Мінфін - Курси валют України

Встановити
uainvestor
uainvestor Рефлексії
Зареєстрований:
22 вересня 2011

Останній раз був на сайті:
17 жовтня 2024 о 04:26
uainvestor — Рефлексії
Блог «Рефлексії»
2 червня 2015, 22:29

Куди вкладати гроші під час кризи?

.

На початку чи навіть в передчутті економічної кризи, ми звично зосереджуємось на виживанні. Перше, що ми робимо, — це дружно перекриваємо струмочки своїх витрат, забуваючи, що для когось вони є доходами. Відповідно, наші доходи – це витрати інших людей, що роблять те саме. В результаті, кризові явища посилюються.

Про інвестування в такі часи навіть не йдеться, бо інвестувати для нас – це віддавати гроші, а віддавати начебто нічого. Численні грошові потоками, що ще вчора грайливо кружляли країною, живлячи кожну її клітинку, завмирають, перетворюючись на приватні болота і калюжі. Фінал відомий: руху нема, розвитку нема, кожен копирсається у власній багнюці.

Але ні, не кожен. Ті, хто розуміють, що перш ніж одержати, треба віддати, поводяться інакше. Особливого секрету тут немає; перечитавши давнішній матеріал «Инвестировать – это управлять» (http://pensioneriya.blogspot.com/2014/06/blog-post_6629.html), ви теж все зрозумієте.

В статті визначені життєво важливі ресурси, котрими ми управляємо, інвестуючи в них час, а також власну і залучену енергію. Життєвих ресурсів вісім, в тому числі, матеріальний і фінансовій, але головними, на фоні інших вони не виглядають. Тож, управляти бажано всіма. В тій чи іншій мірі, ми це робимо, хіба що не завжди свідомо.

Питання, чи можна відмовитись від управління власним життям, виглядає риторичним, — звичайно, що ні. У скрутні часи – тим паче. Коли на морі штиль, то навіть юнга впорається зі штурвалом, зате під час шторму за справу береться сам капітан.

Ми всі капітани кораблів свого життя, тому в будь-яких обставинах не повинні заплющувати очі і падати ниць, кидаючи важелі управління чи віддаючи їх в чужі руки. Покладатись на Всевишнього не забороняється, але інших, крім наших рук, у Нього все одно немає.

Управляти будь-чим, людство звикло силоміць. Іноді це сила розуму, в інших випадках – сила ідеї (релігії), часто – сила грошей, нерідко – сила влади, буває – сила зброї, технологій, ресурсів, єдності і просто фізична сила. По великому рахунку, — це печерні засоби управління, бо ніяка сила не буває абсолютною, на кожну з них завжди знаходиться інша, не менш потужна, що перетворює життя на суцільну боротьбу.

Протилежним до людського світу боротьби, є Божий світ гри, де енергії не ворогують, а породжують, створюють одна одну, взаємодіючи між собою на кшталт численних коліщаток у добре налагодженому годинниковому механізмі.

Дещо докладніше, про це можна прочитати у недавно започаткованому циклі «Енергетична теорія достатку»: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post_15.html.

Головним енерго-інформаційним приводом життя на нашій планеті, є потік сонячного світла. Проходячи крізь неоднорідне середовище (повітря, земля, вода), за фізичним принципом термодинамічної пари, він створює кругообіг води в природі, якій в свою чергу породжує, так звані, харчові ланцюжки (насправді – кільця), ті — контур праці, той – контур економіку, і так далі, далі, далі…. І ніщо, ніколи, ні за яких умов не зупиняється («все тече, все змінюється», — за словами біблейського Екклезіаста).

Вочевидь, потоки дій мають перевагу над разовими акціями, бо останні виглядають скоріш руйнівними, ніж творящими. З іншого боку, враховуючи циклічність будь-яких природних процесів, разові дії можна вважати низькочастотними потоками. В такому разі, високочастотні потоки виглядають дієвіше низькочастотних. Запам’ятаємо цей важливий висновок.

