Мінфін - Курси валют України

Встановити
Kegich
Kegich
Зареєстрований:
15 вересня 2009

Останній раз був на сайті:
17 жовтня 2024 о 04:04
Підписчики (7):
astratube
Арсений Неменко
47 років, Астрахань
indagame
IndaGame Games
34 року, Киев
wigor
wigor
vasia
vasia
borz
Владимир Беляминов
46 років, Харьков
BIG
BIG
Киев
YMV
YMV
45 років, Киев
Руководитель отделения (Банк)
10 квітня 2010, 21:15

Завищена вартість євро?

09.04.2010 _  Мартін Фельдштейн

«Економічна правда»

www.epravda.com.ua/columns/2010/04/9/232298/

Завищена вартість євро? Країни з великими резервами іноземної валюти починають диверсифікувати свої заощадження, зменшуючи частку доларів за рахунок євро. Цей процес триватиме і неминуче призведе до зростання євро щодо долара.

Американські мандрівники у Парижі чи Берліні постійно дивуються високим цінам, порівнюючи їх з цінами у Сполучених Штатах. Кімната у готелі, простий сніданок чи чоловіча сорочка — все коштує дорожче, ніж у Нью-Йорку або Чикаго.

Щоб знизити ціни на ці товари і послуги до рівня цін у США, євро повинен впасти щодо долара десь на 15% — до 1,1 євро за долар.

З цієї арифметики неважко зробити висновок: євро має завищену вартість і, найімовірніше, його падіння, розпочате у грудні 2009 року, триватиме. Однак такий висновок був би неправильним. Якщо зазирнути в майбутнє, то євро, скоріше, буде підніматися до рівня 1,6 долара за євро, якого він досяг 2008 року.

Існує три причини, чому враження мандрівника про завищену вартість євро помилкове.

По-перше, ціни, які він бачить, збільшені, в основному, за рахунок податку на додану вартість, який широко застосовується в Європі, але невідомий у США. Приберіть ПДВ, величина якого зазвичай 15% і більше, і ціни в Європі стануть такими ж, як у США.

По-друге, товари та послуги, які купує мандрівник, є лише малою частиною тієї великої кількості товарів і послуг, якими торгують на міжнародному рівні.

Європа експортує верстати, обладнання, хімічну продукцію, яку споживачі не купують безпосередньо. Щоб судити про те, «чи не занадто високі» їх ціни з урахуванням обмінного курсу, треба глянути на торговий баланс.

Німеччина, найбільший експортер Європи, має дуже високе активне сальдо торгівельного балансу з рештою світу. При існуючому обмінному курсі продукція цієї країни приваблива для іноземних покупців. Німеччина у 2009 році стала другим за величиною світовим експортером після Китаю.

За останній рік експорт Німеччини перевищив імпорт на 200 мільярдів доларів, позитивне сальдо еквівалентне 6% ВВП. Зрозуміло, що нетто-експорт країни залишився б високим, навіть якби євро значно виріс щодо свого нинішнього рівня.

Інші країни єврозони не такі конкурентноздатні, як Німеччина, і все ж єврозона має активне сальдо торгового балансу — більше 30 мільярдів доларів за останній рік.

І з євро, який останнім часом значно впав відносно багатьох інших валют, позитивний торгівельний баланс Європи у найближчі місяці може збільшитися. Щоб обмежити це зростання, євро повинен зміцнюватися.

По-третє, глобальні економічні умови вимагають, щоб єврозона мала значний торгівельний дефіцит і дефіцит поточних статей платіжного балансу — регіон має стати великим нетто-імпортером фондів з решти світу.

Для цього є дві причини.

По-перше, нафтові країни і Китай експортуватимуть більше, ніж імпортують. Їх чистий закордонний прибуток має бути інвестований в папери інших країн.

Оскільки ці кошти потечуть переважно у США, країни з позитивним торгівельним балансом диверсифікують інвестування цього чистого експортного прибутку. Якщо не рахувати США, єврозона — єдиний великий ринок капіталу для таких вкладень.

Однак єврозона може збільшити приплив іноземного капіталу тільки за наявності у неї дефіциту торгового балансу, тобто якщо вона збільшить імпорт щодо експорту. І це потребуватиме менш конкурентоспроможного євро.

Потік чистого експортного доходу від виробників нафти та інших країн збільшить вартість євро, і завдяки цьому спостерігатиметься переміщення фондів.

По-друге, країни з великими доларовими резервами будуть обмінювати значну частину доларів на євро. Центральні банки в Азії і на Середньому Сході традиційно здійснювали цей сервіс у доларах.

Це мало сенс, коли їм було потрібно, щоб ці резерви були ліквідними, щоб вони могли принести тимчасовий торгівельний дефіцит. Однак ті рахунки в іноземній валюті виросли набагато вище рівня, необхідного для статусу резервного фонду.

Наприклад, резерви іноземної валюти Південної Кореї чи Тайваню сягають 250 мільярдів доларів, а резерв Китаю перевищує 2 трильйони доларів.

Ці та інші країни з дуже великими резервами іноземної валюти починають диверсифікувати свої заощадження, зменшуючи частку доларів за рахунок євро. Цей процес триватиме і неминуче призведе до зростання євро щодо долара.

Тому коли я скаржуся з приводу високих європейських цін, я розумію: ціни, які мають значення для торгівлі, більш конкурентноздатні, ніж ціни у паризькому кафе.

Я знаю й наступне: додатковий тиск на Європу, щоб вона імпортувала фонди, і на країни з позитивним торгівельним балансом, щоб вони диверсифікували свої валютні резерви, призведе до того, що подорож в Європу стане ще дорожчою.

 

Про автора:

Мартін Фельдштейн, професор економіки Гарвардського університету, президент Національного бюро з економічних досліджень.
Переглядів: 1359, сегодня — 0
Стежити за новими коментарями

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися