міжнародних грошових переказів TransferGo серед країн-лідерів, звідки його клієнти переказували гроші на українські карти, називає Польщу, Чехію, Німеччину, Велику Британію та Литву. Країни, що показали тенденцію стрімкого зростання кількості транзакцій більш ніж на 100% порівняно з першим півріччям 2021 року:

• Чехія (255%),
• Словаччина (125%),
• Іспанія (200%),
• Австрія (877%),
• Нідерланди (190%),
• Швеція (136%),
• Фінляндія (148%),
• Бельгія (119%)
• Туреччина (1500%).

При цьому розмір середньої суми переказу суттєво знизився: якщо у 2021 році він становив близько 200 євро, то у 2022 році — 145 євро. Користувачі сервісу тепер переказуьть менші суми, але частіше.

Хто ж продовжує постачати валюту до України?

Читайте також: Ринок платіжних карток: держателі карток почали більше витрачати

Біженці замінили заробітчан

В НБУ кажуть, що стрімке зростання грошових переказів відбулося за рахунок біженців. Мовляв, частина українців, які виїхали за кордон, рятуючись від війни, вже знайшли роботу і тепер активно пересилають додому «кровно» зароблені.

Названа регулятором причина, безперечно, має місце. Адже у багатьох біженців залишилися в Україні рідні, які потребують допомоги, надто зараз. Чимало біженців змушені надсилати гроші на Батьківщину, аби обслуговувати кредити. Але чи дійсно саме завдяки переказам біженців так сильно покращилася статистика переказів?

За даними ООН, із 24 лютого за межі України виїхали 8,8 млн українців. Із них 3,3 млн вже повернулися. Тобто в інших країнах все ще перебувають 5,6 млн. Половина з них — економічно неактивні: діти до 18 років та чоловіки і жінки старші 65 років. Отже, теоретично можуть працювати і надсилати гроші 2,8 млн наших біженців. Але, за різними оцінками, роботу знайшли тільки 25−30% від усіх офіційно зареєстрованих біженців, тобто близько 700−840 тис. осіб.

Але така кількість працюючих біженців навряд чи змогла б забезпечити стрімке зростання обсягів грошових переказів до України.

Порахуємо: порівнюючи з травнем минулого року, з-за кордону надійшло на $70 млн більше. На роботу влаштувалися максимум 840 тис. біженців. Якщо припустити, що всі вони переказали кошти додому, то на кожного припаде по $83. Сума цілком підйомна, і на цьому можна було б поставити крапку, якби не декілька суперечливих факторів.

По-перше, приріст трудових мігрантів насправді значно менший, ніж 700 тис. чи 840 тис. осіб. Адже у перші місяці війни близько 600 тис. українських чоловіків повернулися зі заробітків, аби стати на захист України.

Виходить, що у кількісному співвідношенні українських заробітчан прибуло максимум 240 тис. осіб. Щоб забезпечити таке зростання переказів, кожному з них довелося б переказувати вже не $83, а суттєво більше — майже $292.

По-друге, йдеться здебільшого про жінок, оскільки чоловікам призовного віку заборонено виїжджати за межі України. Жіночі вакансії за кордоном зазвичай передбачають нижчу заробітну плату, ніж чоловічі. Не всім вистачає грошей навіть на власне утримання у чужій країні, адже жінки, як правило, ще мають утримувати, як мінімум, дітей, як максимум, — літніх родичів, що виїхали разом із ними.

Отож, наступне питання: хто ще, окрім біженців, вплинув на динаміку грошових переказів?

Читайте також: Робота за кордоном: кому платять від 2 тис. євро і більше

Внесок волонтерів та айтішників

Опитані «Мінфіном» експерти виділяють ще, щонайменше, дві причини зростання грошових переказів.

Керівник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов звертає увагу на те, що під час війни стрімко зросли вторинні перекази від нерезидентів українським резидентам, не пов’язані з отриманням доходу. Так, у березні-травні 2022 року їхній обсяг становив $4,4 млрд проти $1,7 млрд за аналогічний період 2021 року.

«Значна частина цього приросту — це гуманітарна та інша допомога, яку надсилають до України з-за кордону», — пояснює експерт.

Інакше кажучи, не останню роль у покращенні статистики за переказами відіграють волонтери. «У більшості випадків волонтери надають карти конкретних громадян, тобто за статистикою Нацбанку ці кошти потрапляють саме до розділу „перекази приватних осіб“, хоча, по суті, це варіант гуманітарної допомоги», — уточнює фінансовий аналітик Олексій Козирєв.

Не можна скидати з рахунку й працівників IT-сфери та просто фрілансерів за різними напрямками діяльності. Більшість із них отримують зарплату від своїх іноземних замовників не на рахунки ФОПів, а на особисті банківські рахунки.

«Це не зовсім законно, оскільки призводить до проблем із податковою. Тим не менше, цією схемою користуються доволі часто. В кінцевому результаті, все це потрапляє за статистикою Нацбанку до обсягів переказів приватних осіб із-за кордону, хоча фактично такими не є», — підкреслює Олексій Козирєв.

Читайте також: Безумовний базовий дохід в Україні не спрацює: як повернути наших біженців

Далі — більше

Наступними місяцями обсяги грошових переказів, за прогнозами експертів, зростатимуть. Причина — подальше розкручування інфляції.

«За підсумками року інфляція у зоні євро може бути близько 9%. Інфляція тягне за собою вгору зарплати наших заробітчан, відповідно зростають й обсяги переказів», — каже Віталій Шапран, член Ради НБУ.

До того ж, згодом все більше біженців, які ще залишаються за кордоном, знаходитимуть роботу, а відтак — зможуть допомагати своїм в Україні. Але у цій історії є й зворотний бік.

«У разі переходу міграції у довготривалий стан і набуття відповідними працівниками статусу резидентів країн перебування, ці доходи платіжного балансу України випаровуватимуться», — зауважив Олексій Блінов.