Потоки витрат, з яких почалась наша розмова, теж мають енергетичну природу. Разом з іншими енерго-інформаційними потоками, вони сплітаються у мереживо нашого життя, нашої долі. Порушення одного потоку призводить до ланцюгової реакції інших порушень. «Прийшла біда – відкривай ворота», «Біда не ходить одна», — фіксують цей факт народні приказки. А знамениті білі і чорні смуги життя? З цього виходить, що будь-які потоки треба започатковувати, підтримувати і не переривати.

Чи існують поряд з позитивними, негативні потоки? За великим рахунком – навряд, бо все в цьому світі має свою позитивну (Божественну) логіку і свою кармічну причину. Приберемо причину, зникне той потік, що вважався нам негативним.

Це була, хоча і важлива, але приказка. Тепер ми готові перейти до питання, винесеного в заголовок.

Кожна людина прагне щастя. Кожна людина має власне конкретне наповнення цього поняття. Але в цілому все визначається дуже просто: щастя – це енергія. Більше енергії – більше щастя, різна енергія – різне щастя. Великого різноманіття я не бачу; згадані вище вісім напрямків управління (а це – вісім видів енергії) можна навіть звести до трьох: душа, дух, тіло.

Підбираючи інвестиційні інструменти за звичними характеристиками прибутковості, надійності і ліквідності, ми прагнемо забезпечити потреби тіла і отримати матеріальну (низькочастотну) частину щастя. Стосовно більш високих його частот, сказати нічого. Але можна припустити, що створити їх здатні грошові потоки високої частоти. Тож розглянемо звичні інвестиційні інструменти від кутом цієї, нової для них характеристики.

1. Банківський депозит.

Хай він буде з правом поповнення. Період поповнення робимо якнайменше, але без фанатизму. Наприклад, два рази на місяць. Розмір поповнення, як і депозитна ставка, в даному разі несуттєві.

2. Нерухомість.

Потік забезпечать оренда з правом викупу або кредитні внески. Купівля за готівку потоку не створює.

3. Золото.

Купляти золото маленькими порціями не надто вигідно, але потік можна створити тільки так.

4. Цінні папери.

Дрібні пакети ЦП коштують дорожче, але можна використати інвестиційні фонди (краще індексні).

5. НПФ.

Ідеальна модель для створення потоку. Будь-яка частота, будь-який розмір внесків.

6. НСЖ.

Частоту потоку можна підняти, перейшовши з річних на щомісячні внески, хоча це коштуватиме більше.

7. Бізнес.

Краще вибирати бізнес з маленьким періодом оборотності (великою частотою), наприклад, торгівлю повсякденними товарами.

Як бачимо, підійдуть для наших цілей НПФ, депозити, бізнес, НСЖ. Інші інструменти можна пристосувати з певними засторогами.

А тепер переглянемо матеріал «Богатые, бедные и остальные»: http://pensioneriya.blogspot.com/2014/08/blog-post_15.html, з аналізом статистика вибору інвестиційних інструментів людьми різного достатку. В таблиці звідти наведені дані по Германії 1999 року.

Направления инвестиций.

«Богатые» (1%)

«Остальные» (9%)

«Бедные» (90%)

Бизнес

69,5%

22,2%

8,3%

Ценные бумаги

65,9%

23,9%

10,2%

Инвестиционные фонды

51,4%

37,0%

11,6%

Имущество по доверенности

49,6%

38,9%

11,5%

Недвижимость

35,1%

43,6%

21,3%

Банковские вложения

29,4%

32,9%

37,7%

Негосударственные пенсионные фонды

17,7%

44,6%

37,7%

Страхование жизни

16,4%

28,5%

55,1%

Личная собственность

7,1%

24,6%

68,1%

Погашение кредитов

9,4%

18,9%

71,7%

Якщо ми чесно зарахуємо себе до бідних, то побачимо практично той же набір інструментів, за виключенням бізнесу і включенням кредитних платежів. Думаю, на нього нам і треба орієнтуватись.

Все написане вище – не істина, а гіпотеза. Вірити не обов’язково, але провести власний експеримент варто. Деякий час я це вже роблю, і результати мене вражають. До речі, я створюю і підтримую не тільки грошові, а взагалі, будь-які потоки, і бачу, що вони працюють. Складно довести їхній вплив на деякі події мого життя, але він є. Давайте перевіряти разом.

Переглядів: 8781, сегодня — 1
Стежити за новими коментарями

Коментарі - 49

+
+12
Index
Index
3 червня 2015, 10:04
#
Прямая зависимость. Чем больше денег, тем больше возможностей для инвестирования. Никто с 1000 грн., не играет с ценными бумагами, не вкладывает в инвестфонды. Замкнутый круг. Сначала надо иметь деньги, потом, деньги, делают деньги сами. «Только не спрашивайте, как я заработал первый миллион» (с)
+
+12
uainvestor
uainvestor
3 червня 2015, 10:16
#
Залежність від суми, звичайно, є, але вона далеко не пряма.
+
0
Banderlog
Banderlog
3 червня 2015, 13:19
#
В таблиці розподіл майна між багатими і бідними. тут треба таблицю розподіл інвестицій в багатих.
+
+12
uainvestor
uainvestor
3 червня 2015, 14:10
#
Це напрямки інвестицій.
+
0
Banderlog
Banderlog
3 червня 2015, 14:25
#
Не зрозумів.
для прикладу Бизнес 69,5% 22,2% 8,3%
Означає що 69,5 % всього бізнесу належить 1% багатих і т.д.
тоді яка частина власності багатих в бізнесі а яка нпф?
+
+12
uainvestor
uainvestor
3 червня 2015, 15:09
#
Олександре, чому б вам не перечитати саму статтю? На Мінфіні вона теж є: minfin.com.ua/blogs/uainvestor/25719/
Серед бізмесменів 69,5% багатих людей, 8,3% бідних і 22,2 інших. В статті конкурують два підходи до інвестування (до речі, ви за який?)
Для підтримки грошових потоків, перший видається кращим.
+
0
Banderlog
Banderlog
3 червня 2015, 15:51
#
Не ображайтесь, читав.
зазвичай в мене питання до Вас пропадають після того як дочитаю до кінця статтю. )
але цього разу я в потєряшках. може якось не так склались зірки…
Не розумію цих моделей.
допустим в мене мільйон доларів. як по цих 2 моделях я мав б його розділити?
+
+13
uainvestor
uainvestor
3 червня 2015, 17:18
#
В тому і проблема: я надто «розжовував» думки і ідеї, тим самим, лишаючи себе зворотнього зв'язку, а читачів — необхідності замислюватись.
Про мільйон давайте поговоримо тоді, коли він у вас буде. Зазар, не намагаючись нікого образити, і зарахував всіх нас до бідних і запропонував створити максимум грошових потоків — невеликих, але численних, постійних і високочастотних. Гадаю, в тому буде сенс. В моєму прикладі він вже є.
+
+10
Banderlog
Banderlog
4 червня 2015, 9:27
#
Про зворотній звязок- його нема бо Вас відриває кудись в небеса.
Мільйон не мільйон, а половину 2 роки тому можна було б отримати якщо б все продати. Треба було тоді все перетворити на мішок з грошима і сісти на нього як собака на сіно.

Про потоки -думаю тепер варто прикрутити всі краники. якось забагато розплодив паразитів. в шторм весь баласт за борт.
По напрямках-
1. кредитів ніколи не мав.
2. страхування життя і пенсійне вважаю для себе повною єрундою відмовився б і від державного, якщо б була така можливість…
3. банківські вклади- схоже «наші» хочуть злити українську банківську ситему і лягти під європейців.
лічно влип в дельті, ледве встиг в 200 гарантованих вміститись. з решти гроші вивів і не збираюсь повертати. по крайній мірі поки не розрахується фонд за дельту.
правда, ще трохи є в рос. банках але то тільки на пиво з раками. європейські дочки з їхніми відсотками не варті затраченого часу і ризику.
4. нерухомість падає в ціні до того ж вводять податки.
+
+12
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 11:03
#
Дякую, Олександре. На ваш закид є дві відповіді.
1. Від О. С. Пушкіна.
Таков поэт: как Аквилон,
Что хочет, то и носит он —
Орлу подобно, он летает
И, не спросясь ни у кого,
Как Дездемона, избирает
Кумир для сердца своего.
2. Від мене.
Інвестиціх заради прибутку — це вже не так цікаво, бо є більш високі сфери, до яких раджу придивитись.
Звичайно, свідомість доведеться дещо змінювати.
Ваш інвестиційний портфель, я бачу, вас теж не задовільняє. То може прийшов час змін?
+
0
Pavlo Shevchuk
Pavlo Shevchuk
4 червня 2015, 11:20
#
Тепер ясно. Зразу не побачив. Даєш інвестиції — заради зміни свідомості!
+
+6
Banderlog
Banderlog
4 червня 2015, 11:58
#
Портфель не задовільняє. Але висновки чомусь протилежні до Ваших.
В юності чув про високі сфери від дружбана з кінгз кепітал. чуть сам не вляпався. правда, не через любов до високого і прекрасного… Може й Вас звабили якісь крішнаїти?)

якщо інвестиції не заради прибутку, тоді заради чого?
(- Девушка, вы могли бы полюбить радикала?
— Ради чего, простите?)
+
+12
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 18:30
#
Чим же вам крішнаїти не догодили? Цілком пристойні люди.
+
+4
Qwerty1999
Qwerty1999
5 червня 2015, 20:12
#
« Цілком пристойні люди.»
Кто-бы спорил, а я не буду.

Только жить в социуме и ничего не отдавать взамен считаю не совсем этичным поведением…
+
0
Pavlo Shevchuk
Pavlo Shevchuk
3 червня 2015, 15:30
#
Сергію, я давно не заходив у Ваш блог. Ви все ще марите інвестуванням у фонди: «можна використати інвестиційні фонди (краще індексні)». Прямо зараз дивлюся на індекс УБ: 01/06/2012 індекс був 978-1031, а вчора 1011-1022. Яким чином індексний фонд може дати дохід?
+
0
uainvestor
uainvestor
3 червня 2015, 17:27
#
Про ІФ я згадав у тому сенсі, що вони більш придатні для створення потоку, ніж безпосередня купівля ЦП.

Мова йде про енергетичні потоки. Важливий не конкретний прибуток від конкретної інвестиції, а ті вторинні потоки, що вона створить. Дивимось на Сонце. Видається, що 99% своєї енергії воно витрачає марно, а якщо замислитись, то навпаки.
+
+9
Pavlo Shevchuk
Pavlo Shevchuk
4 червня 2015, 11:18
#
«Важливий не конкретний прибуток від конкретної інвестиції, а ті вторинні потоки, що вона створить» — як у Манілова в безсмертному творі? Яка користь із «вторинних потоків»? І що то таке? Потік — це прибуток (від здачі майна в оренду, від працюючого прибуткового «свічного заводика», від авторських прав).

А якщо ми купуємо індексний кошик, який роками коливається в вузькому коридорі, то це — просто маніловщина. Якщо Ви маєте на увазі дивіденти, то Укрнафта вже другий рік їх тупо не платить. Моторсіч при вартості акцій порядку 2500 дає діви порядку 24 грн на акцію — 1% (один відсоток річних!). Центренерго та Донбассенерго, правда, за 2013 пристойно розрахувалися, але за 2014 — самі розумієте.

Просто не треба задурювати новачкам голову — я сам такий був. Злив на тих фондах N-значну суму. Та й дивитися на Сонце — погана порада. Теж треба уточняти коли і як дивитися, бо можна просто осліпнути.

Та й золото (з поради №3) — який потік створює? Головняк де його тримати?
+
0
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 12:00
#
Ваш розпач, Павло, можна направити в конструктивне русло. Бачу, ви впевнені і хочете переконати мене, що навкруги все погано. То, чи не час змінюватись самим?
Маніловщина? А що ви можете ій протиставити?
+
+6
Pavlo Shevchuk
Pavlo Shevchuk
4 червня 2015, 14:30
#
Не намагаюся я Вас переконати. Хочу новачків лише застерегти. Із Сонцем у Вас гарний приклад вийшов: дивитися на нього можна, але у відповідний час. Так і з інвест портфелем: формувати його за певних умов і керувати структурою.

Навкруги не все погано, але поганого явно більше. З Олександром із Чернівців погоджуюся: «якщо інвестиції не заради прибутку, тоді заради чого?» (с) То в шахи можна грати заради задоволення. А якщо Ваші «потоки» — то не дохід, а якісь високі сфери, то про що мова?

Протиставити маніловщині можна лише прибуток. Не подумайте, від духовного я не відмовляюся (в театри, музеї та виставки ходжу; в театри навіть регулярно; книжки читаю теж регулярно). Просто духовне — то щось одне, а фінанси — щось інше. Тому, якщо ПІФ не дає прибуток (тобто справжній потік, а не у Вашому «високому» розумінні), то від нього слід позбавитися.
+
0
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 15:58
#
Павло, ви тех не читали статтю «Инвестировать – это управлять» (http://pensioneriya.blogspot.com/2014/06/blog-post_6629.html)?
Щастя людини складаєтьс принаймні з восьми життєвих ресурсів; крім прибутку, є ще сім.
Гляньте вчорашнє опитування СОЦИС: www.ukrinform.ua/ukr/news/2059668
Серед цінностей українців, влада і гроші на восьмосу місці з десяти.
Я впевнений, що потоки дають різноманітне щастя, в тому числі, матеріальне, якщо ми знімаємо залежність від нього.
Сонце — приклад. Бачите, який чудовий світ, завдяки системі потоків, воно створило? А могло просто закіп'ятити воду в калюжі (океані) і вважати це прибутком.
+
0
Banderlog
Banderlog
4 червня 2015, 16:33
#
Брехня ці соцопитування. гедонізм на 9 :)
+
0
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 16:50
#
Європа не надто відрізняється. Там теж брехня?
А як би ви розставили приоритети? Можна спитати у всіх форумчан.
+
0
Banderlog
Banderlog
5 червня 2015, 10:39
#
Я більше довіряю піраміді Маслоу
+
0
uainvestor
uainvestor
5 червня 2015, 12:18
#
Важливо довіряти собі. Власні цінності ми відчуваємо серцем, але можемо соромитись в них зізнаватись.
+
+7
Banderlog
Banderlog
5 червня 2015, 12:38
#
Тут помилка, як на мене. чому Ви вважаєте себе як особистість не змінним? та варто приміром з 2 ночі не поспати і всі цінності перетасуються догори дригом.
думав як їх розставити, але якщо озирнутись на свої вчинки, то нічого не виходить.
зараз Ви скажете що ми соромимось слідувати своїм істинним цінностям?
+
0
uainvestor
uainvestor
5 червня 2015, 13:58
#
Звичайно, я змінююсь і, відповідно, змінюються мої цінності. Я про це вже писав років зо два назад (можете пошукати на Мінфіні). І перелік цінностей приводив. Це взагалі, корисна річ, бо бувають і чужі цінності, які ми сприймаємо за свої.
+
0
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 18:26
#
Можете відповісти тут: pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post_4.html
+
0
Pavlo Shevchuk
Pavlo Shevchuk
5 червня 2015, 9:50
#
Та знаю я про ті ресурси. Їх ще «колесом» життя чи чогось там називають і, якщо однієї (чи кількох) спиці нема (або вони коротші за інші), то «колесо» погано котиться.

А Сонцю байдуже до нашого чудового світу. Він, до речі, чудовий лише для нас, бо ми до нього пристосовані. Наприклад, тварини архею не вважали би наш світ таким чудовим, а просто потруїлися б в атмостфері кисню uk.wikipedia.org/wiki/Киснева_катастрофа
Та й просто випарувати воду Сонце цілком може на Меркурії. А ось уже 6-та планета — суцільна крига. Так що наш світ чудовий не для всіх і не всюди.

