Чому банки не лякає коронакриза

Чому банки переживають нинішню кризу легше, ніж попередні, та чи дійсно банківська система залишається надійною, «Мінфіну» розповів фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк.

Криза не така, як інші

YouControl оновив ренкінг фінансової надійності банків України за підсумками першого кварталу. Результати ренкінгу підтверджують провідні позиції банків з західним капіталом і частини державних банків з високою операційною ефективністю та здатністю до діджиталізації.

Водночас в умовах кризи надійність продемонструвала і вся банківська система України загалом. В першому півріччі вона виявилась більш стійкою і менш вразливою до ударів «коронакризи», ніж можна було передбачити в березні.

Варто детально розглянути ключові індикатори посилення життєздатності бізнес-моделей українських банків, порівняно з попередніми кризовими періодами.

Ліквідність банків лишається на високому рівні і впродовж кризи була стабільною.

Норматив короткострокової ліквідності Н6, який не має бути меншим за 60%, в цілому по системі упродовж усієї кризи був вищим за 90% і станом на 1 червня складав 91%. Банки вчасно розраховувались з вкладниками, не спостерігалося значних перебоїв з ліквідністю при виплаті депозитів навіть на початку кризи.

Певний відтік депозитів відбувся лише у сегменті валютних вкладів, але не був критичним на фоні потенційної банківської паніки, яка так і не почалась.

Прибутковість банків за підсумками кризи також лишається високою – станом на 1 червня загальна рентабельність активів по системі склала 4,9%, що навіть вище, ніж було на початку року: 4,35%. Відтак поки спостерігаємо позитивний фінансовий результат у цілому по системі.

Чи потрібна комусь підтримка

Адекватність капіталу лишається достатньою у більшості банків, окрім кількох державних. Середній норматив адекватності регулятивного капіталу по системі навіть зріс з початку року з 19,7% до 22,17% до кінця першого кварталу. Переважна більшість банків є добре капіталізованими, з огляду на запас міцності в нормативах адекватності капіталу, що був сформований під наглядом НБУ у більш спокійні міжкризові часи за результатами щорічних стрес-тестувань.

Читайте також: Як курсова і монетарна політика НБУ вплинули на економіку

Кілька банків, в яких все ж спостерігається «просадка» індикаторів адекватності капіталу, належать державі, тому для них відкриті можливості для простого і традиційного рішення цієї проблеми ‒ докапіталізації за рахунок коштів державного бюджету. Тому вкладники держбанків можуть особливо не турбуватись про збереженість вкладів.

З іншого боку, значно кращою практикою було б вирішення ситуації з якістю кредитного портфеля, який якраз і «тисне» на нормативи окремих банків.

Результати неостаточні

Ми поки не бачимо повної картини впливу «коронакризи» на баланси банків, особливо в частині частки недіючих кредитів (NPL ratio), адже для точного розуміння ситуації з простроченнями кредитів потрібен час.

Читайте також: Які банки були найстійкіші в розпал карантину і кому криза не страшна

До того ж тільки зараз прояснюється, хто з позичальників зумів пережити кризу, а хто ні (не кажучи про їхнє бажання чи небажання сплачувати борги). Тому більш точно можна буде судити про якість активів після аудиторських звітів з коригуючими проводками, консолідовану публікацію яких регулятор запланував на липень.