Кипр и Украина подписали новую Конвенцию: что говорит язык фактов?

Вчора (8 листопада 2012 року) стало відомо, що Кіпр та Україна підписали нову Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування на заміну підписаної в 1982 році, що пропонувала оподатковувати по нульовій ставці доходи у вигляді дивідендів, процентів, роялті, які виплачуються із однієї країни в іншу та ряду інших податкових пільг.

На сьогодні офіційного тексту нової Конвенції у відкритому доступі немає. Ні англійською, ні українською мовою. Можна лише здогадуватися до якого консенсусу дійшли лідери держав. Доступний, правда, текст Протоколу до Конвенції - http://www.kommersant.ua/docs/2012/20121107_cyprus_protocol.pdf

В інформаційних повідомленнях-близнюках із різних сайтів вказується, що на підставі нової угоди між країнами будуть оподатковуватися доходи від нерухомості, роялті, дивіденди, проценти. Очевидно, що точні ставки можна буде озвучувати лише коли буде оприлюднений текст документ.

Чи буде Конвенція ратифікована? Коли набиратиме чинність? Відповіді на ці питання варто шукати не в правовому полі, а більше в політичній площині. Нині діючий склад парламенту голосуватиме за все те, що потрібно державі. Даруйте, — фіксую факт...

В ЗМІ також озвучено, що нова угода потрібна аби поповнити бюджет (читайте, врятувати ситуацію). А щодо набрання чинності, то як правило, нові правила такого роду міжнародних договорів набирають чинності за півроку після дати ратифікації. Але це правило правових держав. У нас зміни швидкісні, якщо це потрібно в інтересах держави… Потягнуло нафталіном есесеровським….

Що очікувати? Думається, що очікувати варто не надмірного надходження в казну коштів, які нібито врятовані від офшорних компаній і які нібито підточують економіку країни (не зважаючи на те, що на Кіпр виходять кошти нашого бізнесу і сюди ж повертаються у вигляді інвестування – Кіпр найбільший інвестор в країну по результатам 2011 року)… Очікувати можна масового переформатування ряду бізнесів із перенесенням компаній в інші юрисдикції.

Великий бізнес занадто мудрий аби поступатися обіговими коштами і лягати живцем під ніж. А півроку на таке переформатування буде достатньо. Та й новини про нову угоду досягнули вух великого бізнесу давно, очевидно.

Середній бізнес, який свого часу спробували долучитися до кіпрської братії, очевидно, буде не настільки швидким. Або ж на нього не вистачить активних консультантів по податковому плануванню.  Якраз середній бізнес може зазнати фінансових втрат у вигляді додаткового податку на доходи нерезидентів (варто нагадати, що максимальна ставка цього податку – 15% від бази оподаткування). На фоні того, що середній бізнес і так чи не найбільше потерпає від адміністративних методів управління сплатою податків, розраховувати на додаткові надходження в бюджет в довгостроковій перспективі не доводиться.

Якщо нова угода – це не на довгу перспективу, то навіщо? Чесно кажучи, та відповідь, що напрошується, здається такою безглуздою, що й озвучувати не хочеться. Але прошу, запитайте себе – куди ми йдемо. І дайте відповідь не мовою «точок зору», а мовою «фактів». Що нам про подібні ініціативи говорить мова фактів?