І, звісно, Сонцю не потрібні прибутки. Воно саме виробляє купу чистої енергії ;-)
+
0
vicmarin37
vicmarin37
5 червня 2015, 10:08
#
Це енергія чи відходи власної автономної діяльності?
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
5 червня 2015, 19:01
#
Зависит от точки зрения…
+
0
vicmarin37
vicmarin37
5 червня 2015, 19:59
#
Природа — всё развивается на отходах,
слой земли плодородный из пепла плюс отходы для удобрения.
+
0
uainvestor
uainvestor
5 червня 2015, 12:35
#
Колесо життя — то інша річ. Можливо, напишу про це згодом.
Про Сонце ви не праві. Можна не вірити у Бога, але є фізика і закон збереження енергії. У всього, що відбувається, є цілі, причини і наслідки. Є мета і у Сонця. В певному сенсі, можна називати її зиском чи прибутками. Поки що, вона нам не відома, але наслідки вражають.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
4 червня 2015, 16:10
#
Інвестиції — як спосіб самообмеження
від надлишкових грошей (с)
+
0
uainvestor
uainvestor
4 червня 2015, 16:30
#
Коли є від грошей залежність, то — так. Один із способів, але не єдиний.
+
0
dobrovsem
dobrovsem
5 червня 2015, 11:45
#
Прочитав заголовки абзаців — сенс статті в одній останній статистичній табличці. Про НПФ і НСЖ взагалі не чув, не кажучи вже про надійність в нашій країні.
+
0
uainvestor
uainvestor
5 червня 2015, 12:43
#
Я жалкую, що не можу донести сенс власних ідей до кожного з читачів. Але я намагаюсь це робити. Читайте також інші мої матеріали, — вони перегукуються: pensioneriya.blogspot.com/
Дякую.
+
0
vechislavs
vechislavs
8 червня 2015, 20:03
#
Кризис это хорошо! Появляется время заняться собой и семьёй! И вопрос — зачем при кризисе вкладывать куда то деньги? Вопрос стоит в сохранении ранее заработанного. А доход — каждый решает этот вопрос по своему.
+
0
uainvestor
uainvestor
8 червня 2015, 21:02
#
Гроші — це теж енергія. Віддавати енергію, створювати її потоки, треба завжди. Робити це під час кризи — більш ефективно, це дорогого коштує. Легко віддавати з надлишків, важче поділитись останнім шматком.
Просто зберігати — це зупинити розвиток.
Взагалі, стаття багатопланова; чим глибше, тим цікавіше.
+
0
vechislavs
vechislavs
8 червня 2015, 21:10
#
Не согласен — теряя в заработке, но сохраняя, одновременно появляется время остановится и задуматься, даже отказ от второго автомобиля имеет массу позитива — начиная пешии походки и заканчивая просто пересмотром своего графика. Да и так, все зависит какой бизнес, как построен, и есть ли возможность переждать… смутное время… сохранив силы.
+
0
uainvestor
uainvestor
8 червня 2015, 21:27
#
Дивні речі ви пишите.
Зупинятись і замислюватись треба щоденно. Для «тих, хто в танку», було дано пряму заповідь стосовно суботи.
Берегти гроші — головний постулат Баффета.
Нам цього мало, нам подавай кризу, — ми думати будемо. Ну, нате, тіштесь пішими прогулянками.
Кійосакі, до речі, пише, що в кризу треба посилювати рекламу.
Я ж, не кажу посилювати, я навіть не проти зниження обертів, але я за те, щоб не перериватись, не зупинятись.
+
0
vechislavs
vechislavs
8 червня 2015, 21:50
#
Я не говорю, что я доволен, я говорю что к кризису надо подходит как к точке отчета. А по поводу бизнеса все просто. если вы занимаетесь производством, то Вы создаёте фирму ядро — производство, а вокруг фирмы в поле «ядра». Одна поставляет сырьё, другая подготавливает сырьё, другая обслуживает оборудование, третья делает упаковку, еще одна занимается реализацией. Все эти прокладки (упращенки). Далее кризис — для любого производства кризис это энергозатраты и реализация продукции. Вы просто замораживаете фирму «ядро, а „прокладки“ занявшие за время работы определенную нишу в своей сфере продолжают работать. и сырьё и обслуживание и маркетинг всегда надо в любых условиях. Вот итог — Вы заморозили производство, но развивая попутную деятельность держите всё систему на плаву. при этом осваиваете новые ниши и направления. Вот и появляется и время и новые идеи. Я уже пережил (с потерями) три кризиса и выработал свою линию поведения. Главное сохранение а не работа ради работы.
+
0
uainvestor
uainvestor
9 червня 2015, 11:31
#
Чудово. На вашому досвіді можна писати антикризовий підручник.
Ви зупинили велике виробництво і продовжили (навіть посилили) інвестування в більш гнучкі допоміжні бізнеси. Це принесло певний успіх. Які можна зробити висновки?
1. За тим же принципом, можна спробувати переорієнтувати на нові продукцію і ринки велике виробниутво.
2. Те саме можна (треба) робити в часи зростання, влаштовуючи штучні кризи власноруч.

Тоді розвиток буде йти, як на цьому малюнку: ic.pics.livejournal.com/crustgroup/21152339/142589/142589_original.png
+
0
vechislavs
vechislavs
9 червня 2015, 11:43
#
Производство не большое но энергоёмкое. Может Вам и смешно, я не буду ни с кем спорить. Удачи.
+
0
uainvestor
uainvestor
9 червня 2015, 12:50
#
Зовсім не смішно, і суперечки я тут не бачу. Навпаки, можна було б доповнити загальні теоретичні положення конкретикою реального бізнесу. І уточнити, прилаштувати їх одне до одного.
+
+7
para53
para53
11 червня 2015, 10:18
#
На мою думку факти викладені в статті трактуються однобічно і не відповідають українським реаліям.
По — перше багатими в україні стають не ті хто інтенсивно інвестує в цінні папери або робить вклад в інші інвестиції, а ті які крадуть з казни величезні кошти. а потім навкрадені гроші придбають підприємсва шляхом викупу акцій. При всіх владах розкладання бюджетних коштів становило за офіційними даними рахункової палати десятки мільярдів грн.. а якщо Ви хороший аналітик то ці суми значно більші і становлять сотні млрд. грн. Біда не в цьому що вони куплять за крадені гроші підприємств, а в іншому що вони цими підприємтвами не ефективно управляють. Інколи. щоб відбити вкладені кошти і отримати прибуток так званим бізнесменам достатньо порізати завод на металолом, приміщення здати в оренду і так далі. Тому в нас практично всі заводи рухнули а деякі наладаном дишут, це ті які виготовляють сировинний матеріал. А нам в тюхуть, що самий ефективний власник це приватний. Це там на Заході так.
+
0
uainvestor
uainvestor
11 червня 2015, 14:44
#
Звичайно, всі мої статті однобокі, бо відображають виключно мою думку. На те і коментарі, розширити погляд.

Є у мене стаття «Зачем нам надо инвестировать»: pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_8812.html Головна цитата звідти: «Нашей целью должен быть не рост доходов вообще, а рост отношения пассивных (инвестиционных) доходов к расходам».

Що роблять з краденими заводами, зрозуміло. А хто з нас може бути впевненим, що на їх місті не робив би теж саме? Робили б, бо за даних умов це природно. Тож міняти треба не людей, а умови. А для зміни умов, треба мінятись самим. Отаке коло.

Не дивитись на тих, хто здається нам поганим, а самим ставати краще. В тому числі, правильно інвестувати.
+
0
para53
para53
11 червня 2015, 10:31
#
На ваше реторичне запитання откуда деньги ростут для України одна відповідь шляхом крадіжок з казни. Хто може звідти тягнути тот в Україні і багатий. І поки така практика буде в Україні я думаю країні нічого не світить.Ніяка рефолюція не поможе. Чим відрізняється західний інвестор від нашого. західний купляє підприємство за свої гроші і старається його підняти ефективно управляти, а наш за крадені — страється відбити вкраденні гроші і щось наварити здавши приміщення в оренду, або порізавши на його металолом.
І не треба людям розказувати прописні істини як заробити гроші. В нашій країні чесним шляхом великі гроші заробит, щоб стати власнико заводів і параходів не можливо
+
0
vechislavs
vechislavs
11 червня 2015, 11:23
#
Подобные речи я уже слышал с майдана и еще… банду геть… И что изменилось! А деньги у людей берутся не только воровством но и работай, но Вы наверно такого слова не слышали! И вопрос. а вы пробовали воровать или работать (на себя) скорее всего ответ — нет! Тогда понятно, откуда такое мнение.
+
+17
uainvestor
uainvestor
11 червня 2015, 15:10
#
Крадене не приносить щастя, не вірте тіх показусі, що розігрується перед нами. Не переймайтесь чужими статками, не заздріть чужій долі, шукайте свою.
Пам'ятаєте, що казав Берестов сину у фільмі «Баришня-селянка»? «Не твое горе — ее счастье». Класика!
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися